Если не ФОП, то как? Украина уже нашла решение. И сразу потеряла

Спрощена система оподаткування народилася в далекому 1998 році завдяки указу президента Леоніда Кучми. Захід був тимчасовим, як відповідь на глибоку економічну кризу та різке зростання безробіття. Фактично держава не могла забезпечити людей ані роботою, ані допомогою на випадок безробіття.

Звичайно, офіційна версія була іншою: реалізація державної політики з питань розвитку та підтримки малого  підприємництва, ефективного використання його можливостей у розвитку національної економіки.

Минуло 20 років. Малий та середній бізнес, на жаль, так і не став флагманом. Напевно, настав час шукати справжні ефективні програми підтримки малого бізнесу в Україні.

Цікавий факт

Спрощена система за перші десять років свого існування не зазнала жодних змін. Фізичні особи мали граничний обсяг доходів на рік – до 500 000 грн, юридичні – до 1 млн грн. Всіх це влаштовувало. І щоб там не відбувалося з економікою нашої країни, ставки єдиного податку для підприємців з річною виручкою до 1,5 млн грн не змінювалися починаючи з 1998 року.

Лише з 2011 року граничний обсяг доходів на рік та ставки єдиного податку почали збільшуватися. Максимальні ставки були в 2012 році - 7% з ПДВ або 10% без ПДВ для підприємців з річним оборотом до 20 млн грн, але ненадовго – в 2015 році і ставки, і максимальні річні пороги були знижені. А от сама система оподаткування малого бізнесу не змінювалася роками. 

Світові реалії

Загалом в світі існує чотири моделі спрощеної системи оподаткування для малого та середнього бізнесу:

Модель застосування фізичних індикаторів ведення бізнесу

Система передбачає використання певних показників (фінансових або нефінансових) фактичного ведення бізнесу. Як правило, показники варіюються за видами економічної діяльності. Наприклад, в Єгипті середня сума податку по галузі хлібопекарень була визначена на основі кількості борошна, що була використана в певному періоді. В Косово очікувану суму податку ресторанного бізнесу вираховують на основі індикатору – річний оборот ресторану. Очевидно, ця модель є надмірно складною та надто суб’єктивною. 

Модель сплати фіксованого платежу або патенту

Зазвичай, фіксована плата (патент) встановлюється залежно від виду економічної діяльності, а збір сплачується незалежно від прибутковості або обороту компанії. Часто фіксована плата є порівняно невеликою, щоб зменшити ухиляння від сплати та заохотити бізнес сплачувати податки та працювати у легальному полі. А тому доходи держави мізерні.

Разом з цим, така система виглядає недосконалою, адже немає ніякого зв'язку між розміром компанії або рентабельністю чи оборотом. Сам податок є регресивним – малі підприємства не виростають до середніх та великих, оскільки розвиваються горизонтально. 

Модель сплати податку з обороту

Ця модель стала найбільш популярною для оподаткування мікро- та малого бізнесу в Росії, Грузії, Україні та інших країнах. Оборот використовується виключно для визначення вимог до реєстрації. При цьому, мало кого хвилює, що податок несе каскадний негативний ефект, не має жодного відношення до прибутковості компанії. Це означатиме - прибуток може бути негативним, але податок повинен бут сплаченим. Саме тому таку систему неможливо справедливо уніфікувати для всіх видів бізнесу.

Модель чистого грошового потоку та спрощеного обліку

Оподаткування за методом cash flow із використанням спрощеної бухгалтерії - це спосіб вимірювання як доходів, так і витрат. Цей метод був використаний в країнах з перехідною економікою (наприклад, у Польщі). Бухгалтерський облік ведеться не за принципом подвійного запису, а за касовим методом доходів та витрат.

Ефективні податкові ставки залежать від виду діяльності. Основна перевага цього методу – до уваги беруться як доходи, так і витрати, тобто прибутковість або збитковість бізнесу.

Українська гібридна модель 

Треба визнати - в Україні понад 20 років існує гібридна модель. Частина ФОПів сплачує податок з обороту, а паралельно існують інші системи. В ресторанах ми сплачуємо два чеки: один – за їжу ФОПу, інший – за напої підприємству. В Інтернеті у 90% випадків сплачуємо взагалі на картку ПриватБанку фізичної особи, навіть не підприємця. 

Фактично були створені тепличні умови, в яких використання спрощеної системи стало набагато цікавішим за утримання найманих працівників. І те, що називалося підтримкою малого підприємництва, перетворилося у так званий внутрішній офшор. Кількість підприємців почала різко збільшуватися із одночасним збільшенням дефіциту Пенсійного фонду. Вишенька на торті – сьогодні бізнес та експерти відверто говорять, що використання ФОПів на єдиному податку – офіційний механізм зменшення навантаження на фонд зарплати. 

