Відмінності в офіційному підході до бізнесу у сфері азарту у країнах світу

На правах реклами

На офіційне ставлення до грального бізнесу (заборона, часткова заборона чи дозвіл) впливають культурні, релігійні, соціальні особливості держави. Наприклад, у країнах, де основною релігією є іслам, будь-які азартні ігри, як правило, заборонені (проте можуть бути дозволені собачі бої, ставки на перегонах, для яких можуть застосовуватися винятки).

У багатьох країнах Америки, Європи, Африки, Австралії азартні ігри дозволені, але можуть бути певні обмеження.

У східних монархіях вони дозволені іноземцям і категорично заборонені для місцевих. У неісламській Азії вжито суворих заходів щодо обмеження грального бізнесу, який дозволено в обмежених місцях.

Гральний бізнес вважається високоприбутковим вкладенням капіталу, який також забезпечує значне поповнення державного бюджету. Після легалізації галузі в Україні також спостерігається послідовне зростання обсягу надходжень від цього бізнесу, стверджує експерт Meta Андрій Рубан. У китайському Макао зафіксовано найдорожчі ліцензії у світі на ведення грального бізнесу і тут надходження від цієї діяльності забезпечують майже 70% доходу бюджету міста. Це дозволяє реалізовувати більше соціальних програм, ніж в інших містах Китаю, де азарт під забороною.

Проте гральний бізнес дозволено далеко не у всіх країнах світу через різний підхід до етичного аспекту даного бізнесу. Що ж так лякає владу та суспільство? На сьогоднішній день, якщо не розглядати релігійну концепцію, це зростання злочинності та ігрової залежності.

Історія заборон у США

Розглянути історію заборон індустрії азарту можна з прикладу США. Активна історія азартних ігор у Сполучених Штатах розпочалася у 1600-х роках. Парі в ті часи укладали нелегально, оскільки набожні пуритани забороняли будь-які розваги. Однак згодом суворість законів почала потроху спадати. Колонії, що перебували під англійцями й зовсім цілковито віддавалися азарту – англійські джентльмени вважали карти цілком гідним заняттям.

Поступово гральний бізнес поширився у всій країні. Спочатку його центрами стали міста на Міссісіпі. Фермери програвали у казино та лотереї величезні суми. У 1849-50 роках з розквітом золотої лихоманки він швидко перемістився до Каліфорнії. На початку 20 століття у пустелі Невада збудувався Лас-Вегас.

На сьогоднішній день азартний бізнес легалізований у 48 американських штатах із 50. У ряді штатів казино дозволяють відкривати лише етнічним індіанцям, в інших казино під повною забороною, але дозволено зали гральних автоматів, у третіх грати заборонено не можна категорично – у штатах Юта та на Гаваях.

Однак Америка — це країна, в якій заборони не працюють, тому що є безліч людей, які вміють їх обминати. