RU

Ваші гроші | За лаштунками пенсійної реформи: яку модель обов’язкових накопичень запропонують українцям

За лаштунками пенсійної реформи: яку модель обов’язкових накопичень запропонують українцям - Фото
Ілюстративне фото: depositphotos.com
26.10.2021, 08:00

Головне з круглого столу про найочікуванішу реформу в країні. П'ять ключових тез від глав Мінфіну, Мінсоцполітики та НКЦПФР

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, в Україні майже 11 млн пенсіонерів, а з працездатного населення тільки 9,7 млн українців сплачують єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Ці цифри свідчать: солідарна пенсійна система зазнала кризи. І українська демографія тільки погіршуватиме ситуацію.

"Нація старіє. Є проблема з людським капіталом... Україна як частина старої Європи не відтворює своє населення... Це звичайна математика і економічна демографія", – говорив минулої осінні на зустрічі зі студентами Львівської політехніки глава уряду Денис Шмигаль. Він додав, що держава не зможе виплачувати пенсії вже через 15 років.

Один зі шляхів вирішення проблеми – введення обов’язкового накопичувального страхування або другого рівня пенсійної системи. 

Цієї осені депутати збираються зробити черговий підхід до пенсійної реформи і з 2023 року таки запровадити обов’язковий накопичувальний рівень, каже глава Мінфіну.

Тим часом, законопроєкт і досі не опублікований. На круглому столі, який 22 вересня організував Інститут Горшеніна та lb.ua, представники уряду і Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) привідкрили завісу про те, яка саме модель реформи обговорюється.

Ось основні п'ять тез щодо того, як українці зможуть накопичувати на власні пенсії.

Обирати собі недержавний пенсійний фонд для обов’язкових накопичень буде можливим. Щонайшвидше – з 2026 року

Принаймні, така модель обговорюється. Якою буде роль держави у запровадженні обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи – одне з найважливіших питань.

Формати можуть бути різними. По-перше, гроші обов’язкового накопичувального рівня може акумулювати державний фонд, за що особливо ратує Міністерство фінансів. По-друге, це можуть бути недержавні пенсійні фонди, які вже давно працюють на ринку. По-третє – змішана модель.

"Мова йде про те, що ми зможемо сформувати накопичувальні рахунки. На першому етапі передбачається більш активна роль держави, щоб створити довіру до системи. На більш пізніх етапах, а саме обговорюються 2026-2027 роки, учасники зможуть самостійно обирати пенсійні фонди", – пропонує міністр фінансів Сергій Марченко.

За його словами, парламент може проголосувати за законопроєкт про обов’язковий накопичувальний рівень уже цієї осені, а з 2023 року система цілком здатна запрацювати. Отже, законотворці обговорюють можливість допуску на ринок НПФ за три-чотири роки після старту реформи.

Солідарний рівень зберігається, але для повноцінного запуску реформи потрібна детінізація ринку праці

Чим більше йдеться про необхідність запровадження обов’язкового накопичувального рівня, тим частіше чути аргументи про те, що теперішнім працездатним людям пенсії не бачити. Це демотиватор для активного населення мати офіційне працевлаштування і сплачувати ЄСВ, зауважив глава НКЦПФР Руслан Магомедов.

"Я часто чую: нащо мені сплачувати ЄСВ, якщо від цього ніяк не залежить моє майбутнє" – каже він. "Люди сприймають сплату ЄСВ як карго-культ. Вони не пов’язують сплату єдиного соціального внеску зі своїм майбутнім, своїми статками. Але якщо під час запуску другого, тобто обов’язкового рівня накопичень вони побачать конкретні цифри, на що кожен може розраховувати, стане зрозумілою цінність цих витрат", – переконаний Магомедов.

За словами очільниці Мінсоцполітики Марини Лазебної, виплати нинішнім пенсіонерам уже зараз фінансуються за рахунок ЄСВ тільки на 60%. Решта – з інших податків. А за умови збереження солідарного рівня це означатиме, що необхідна буде активніша детінізація ринку праці.

