Історичні хроніки пишуть, що Перша світова війна починалася в атмосфері загальної ейфорії. Всім здавалося, що зараз вони швидко "наваляють" противникам, і до Різдва вже будуть вдома, сповнені трофеїв та нагород. Фінал цієї ейфорії відомий: десятки мільйонів жертв, крах усталеного життя і затяжна криза. 

З дефолтом ситуація виглядає приблизно так само. На цей рік, вже очевидно кризовий, припадає пік виплат України по борговим зобов’язанням. Популісти, підконтрольні їм ЗМІ та експерти, розганяють думку про те, що державі сьогодні не треба платити по своїм боргам. Що краще "кинути всіх на довірі" та використати ті мільярди доларів, які держава має виплатити цього року, на внутрішні потреби. Яких, через карантин, буде чимало. 

Читайте нас в Telegram: проверенные факты, только важное

В цій ідеї теж присутня ейфорія. Ще б пак, "взять и поделить", "натягнемо носа капіталістам", "вони багаті, вони пробачать"… 

В реальності ситуація виглядає не так. 

У випадку дефолту, зовнішній борг України не зникне. Він просто розтягнеться у часі, але позбавить нас доступу до нових фінансових ресурсів. А вони будуть дуже необхідні країні вже у найближчому майбутньому – пік проблем попереду. 

Якщо уявити, що цей сценарій буде реалізований, то вже за рік ті, хто зараз марить ситуативною вигодою, будуть проклинати владу за безробіття та бідність. 

"Нематеріальні активи" 

Головним нематеріальним активом, як людини, так і держави, є її репутація. Довіра – не абстрактна цінність, вона має цілком конкретне матеріальне втілення. 

Ось простий приклад. Фактично, весь час своєї нової історії, Україна позичала дорогі гроші і на короткий строк. Тому сьогодні обслуговування державного боргу – найбільша стаття видатків із держбюджету. Під час нашої роботи ми вперше розмістили євробонди на 1,25 млрд євро під рекордно низькі ставки — 4,375%. І замістили "дорогі гроші" дешевими, зекономивши для держбюджету приблизно 2 млн грн на день. 

Це стало можливим завдяки довірі до наших дій з боку міжнародних фінансових інституцій, а відтак, і довірі до України в цілому. Взагалі, коли мене питають, що я вважаю найбільшим досягненням нашого уряду, без коливань відповідаю: відновлення довіри до України у світі. 

Читайте дтакож - Коломойський, Зеленський, Росія або український народ. Хто виграє від дефолту

Завдяки цій довірі, ми досягли домовленості (Staff Level Agreement) щодо нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Ємність цієї програми – приблизно $5,5 млрд за три роки. 

Але найголовніше в цій домовленості - не сума, а сигнал, який Фонд подає іншим кредиторам та інвесторам: з Україною можна мати справу. Це запускає цілий ланцюжок макрофінансової допомоги з різних джерел, кумулятивний ефект яких значно більший за гроші фонду. Цей ефект – в інвестиціях, появі нових підприємств і створенні робочих місць. 

Але у довіри є одна дуже специфічна якість – крихкість. Її можна створювати роками, а втратити за тиждень чи місяць. До того ж, втрата довіри зазвичай не повертає тебе в ту "нульову точку", з якої ти починав. Вона обвалює тебе значно нижче неї, і потім знову доводиться починати довгий шлях вгору. 

Дефолт – це обвал України нижче "нульової точки". Чи є в ньому вигоди? Для когось – безумовно, але точно не для українців. Сукупні втрати від недоінвестованості в Україну будуть такими, що хвиля об’єктивних економічних проблем, викликаних світовою ситуацією, швидко перетвориться тут на цунамі. 

Рецепт для України 

Боротьба з коронавірусом нагадує нам про очевидне ефективне правило: встояти в складні часи можна лише разом, діючи злагоджено. 

Міжнародні інституції, МВФ і Світовий банк, наші західні партнери ЄС і США, готові допомогти Україні пережити цю ситуацію. МВФ потенційно готовий виділити Україні не $5,5 млрд, а значно більше, оскільки є розуміння, що всі ми в одному човні. Але для допомоги потрібно, щоб і Україна діяла адекватно: грала чесно, виконувала зобов’язання, відповідала за свої слова. 

Читайте також - Держпідтримка бізнесу на карантині: чи багато грошей розкидають з вертольотів

Рецепт подолання складних часів є. Наш уряд дотримувався консервативної стратегії, уникаючи високих ризиків, навіть якщо здавалося, що за ними стоять високі, але негарантовані, вигоди.  "Пан або пропав" - не краща установка, якщо від твоїх рішень залежить життя 40-мільйонної країни. 

Консервативної стратегії варто триматися і надалі. 

Ми заклали у генеральну лінію правильні речі: запровадження цивілізованого ринку землі, детінізація економіки, лібералізація ринку праці, прийняття закону про неповернення виведених з ринку банків до колишніх власників. Ці речі просто треба робити. 

В поточній ситуації "закон про банки" - найпріоритетніший, тому що саме він розблоковує програму співпраці з МВФ. І в Офісі президента, Верховній Раді та уряді достатньо людей, які розуміють його важливість і всі катастрофічні наслідки можливого дефолту. 

Читайте також - Фінанси - теж на карантині. Україні терміново потрібні мільярди доларів. Де їх взяти?

Так, доведеться переглядати державний бюджет, тому що коронавірус став "чорним лебедем", про який в листопаді минулого року ще ніхто не знав. Не тільки в Україні – в світі. 

Перегляд бюджету є нормальною робочою процедурою. Справжні проблеми починаються не тоді, коли щось йде не за сценарієм. А тоді, коли замість того, щоб діяти відповідно до ситуації, ти починаєш ігнорувати зміну умов чи шукати легких рішень. 

Скажу більше, можливо цього року держбюджет доведеться переглядати декілька разів, тому що поки ніхто навіть не має остаточного розуміння щодо впливу пандемії на світ. 

Присоединяйтесь к Instagram Liga.net - здесь только то, о чем вы не можете не знать

Я можу уявити хайпові заголовки чи сюжети в жовтих ЗМІ: "Завдяки дефолту, Україна зберегла мільярди доларів!". Але ще, думаючи на крок наперед, я бачу черги безробітних, зруйновані плани на майбутнє для мільйонів людей, долар по 40 і внутрішню нестабільність. 

Такою буде для України ціна втраченої міжнародної довіри. І цього абсолютно точно не можна допустити.