Пенсия как в Польше. Страны Восточной Европы давно провели пенсионные реформы. Успешно?

Найкращими пенсійними системами світу вважаються системи Нідерландів та Данії. Такий статус вже кілька років поспіль засвідчує щорічне дослідження глобального пенсійного індексу найбільшої світової компанії з управління активами Mercer.

Українська система, яка досі базується на радянській моделі солідарних пенсій, до рейтингу Mercer навіть не потрапляє. Це лише підкреслює ключову проблему пенсійного забезпечення в Україні: через старіння нації, міграцію та відсутність альтернативних варіантів фінансування пенсій, вже через 15 років у держави може не залишитися грошей для забезпечення життя українців похилого віку, заявляв минулого року прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Та чи лише Україна має подібну проблему? Ситуація з пенсіями у західних сусідів, які вийшли з соцтабору не набагато раніше, виглядає кращою: Польща, Румунія, Угорщина та Словаччина змогли побудувати цілком життєздатні моделі.

Які вони та з якими проблемами зіштовхуються?

Про це – у матеріалі LIGA.net.

Накопичувальні пенсії – панацея? Є нюанси і відмінності

Ми вирішили порівняти пенсійні системи найближчих сусідів України. У декого з них, наприклад, Словаччині та Румунії, пенсійні системи найбільш наближені до реформи, яку планують в Україні.

Для порівняння використовували дані за 2020 рік та враховували усі виплати: пенсії за віком, інвалідністю й інші виплати пенсійної системи.

Польща

Категорія в індексі Mercer – C: має деякі позитивні риси, але й великі довгострокові ризики/недоліки.

Кількість пенсіонерів: 7,8 млн (20,6% від населення)

Пенсійний вік: 60 для жінок, 65 – для чоловіків.

Необхідний стаж для виходу на пенсію: 20 і 25 років.

Мінімальна пенсія €250 (46,15% від мінімальної зарплати).

Середня пенсія €512 (45,5% від середньої зарплати).

У Польщі діє обов'язкове пенсійне страхування для працівників та низки соціальних груп. Пенсії виплачує Заклад соціального страхування (ZUS) переважно за кошти відповідного фонду, що збирає внески (FUS). Пенсійні внески складають 19,52% від зарплати, їхній працівник і роботодавець платять навпіл.

В Польщі існує дві пенсійні моделі. Перша – для народжених до 1949 року: вони отримують звичайні солідарні пенсії. 

Друга модель – для народжених після 1949-го. Для них розмір пенсії залежить від розміру внесків. Також такі громадяни можуть обрати, куди скерувати внески з двох варіантів. Перший – всі внески надходять на особистий рахунок в ZUS. Другий – частина внеску (7,3%) йде на рахунок особи у Відкриті пенсійні фонди. Вони почали виникати у 1999 році внаслідок пенсійної реформи.

Цей варіант схожий на накопичувальні пенсії, які планують запровадити в Україні. До них потрапляє 2,92% пенсійних внесків. Ще 20 років тому доля податку, що йшла до цих фондів, складала 7,3%. Обов’язково у них відраховують долю внесків людей, народжених після 1968 року. 

Подписывайтесь на LIGA.Бизнес в Facebook: главные бизнес-новости

У 2020 році бюджет фонду складав 290,8 млрд злотих (€63,2 млрд). Цього замало. Внески складали лише 71% його річних доходів. Ще 25% (73 млрд злотих або €15,9 млрд) давала держава. Уже до 2025-го річний дефіцит фонду може скласти 77 млрд злотих, прогнозують у ZUS.

"Польща – не виняток. Більшість країн ЄС стикаються з дефіцитами систем страхування. В першу чергу, це виникає через демографічні зміни", – пояснював віцепрезидент ZUS Павел Ярошек.

З 2022 року Відкриті пенсійні фонди в Польщі хочуть ліквідувати у рамках реформи. Вона має впорядкувати пенсійну систему, заявляв голова державного Польського фонду розвитку Павел Борис. Понад 15,5 млн поляків, які мають там внески, зможуть обирати: перевестися повністю на солідарну систему чи перенести внески на Індивідуальний пенсійний рахунок (ІПР). Гроші з ІПР надалі накопичуватимуться, але стануть повністю приватними. Це означає, що уряд не зможе перерахувати їх у державний бюджет. Уряд звинувачують у тому, що шляхом реформи він хоче знайти джерело фінансування. Адже за переходу до ІПР 15% суми кожного внеску забере держава у якості комісії.

Подписывайтесь на LIGA.Бизнес в Telegram: только важное

Угорщина

Категорія Mercer: відсутня.

Кількість пенсіонерів: 2,56 млн (26,5% населення).

Пенсійний вік: 64,5 роки.

Необхідний стаж: 20 років.

Мінімальна пенсія €71,6 (незмінна з 2008 року, 17,7% мінімальної зарплати).

Середня пенсія: €357 (35,9% від середньої зарплати).

З 1998 до 2010 року в результаті реформи в Угорщині існувала трирівнева пенсійна система.

Перший рівень  – розподільча або ж солідарна система (традиційний державний пенсійний фонд). Пенсійні внески працюючих угорців складають 10%. 

Другий рівень – обов'язкові внески до приватних пенсійних фондів (накопичувальна система). До них надходило до 25% внесків, які фонди потім інвестували. У цих фондах накопичився ресурс, еквівалентний 10% ВВП країни.

Третій рівень – добровільні пенсійні накопичення.