"За даними податкової, в Україні 29 млн осіб від 17 до 70 років, з них лише 14 млн отримують офіційно будь-які доходи, зокрема пасивні (доходи від оренди нерухомості, відсотки з депозитів та ін. - Ред.). Давайте віднімемо 2,5-3 млн заробітчан, близько 2 млн безробітних. А де ще 10 млн економічно активних осіб, які офіційно ніде не проходять за базами даних податкової, а значить, не сплачують податки?", – зауважує Марченко.

Ці 10 млн українців, очевидно, отримують тіньові доходи, тому на податковій карті їх немає, впевнений він.

"З цим треба працювати. Якби ми вивели з тіні більшу частину доходів, можливо, і не було б таких перекосів із фінансуванням Пенсійного фонду, не була б така мізерна пенсія", – вважає міністр. 

Обов’язковий накопичувальний рівень для всіх до 50 років. По 1% або 2% від роботодавця і працівника

Добровільно брати участь у другому рівні пенсійної системи пропонують дозволити всім старшим за 50 років, для інших його збираються зробити обов’язковим. Параметри, як це працюватиме, назвала Марина Лазебна: щонайменше по 1% від роботодавця і працівника, але обговорюється модель і по 2%. 

Водночас додаткового податкового навантаження не має відчути ні компанія, ні працівник.

"Люди не повинні відчути навантаження, це має гарантувати держава", – зауважує глава Мінсоцполітики. 

Іншими словами, на перших етапах цей тягар ляже на державний бюджет. А отже, Мінфін має знайти компенсатори. За словами міністра фінансів, мова йде про 57 млрд грн на рік.

"Треба виділити 15 фондів, яким довірятимуть"

Станом на кінець червня цього року в Державному реєстрі фінансових установ значилися 63 недержавних пенсійних фонди. За словами Лазебної, не всі вони зможуть взяти участь в обов’язковому накопичувальному рівні. Для цього НПФ мають відповідати певним вимогам, які будуть прописані в законопроєкті. 

"Треба виділити 15 фондів, яким люди довірятимуть, яких держава контролюватиме і які виконуватимуть всі правила", – каже міністерка соціальної політики.

Чому 15, вона ніяк не пояснює.

Як виплачуватимуть пенсії: довічні VS одноразові виплати

Формати пенсійних виплат за умови обов’язкового накопичувального рівня обговорюються різні: довічні пенсії, помісячні протягом 10 років або ж разова виплата у випадку хвороби.

"Щодо виплат ми попрацювали з депутатами і бачимо таку схему. По-перше, мають бути довічні пенсії для тих, у кого хороший накопичувальний рахунок. У кого накопичень недостатньо, можемо пропонувати одноразові виплати. Їх люди матимуть право використати в разі хвороби або іншої критичної ситуації", – пояснює Лазебна.

"Коли я вийшла на ринок праці, я знала, що навіть маючи 5 років страхового стажу, я можу вийти на пенсію у 55 років (тоді було так) і мати пенсію щонайменше 40% моєї зарплати, – пригадує Лазебна. – Сьогодні на пенсію можна вийти вже у 60 років за умови наявності 35 років повного стажу, і це буде 20% зарплати". 

"Це реалії, до яких треба готуватися", – підкреслює очільниця Міністерства соцполітики.

​​Окрім соціальних питань, повноцінна пенсійна реформа, разом з обов'язковими накопиченнями, дасть поштовх для економічного розвитку держави. Пенсійні накопичення – це величезний ресурс для запуску фондового ринку. Кабінет міністрів анонсував його ще торік.

Але який формат реформи оберуть в урядових і парламентських колах, стане зрозуміло після публікації відповідного законопроєкту. Суспільство і учасники фінансового ринку в очікуванні.

Дарина Паламар

Матеріал опублікований у рамках спільного проєкту з компанією Ліга.Пенсія, яка входить до групи компаній ЛІГА. Партнер не впливає на зміст матеріалу.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Керівник служби охорони
Киев Група Компаній ЛІГА
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини