Фото: Depositphotos

Національний банк України не розглядає криптовалюту як законний засіб платежу і водночас працює над законодавчим врегулюванням ринку віртуальних активів. Про це голова НБУ Андрій Пишний сказав у інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

"Гривня є єдиним законним засобом платежу в Україні. Це наша принципова позиція. [...] Криптовалюту ми не розглядаємо як законний засіб платежу. Чи працюємо ми над цим викликом? Так, працюємо", – заявив Пишний.

За його словами, відбулося кілька технічних місій Міжнародного валютного фонду, метою яких було напрацювання комплексних пропозицій щодо законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, які врахували б європейський досвід і вимоги щодо фінансового моніторингу.

Пишний вважає, що із запровадженням ліміту на P2P-перекази у 150 000 грн на місяць із 1 жовтня 2024 року недобросовісні особи активніше використовуватимуть криптоактиви у своїй діяльності, і обсяг операцій із криптоактивами зросте.

"Тому розуміємо, що крок за кроком, принаймні, в частині мандата Національного банку, ми маємо створити максимально прозорі та зрозумілі правила гри на цьому ринку", – зазначив він.

На думку голови НБУ, сьогодні ринок віртуальних активів – це те, що "насподі" і здебільшого обслуговує тіньовий обіг та схеми оптимізації.

"Я розумію, що це вимагає від нас і від інших стейкхолдерів відповідної реакції. Зокрема, з нашого боку ми посилили регуляції щодо фактів безліцензійної діяльності, яка часто-густо пов’язана з функціонуванням саме ринку віртуальних активів", – розповів Пишний.

Він додав, що ухвалення в цілому 8 жовтня законопроєкту №11043 про вдосконалення функцій НБУ з державного регулювання ринків фінансових послуг дасть змогу Нацбанку ще краще налаштувати його механізми регулювання для запобігання зловживань у платіжних операціях.

Крім цього, регулятор має намір поліпшити взаємодію з іншими стейкхолдерами, такими як Міністерство внутрішніх справ, Державна податкова служба.

Пишний констатував, що зараз немає готового рішення про законодавче врегулювання ринку віртуальних активів, під яким міг би підписатися Національний банк.

"Тож маємо разом з колегами з інших інституцій критично переосмислити цю ситуацію і, проаналізувавши вже напрацьоване, сфокусуватися над пошуком оптимальних рішень для оновлення законодавства. Робота над цим також триває", – наголосив голова НБУ.

  • У лютому 2022 року Рада ухвалила закон №2074-IX "Про віртуальні активи", а у березні його підписав президент. Закон досі не почав функціонувати, бо для набуття його чинності потрібно було внести зміни до Податкового кодексу, чого парламент не зробив.
  • Зараз триває робота над оновленим законопроєктом про віртуальні активи. Регулювання в Україні, що розповсюдиться і на криптогалузь, буде побудоване на європейських нормах MiCA.
  • У серпні 2024-го власник біржі Kuna назвав український крипторинок мертвим.