У 2010 році через великий дефіцит бюджету (11%) та борги перед міжнародними кредиторами Угорщина націоналізувала кошти приватних пенсійних фондів і відмовилась від другого рівня. Так у країні залишились розподільчі пенсії та добровільні пенсійні накопичення. До 2022 року пенсійний вік в країні досягне 65 років. У 2019 році дефіцит пенсійного фонду країни складав рекордні 127 млрд форинтів (близько €355 млн). На це впливали демографія і підвищення пенсій.

Румунія

Категорія Mercer: відсутня.

Кількість пенсіонерів: 5,1 млн (26,51% населення).

Пенсійний вік: 63 роки для жінок і 65 - років для чоловіків.

Необхідний стаж: 15 років.

Мінімальна пенсія 155 євро (35,8% мінімальної зарплати).

Середня пенсія 307.8 євро (27,6 % від середньої зарплати).

Пенсійна реформа в Румунії відбулась у 2008 році. В результаті країна отримала систему з чотирьох компонентів.

- Державна пенсія на основі солідарної системи (на неї йде 10,5% зарплати).

- Накопичувальна пенсія в приватних фондах: обов’язкова для осіб у віці до 35 років та добровільна – у 35-45 років. На них скеровують 6% від усього пенсійного внеску (10,5%). Вони поступають на індивідуальний пенсійний рахунок, звідки їх інвестують.

- Добровільна накопичувальна пенсія у приватних компаніях.

- Приватні пенсії, як додаток до трьох попередніх (добровільно).

Така система дає результат. Реальна дохідність накопичувальних пенсійних фондів є позитивною та значно перевищує рівень інфляції, йдеться в дослідженні USAID. Проте вона несе свої загрози. Міністр праці Румунії Ралука Цуркан вважає, що в ній закладена нерівність через різні терміни виходу на пенсію для різних професій чи категорій осіб. Також на це впливає величезний розрив між мінімальною і середньою пенсією. Зараз дефіцит пенсійної системи складає 16,7 млрд лей або €3,4 млрд.

"У пенсійній системі Румунії є бомба сповільненої дії. Є дослідження, яке показує, що якщо ми не виправимо хронічний дефіцит в бюджеті соціального страхування, купівельна спроможність [пенсійних виплат] раптово впаде", – заявляла міністерка Цуркан.

Подписывайтесь на LIGA.Бизнес в Facebook: главные бизнес-новости

Словаччина

Категорія Mercer: відсутня.

Кількість пенсіонерів: 1,4 млн (25,65% населення).

Пенсійний вік: 62,5 року (для чоловіків і жінок без дітей з 1956 р.н.).

Необхідний стаж: 15 років.

Мінімальна пенсія: 334,3 євро (57,64% від мінімальної зарплати).

Середня пенсія: 464,6 євро (41,74% від середньої зарплати).

Пенсійну реформу у Словаччині провели у 2003 році. Результатом стала трьохступенева система. Пенсійні внески складають 18% від зарплати брутто. Сама схема у чомусь схожа на румунську.

- Обов'язкове пенсійне страхування (солідарна система, 13% податку).

- Пенсійні заощадження (накопичувальна система, 5% внеску).

- Добровільне оформлення додаткових приватних пенсій.

Накопичувальні пенсії є добровільними і стосуються осіб до 35 років. Для тих, хто старше, накопичення стають обов’язковими. На цьому етапі розмір пенсій починає залежати від розміру внесків. 

В результаті, платник отримує пенсію з двох фондів: солідарного та накопичувального. Ті, хто оформили накопичувальну пенсію, отримують приблизно середню пенсію по країні (близько 500 євро). Але й тут є проблема через демографію: до 2070 року дефіцит пенсійної системи може складати понад 7% ВВП країни.

Подібна система працює в Латвії з 2001 року. Відмінність у тому, що накопичувальні пенсії там обов’язкові для всіх народжених після 1971 року. Як і в інших системах, внески з накопичувальних внесків інвестуються на фінансових ринках.

Чому пенсійні реформи часом провалюються

Спільна проблема для низки реформованих пенсійних систем Європи – необхідність фінансувати накопичувальні пенсії за рахунок розширення дефіциту солідарного рівня. Через це у Східній Європі останнім часом відбувається згортання пенсійних реформ, пояснював у інтерв’ю LIGA.net економіст Всесвітнього банку Олексій Случинський.

Разом із цим зміни часто торкаються і підвищення пенсій. Останнім часом багато країн стають "менш щедрими" в цьому питанні, пояснювала LIGA.net економістка Case Ukraine Наталя Лещенко.

"Дедалі більше країн відмовляються від повної індексації пенсій у кращому випадку на користь індексації на інфляцію, каже вона. – Чехія, Угорщина, та Норвегія відмовилися від індексації на підвищення зарплати. Австрія, Португалія, Словенія заморозили механізм автоматичної індексації, залишивши її тільки для людей з найнижчим рівнем доходів. Словаччина підвищувала пенсії на фіксовану суму впродовж 2013-2017 років. Польща застосовує індексацію на інфляцію".

Однак, як зазначають у Mercer, країнам, які планують масштабні пенсійні реформи, треба з обережністю ставитися до міжнародного досвіду. 

"Порівняння систем, ймовірно, буде суперечливим, оскільки кожна система еволюціонувала з урахуванням конкретних економічних, соціальних, культурних, політичних та історичних обставин країни, – йдеться у звіті компанії. – Не існує єдиної системи, яка може бути пересаджена з однієї країни та застосована без змін до іншої".

Матеріал опублікований в рамках спільного проєкту з компанією Ліга.Пенсія, яка входить до групи компаній ЛІГА. Партнер не впливає на зміст матеріалу.