Курс вгору. Банкам дозволили "підняти" долар. Чому це важливо і що буде з гривнею

Зафіксований офіційний курс гривні та інші обмеження на валютному ринку допомогли утримати економіку, але дозволили розгорнутися чорному ринку. Якщо донедавна різниця ринкового курсу від офіційного ледь перевищувала 10%, то останніми днями розрив став досягати 25%. В НБУ у всьому звинувачують спекулянтів.

20 травня регулятор відповів на зростання курсу зняттям обмежень для банків — тепер вони можуть підняти долар ближче до ринкових показників і скласти конкуренцію обмінникам.

Як змінюється валютний ринок і на який курс гривні чекати — у матеріалі LIGA.net. 

Що із курсом?

Через російське вторгнення Національний банк запровадив низку обмежень на валютному ринку, одне з ключових — курс гривні щодо долара США зафіксовано на рівні 29,25 грн/$. Рішення, ухвалене для "збереження макроекономічної стабільності", разом з іншими обмеженнями дозволило збити паніку і не дати реальному курсу відлетіти до небес.

Уряд визначив список товарів критичного імпорту, для якого юрособам дозволено купувати валюту. Фізичні особи купити безготівкову валюту в Україні не можуть.

Тож населенню залишилися обмінники і чорний ринок, де курс був вищим за офіційні 29,25 грн/$. Впродовж перших днів війни високий попит на валюту штовхнув курс до 39-40 грн/$, пізніше, коли паніка спала, цифри опустилися до 32-34 грн/$.

Із середини травня ціна купівлі долара в обмінниках почала швидко зростати. За даними сайту Мінфін на 20 травня, долар купували в середньому за 36,5 грн/$, продавали — за 37 грн/$ і більше.

14 квітня НБУ дозволив банкам продавати готівкову валюту населенню, однак вони могли підняти ціну щонайбільше на 10% від офіційного курсу, тобто не вище 32,18 грн/$. Здавалося б, це вигідніше, ніж в обмінниках, проте в реальності купити валюту в банку було доволі складно.

Банки можуть продавати валюту в об'ємах, які раніше викупили, тож якщо банк купив у населення $10 000, то й продати він може не більше цієї суми. Курс купівлі в обмінниках вигідніший, неважко здогадатись, що населення свої долари несло не до банків.

Чому курс зростає? 

Вчора заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк спрогнозував, що влітку курс підніметься до 40 грн/$, що одразу ж підхопили медіа. Його аргументи — заблокований експорт та нестача грошей у бюджеті, дірку в якому закривають емісією (друкуванням грошей) Нацбанку: "І звинувачувати їх тут не треба. Як покривати розрив?".

Пізніше він поспішив запевнити, що курсу в 40 можна уникнути, і НБУ все для цього робить.

У самому Нацбанку причину зростання курсу бачать у дефіциті валюти, зокрема через запроваджені обмеження. А попит, за словами голови НБУ Кирила Шевченка, "здебільшого" пов'язаний зі спекулятивними заробітками населення, фінансуванням сірого імпорту (той, що не потрапив до категорії критичного. — Ред.) та переведенням заощаджень в іноземну валюту.

Спекулятивний заробіток полягав у тому, що заповзятливі громадяни відкривали рахунки в банках, поповнювали їх на 100 000 грн, виїжджали за кордон, де знімали у банкоматах валюту. Курс для них був вигідним через правило, яке забороняє українським банкам піднімати ціну на валюту понад 10% від офіційного курсу НБУ.

Далі завантажені валютою "торговці" поверталися до України, де продавали валюту на чорному ринку вже за вищим курсом (для того ж долара до 36,5 грн/$), заробляючи по 3-4 гривні за долар/євро.

У Центрі економічної стратегії (ЦЕС) також зазначають, що економічних причин такого різкого стрибка курсу немає, і справа у спекулятивному попиті.

Що з цим робити? 

У Нацбанку бачать "амплітуду курсових коливань" (різниця між курсами в банках та обмінниках. — Ред.), тому 20 травня вирішили зняти обмеження для банків на націнку щонайвище 10% від офіційного курсу. Таким чином, банки зможуть скласти конкуренцію обмінникам.

