Бюджет Києва втратив третину доходів: які проєкти доведеться заморозити до кращих часів

Найбільше війна зачепить будівництво великих об’єктів із терміном здачі у 2022–2023 роках. Скасовується низка культурних та ремонтних програм, як і заходи з підтримки столичного бізнесу. Водночас економії на соціально значущих видатках та життєзабезпеченні міста не очікується.

Від чого містянам доведеться відмовитися цьогоріч та як київська влада планує відшкодовувати дефіцит бюджету — у матеріалі LIGA.net.

Інший Київ  

Після російського нападу столичні підприємці почали зупиняти бізнес, містяни залишали Київ. Але доходи столиці до кінця березня суттєво не падали. "Компанії часто платили податки та зарплатню наперед. Також були трансферти з державного бюджету", — зазначає в коментарі LIGA.net депутат Київської міської ради Тарас Козак.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна "вбила" ресторанний бізнес Києва. Як змінилися і виживають заклади

Втім, ближче до квітня місто майже зупинилося. Не працювали магазини, виробництва, заклади культури, освіти. Поїхав кожен другий — коментував міський голова Віталій Кличко.

Міграцію сотень тисяч працівників та підприємців відчув на собі столичний бюджет.

У 2022 році він передбачав 69 млрд грн доходів, понад 80% з яких — податки. Лише від податку на дохід громадян Києва очікувалося отримати майже 31 млрд грн.

"Ми очікуємо просідання дохідної частини міського бюджету на третину. Всі частини доходів просіли різною мірою від війни — у нас є можливість говорити лише загально", — зазначив у коментарі для LIGA.net перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

Отримати точні результати надходжень до міського бюджету наразі неможливо – за словами Поворозника, ця інформація закрита через війну. Востаннє КМДА публікувало бюджетні дані ще 17 лютого.

Сквери, паркінги та нові дороги почекають

Цьогоріч витрати міста мали становити 67 млрд грн, але будуть меншими через невиконання дохідної частини бюджету. Разом із цим виникла потреба перерозподілити кошти, у першу чергу, на відновлення пошкоджених житлових будинків та соціальних об’єктів. "Майже 400 будівель постраждало, з яких 200 — житлові. Нам необхідно дати людям, де жити", — каже перший заступник голови КМДА.

За наявними у Поворозника даними, відновлення житлової інфраструктури потребуватиме близько 70–80 млн євро з міського та державного бюджетів.

Все столичне комунальне велике будівництво "стоїть". Наприклад, цього року місто мало відкрити Подільсько-Воскресенський міст та продовжити будівництво метро на Виноградар (термін завершення – 2023 рік). Плани відкладаються.

Київ має програму соціально-економічного розвитку — це документ на сотні сторінок. "Фактично всі проєкти [програми] призупинені. На транспортну інфраструктуру виділяється до 70% бюджету розвитку — це все зупинено", — каже Козак.

У звіті про виконання цієї програми на сайті КМДА знаходиться загалом близько 240 заходів, з яких 70 — призупинені чи скасовані у зв’язку з військовою агресією РФ. Так, наприклад, скасована низка реконструкцій та капітальних ремонтів, нових будівництв — будинків, енергетичної та транспортної інфраструктури, лікарень, парків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ринок оренди в Києві обвалився: що можна винайняти і за скільки

Як зазначав проєкт БЖ, зокрема цьогоріч у місті планувався капітальний ремонт Хрещатика: озеленення, нові наземні переходи, ремонт фонтанів та гранітні тротуари. У 2022 році мала відбутися повноцінна реконструкція "каналізаційної" річки Либідь та книжкового ринку на Почайній. Також мова йшла про побудову паркінгів у центрі, спорткомплексу на Іподромі та скверу поблизу станції метро Площа Льва Толстого. Реалізацію цих проєктів припинила війна.

Серед скасованих економічних проєктів — надання фінансово-кредитної підтримки для малого та середнього бізнесу Києва, низка економічних та культурних виставок чи заходів, а також фінансування грантів для бізнесів на відвідування закордонних.

Звідки брати гроші

Київська влада наразі шукає додаткове фінансування для покриття видатків. Основних очікуваних джерел – два. Перше — міжнародна допомога.

 "Ми сподіваємося на допомогу наших партнерів, яка для нас найближчим часом обов’язково надійде, щоб місто могло жити", — наголошує Поворозник. Звісно, мова не йде про комерційну позику, уточнює депутат Тарас Козак, – розраховувати на неї місту у країні, що воює, не варто.

 Друге джерело, від якого може надійти фінансова допомога Києву — це держбюджет. За словами Козака, Україна наразі отримує від міжнародних фінансових інституцій — МВФ, Світовий банк, ЄС та США – значні позики та гранти. "Їх отримує держбюджет, а держбюджет вже трансфертами, ми сподіваємося, надаватиме фінансування постраждалим від війни містам", – каже депутат.

 У першу чергу таке фінансування отримуватимуть найбільш постраждалі від війни міста на Сході та Півночі. Проте Київ також сподівається на цю підтримку.

Поки її немає, але Київ починає оживати. "Зросла кількість мешканців та компаній, що відновили роботу. Очікується, що наповнення бюджету у травні буде суттєво кращим, ніж раніше", — зазначає Козак.

Богдан Вальд для LIGA.net