Кредитні спілки відіграють важливу роль у напрямі доступності фінансових послуг для населення у віддалених та сільських місцевостях. Оприлюднені нещодавно пропозиції Національного банку до проєкту Закону України "Про кредитні спілки" спрямовані на вирішення наявних системних проблем цього сектору.

Запропоновані зміни мають розширити можливості діяльності спілок та надати їм нові інструменти підтримки ліквідності та платоспроможності. Прийняття цього проєкту закону забезпечить глибше проникнення кредитних спілок на фінансовий ринок, сприятиме їх ефективнішому функціонуванню, підвищенню стресостійкості ринку та захисту прав споживачів і кредиторів.

Основні проблеми ринку

Серед проблем ринку, що найбільше турбують його учасників, можна відзначити такі:

  • обмеження можливості членства в кредитній спілці для малого бізнесу та непідприємницьких товариств;
  • обмежений перелік фінансових послуг;
  • низька якість корпоративного управління;
  • низький рівень обізнаності членів спілок про свої права та обов’язки;
  • проблеми з ліквідністю та платоспроможністю.

Зупинимося на основних рішеннях у запропонованій НБУ редакції проєкту Закону "Про кредитні спілки":

1. Розширення кола можливих членів кредитних спілок (пом’якшення законодавчо встановлених обмежень у діяльності) – чинний закон наділяє правом бути членами кредитної спілки лише фізичних осіб.

Проте через наявність такого обмеження страждає передусім малий і середній бізнес, які банки відносять до категорії кредитування з підвищеним ризиком, тому їм складно і досить дорого отримати банківський кредит. У розвинутих країнах світу (Канаді, США, Литві, Польщі) нішу кредитування малого, середнього бізнесу, а також економічної діяльності в сільській місцевості з успіхом займають саме кредитні спілки. Сектор кредитних спілок в Україні також охоче надавав би кредити таким підприємствам, якби не був обмежений можливістю надавати послуги лише своїм членам.

У зв’язку з цим та керуючись метою надання можливості кредитування малого і середнього бізнесу НБУ пропонує розширити коло членів кредитних спілок, а відтак і споживачів їх. На нашу думку, право набуття  членства в кредитній спілці повинні також мати фізичні особи-підприємці, фермерські господарства, кооперативи, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Це дозволить таким підприємствам отримувати необхідне фінансування та сприятиме зростанню ділової активності.

Водночас це дозволить кредитним спілкам залучати нових членів, надавати більше послуг та стати більш конкурентоспроможними поряд із іншими кредитними установами, насамперед банками.

2. Розширення переліку послуг кредитної спілки

Наявна модель регулювання кредитних спілок залишає за спілкою право надавати лише два типи фінансових послуг – кредитування та залучення внесків своїх членів на депозитні рахунки. Таке обмеження не відповідає світовому досвіду діяльності подібних установ. У Модельному законі для кредитних спілок наголошується, що кредитна спілка має надавати депозитні, кредитні послуги та будь-які інші фінансові послуги, корисні та зручні для її членів.

Тому НБУ пропонує розширити спектр фінансових послуг кредитних спілок. Крім кредитів і депозитів, вони зможуть надавати гарантії, фінансові платіжні послуги, передбачені Законом України “Про платіжні послуги”, супровідні послуги, пов’язані з наданням фінансових послуг, здійснювати торгівлю валютними цінностями, надавати в оренду власне майно, провадити благодійну діяльність, здійснювати відступлення права вимоги за кредитами та інші види діяльності, дозволені нормативно-правовими актами НБУ.

Таким чином вони зможуть виконувати роль "домашнього" банку, який акумулюватиме місцеві та регіональні фінансові ресурси й інвестуватиме їх в економіку цих же регіонів.

3. Підвищення якості корпоративного управління

Одне з ключових завдань реформи законодавства про кредитні спілки – це підвищення якості управління кредитною спілкою.

Нагадуємо, що члени кредитної спілки є одночасно й власниками цієї спілки і споживачами її послуг, на відміну від споживачів банківських послуг.

Проте вони часто не знають своїх прав як співвласників спілки, зокрема на участь в управлінні, на одержання інформації про діяльність спілки, на застосування важелів впливу на діяльність та прийняття важливих рішень установи. З іншого боку, учасник кредитної спілки має й обов’язки, зокрема брати участь у формуванні майна спілки.

На практиці більшість членів "самоусувається" від процесу управління, видаючи доручення на участь у загальних зборах керівництву спілки. Тож участь у загальних зборах та голосуванні беруть лише окремі члени спілки. І такий механізм нівелює саму суть діяльності кредитної спілки, а саме принцип кооперації.