"Зняття обмежень покращить умови роботи легальних суб'єктів ринку. Це сприятиме посиленню конкуренції, підвищенню ліквідності легального сегмента та зменшенню обсягу нелегальних операцій. Все це зробить валютний ринок стійкішим і сприятиме зниженню амплітуди курсових коливань у готівковому сегменті", — наголосив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

Таке рішення НБУ призведе до подорожчання долара в банках, проте вільне плавання дозволить їм конкурувати з обмінниками, що в середньому на ринку має призвести до зміцнення гривні.

Крім цього, скасування обмеження в 10% не дозволить заробляти валютним "торговцям", адже курс у банках вже не буде таким привабливим.

"Найближчими тижнями можна очікувати, що курс відкотиться, а спекуляції припиняться", — прогнозують у ЦЕС.

Водночас від фіксованого офіційного курсу НБУ не відмовляється, хоча раніше голова НБУ про таку можливість заявляв.

Коли Нацбанк "відпустить" курс?

15 травня голова НБУ Кирило Шевченко заявив в інтерв'ю The Asahi Shimbun, що регулятор "думає", як повернутися до курсу, що плаває: "Такий курс принесе більшу стабільність на валютний ринок".

Проте вже 20 травня він уточнив, що для відмови від фіксованого курсу потрібне виконання трьох умов:

• стабілізація експортних надходжень;
• зниження невизначеності, пов'язаної з воєнними діями;
• активізація фінансового ринку, щоб НБУ знову міг впливати на інфляцію за допомогою ключової ставки.

Поки що ці умови не настали, тому повернення курсу, що плаває, не можна "прив'язати до конкретної дати", зазначив Шевченко. Тобто найближчим часом відмови від курсу 29,25 грн/$ чекати не варто.

Фіксований курс за умов війни має як плюси, так і мінуси. Такий захід дозволяє стримувати інфляцію, оскільки ціни на товари критичного імпорту зростають повільніше, ніж могли б за умов ринкового курсу. Також таким чином НБУ не допускає паніки на ринку, яка могла б призвести до стрімкого знецінення гривні та заощаджень українців, чого поки що вдається уникнути.

З іншого боку, адміністративно встановлений курс призводить до зростання чорного ринку, спекуляцій.

Також на його підтримку НБУ доводиться витрачати валютні резерви. За словами заступника голови Нацбанку Сергія Ніколайчука, у квітні ситуація з платіжним балансом погіршилася — сальдо валютних інтервенцій збільшилося з $1,7 млрд у березні до $2,2 млрд у квітні. У результаті в квітні резерви зменшилися на $1,2 млрд, тоді як у березні вони збільшились на $600 млн.

Зняття готівки та перекази за кордон

Є в Україні й обмеження на зняття валюти зі своїх рахунків — щонайбільше 100 000 грн (в еквіваленті) за добу. За кордоном зняти валюту можна за такими ж умовами. Водночас ліміт на зняття з гривневих рахунків за кордоном за рішенням НБУ від 20 травня зменшився до 50 000 на місяць.

З початком війни НБУ запровадив низку обмежень на рух капіталів, щоб уникнути масового виведення за кордон. Торкнулися обмеження й переказів фізичних осіб — зараз українці можуть перевести на платіжну картку фізособи за кордон щонайбільше 100 000 грн на місяць як із гривневої картки, так і з валютної. Без обмежень можна переказати гроші:

• на оплату аліментів;
• на оплату навчання;
• для лікування у медзакладах;
• для транспортування хворих за кордон;
• для витрат, пов'язаних зі смертю громадян.

Через запроваджені обмеження деякі українці почали використовувати інші шляхи виведення коштів за кордон, зокрема за допомогою так званих квазі-грошей (quasi cash).

"До операцій quasi cash відносяться: поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів (насамперед, криптовалюта. — Ред.) тощо", — уточнюється у повідомленні Нацбанку.

21 квітня регулятор заявив, що фізособи можуть купувати "активи, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та відносяться до операцій quasi cash", лише за свою особисту валюту та з обмеженням у 100 000 грн (в еквіваленті) за місяць. У такий спосіб НБУ бореться із "непродуктивним виведенням капіталу" з країни.

Водночас розплачуватись за кордоном карткою за товари, роботи та послуги можна без обмежень.