Давайте чесно визнаємо – спрощена система оподаткування є несправедливою. Наймані працівники сплачують набагато вищі податки у порівнянні з приватними підприємцями на спрощеній системі оподаткування. І ті, і інші мають абсолютно однакові соціальні гарантії.

Постає абсолютно логічне питання: "Чому ІТ-працівники можуть бути ФОПами, а державні службовці чи соціальні робітники, або слюсарі, механіки – ні?".

Як громадянка України, я усвідомлюю важливість ІТ-галузі. Разом з цим, для мене не менш важливим є агропромисловий комплекс країни, легка промисловість і так далі. Чи варто міряти, який ринок більше зростає сьогодні та де більше перспектив? Чи не всі ми – українці? 

Справедливе податкове навантаження – це система, за умов існування якої не буде вигідно підмінювати трудові відносини цивільно-правовими, ніхто не іммігрує з країни та всі відчуватимуть свою важливість для держави. Простими словами – треба знайти таке рішення, яке дозволить максимально наблизити оподаткування підприємництва та найманих працівників.

Як це зробити?

По-перше, потрібно знизити податкове навантаження на фонд оплати праці, зробити податки помірними та посильними для сплати. По-друге, треба переглянути існуючу спрощену систему оподаткування та зробити її невигідною для застосування виключно заради підміни трудових відносин або податкового шахрайства.

В 2015 році, разом з впливовими іноземними експертами ми знайшли таке рішення. Проте, воно було реалізовано невдало і тому не дало очікуваного результату. Отже, податкове навантаження на заробітну плату було суттєво знижено, а от спрощена система оподаткування, дякуючи депутатам, залишилася недоторканою, як священна корова. 

Напевно, ніхто вже не пам’ятає деталей, адже всі прагнули зберегти існуючий статус-кво. Але в світі останніх численних дискусій навколо пропозицій Мінсоцполітики, варто нагадати, що саме пропонувалося. Просто тому, що ще ніхто не запропонував кращого рішення. 

Якщо коротко – було запропоновано перейти від моделі сплати податку з обороту до моделі чистого грошового потоку та спрощеного обліку. Як вже згадувалося вище, податок з обороту сплачується незалежно від того, чи є прибуток у підприємця. Очевидна несправедливість – однакові податки сплачують успішні (прибуткові) підприємці, і ті, що ледве заробляють собі на життя. 

Нюанси моделі

Основна ідея нової моделі – враховувати і доходи, і витрати підприємця та оподатковувати фінансовий результат за принципом оподаткування чистого доходу фізичної особи. 

По-перше, така модель не потребує ведення бухгалтерського обліку за принципом подвійного запису. З метою спрощення обліку доходів та витрат ми пропонували ввести коефіцієнт витрат, які можна списати без їх документального підтвердження, - на рівні 45% від загальної суми доходів.

Наприклад, ви отримали 100 000 грн доходу. З них 45 000 грн ви можете списати автоматично, без будь-яких пояснень, раптом ви не ведете облік.

По-друге, об’єктом оподаткування буде лише прибуток, якщо він має місце. В нашому прикладі, об’єктом оподаткування є прибуток – 55 000 грн, який оподатковується аналогічно оподаткуванню заробітної плати.

Проте, якщо у вас витрати підтверджуються документально, списати ви можете всю підтверджену суму понесених витрат. Звісно, об’єкт оподаткування буде значно нижче. 

Додатково ми пропонували перехідний період на чотири роки. Відповідно, коефіцієнт в перший та другий роки складав би 85% - тобто 85% від суми доходів можна списати до витрат без підтверджуючих документів. Третій рік – 65% і лише на четвертий рік коефіцієнт складав би 45%.

Ефект від використання моделі 

По-перше, така система є справедливою та прогресивною – багаті сплачують більше.  По-друге, податкове навантаження для найбільш вразливих підприємців першої та другої групи майже не зміниться, ми прораховували ефект. По-третє, зберігається ідея спрощеного обліку, частина витрат може не бути підтверджена документально для зменшення об’єкту оподаткування. Нагадаю, сьогодні єдиним підтверджуючим документом може бути інвойс (рахунок). 

І найважливіше - якщо ми прагнемо відшукати істину в дискусії навколо спрощеної системи оподаткування, маємо подолати суцільну незгоду та перейти до раціональної дискусії. Яку б модель ми не обрали, вона має задовольняти інтересам громадян країни, бізнесу та держави.

Автор:

Олена Макеєва, голова Ради директорів Аудиторської фірми "Аксьонова та партнери" , Geneva Group International, екс-заступник міністра фінансів України