Для вирішення цієї проблеми ми пропонуємо впровадити європейську практику представництва на загальних зборах кредитних спілок. ЇЇ суть полягає в забороні керівникам та особам, що здійснюють ключові функції в кредитній спілці, представляти інших членів на загальних зборах. Також задля спрощення та здешевлення процедури скликання загальних зборів спілкам надається можливість здійснювати низку організаційних заходів засобами електронної пошти.

Функції здійснення контролю за виконанням внутрішніх положень та процедур управління ризиками можна покладати на особу або підрозділ, відповідальний за проведення внутрішнього аудиту, та наглядову раду установи.

У межах поліпшення контролю за діяльністю виконавчого органу спілки для найбільших кредитних спілок та об’єднаних кредитних спілок ми пропонуємо запровадити інститут незалежних директорів. Ми розуміємо, що невеликим кредитним спілкам залучення незалежних директорів може бути не по кишені. Тому ця норма застосовуватиметься не до всіх кредитних спілок, а лише з урахуванням розміру, видів послуг та рівня ризиків кожної окремої  спілки.

4. Унормування різних видів пайових внесків.

У межах захисту прав членів кредитних спілок надважливим є унормування статусу різного роду пайових внесків до капіталу спілки. Це покладе край існуванню квазі-депозитів – внесків, які в звітності відображаються не як внески на депозитний рахунок. Їх існування є досить поширеним, хоча й завдає значної шкоди як власне кредитній спілці (адже це викривляє її фінансові показники), так і її членам (позбавляючи можливості захисту їх як споживачів фінпослуг).

Пропозиція НБУ – привести систему пайових внесків у відповідність до Модельного закону Всесвітньої ради кредитних спілок (WOCCU) з урахуванням пропозицій і рекомендацій проєктів міжнародної допомоги.

Загалом, усі пропозиції НБУ до системи управління кредитної спілки підготовлені таким чином, щоб дозволити кредитній спілці обрати спосіб організації, який відповідає її розміру, бізнес-моделі, потребам та можливостям.

5. Можливість здійснювати певні функції на умовах аутсорсу.

Ураховуючи часто обмежені фінансові та кадрові ресурси кредитних спілок, НБУ пропонує надати їм право здійснювати певні функції та процеси на умовах аутсорсу. Це дозволить зменшити фінансове навантаження на кредитну спілку та дасть можливість отримати кваліфікованіші послуги від спеціалізованої компанії.

Прийняття запропонованого проєкту закону сприятиме забезпеченню надійності кредитної спілки та захисту інтересів її вкладників та кредиторів, підвищенню ефективності управління ризиками та рівня довіри до фінансової установи в цілому.

6. Організація системи раннього попередження неплатоспроможності спілок

Кредитні спілки належать до високо ризикових фінансових установ, оскільки вони залучають кошти своїх членів. Тому завданням регулятора є запровадження системи раннього реагування. Це – виявлення проблем з платоспроможністю кредитної спілки до "проїдання" нею активів, якими покриваються її зобов'язання перед вкладниками.

Бачення Національного банку передбачає встановлення пруденційних нормативів з урахуванням розміру кредитної спілки, складності, обсягів, видів та характеру операцій, організаційної структури та притаманних її діяльності ризиків. Нагляд за кредитними спілками здійснюватиметься із застосуванням ризик-орієнтованого підходу.

Відтак за результатами оцінки кредитної спілки регулятор вимагатиме від установи вжиття заходів щодо поліпшення її фінансового стану, підтримання капіталу та ліквідності для покриття усіх суттєвих ризиків на достатньому рівні.

Проєкт закону передбачає й застосування таких заходів, як реалізація плану відновлення діяльності та заходи раннього втручання.

7. Підтримка платоспроможності кредитних спілок

Наразі законодавством не передбачено механізмів підтримки платоспроможності кредитної спілки в разі настання кризових явищ. Єдиний доступний на практиці ресурс додаткового фінансування – це кредит від об’єднаної або іншої кредитної спілки, що, до речі, для іншої кредитної спілки є досить ризиковим.

Національний банк пропонує передбачити формування внутрішньосекторальної системи підтримки платоспроможності. Таким ринковим механізмом підтримки платоспроможності може бути стабілізаційний фонд на базі об’єднаних кредитних спілок.

Це має захистити систему кредитної кооперації від "ефекту доміно" у разі краху окремих кредитних спілок. До того ж, це зміцнить довіру людей як до окремої спілки, так і до системи кредитної кооперації в цілому. Фінансові потреби такого фонду є значно меншими, ніж для загальної системи гарантування вкладів. Завданням такого фонду є покриття дефіциту коштів і фінансування санації з метою запобігання виведенню кредитних спілок із ринку.

Створення такого стабілізаційного фонду узгоджується з нормами запропонованого проєкту закону для кредитних спілок.