Прискорення інфляції у 2021 році дедалі більше починає обростати ознаками глобальності. Масштаби занепокоєння цією проблемою стають дедалі рельєфнішими. Втім, можна констатувати поглиблення розбіжностей як серед оцінок причин цього, так і щодо оптимальної реакції на високу імовірність появи глобальної стагфляції (поєднання високої інфляції і безробіття).

Щодо оцінок, то традиційно найбільш часто згадуються проблеми "вузьких місць" в ланцюгах постачань і прискорення цін на енергоносії та продовольство. Саме така картина спонукає багатьох центробанкірів до умиротвореного сигналізування ринкам про "тимчасовий характер" інфляційного сплеску. Наприклад, середньостроковий прогноз ЄЦБ демонструє, що інфляція і в 2022, і 2024 році буде нижчою цілі у 2%.

Набагато рідше лунають думки, що причиною інфляційного прискорення є явно виражена переоцінка необхідних масштабів стимулювання та занадто сильна екстраполяція досвіду глобальної фінансової кризи на події 2020 року. Тому погляди на прискорення інфляції є радше відображенням відмінностей у розумінні рівнів економіки, на яких генерується інфляційний тиск. Іншими словами, часто не враховується, що сукупність національно-центричних відповідей на економічний спад породжує глобально-центричну реакцію ключових компонент інфляційного тиску. Зростання сировинних цін та цін активів є наслідком підтримання м’яких монетарних умов у глобальних масштабах.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку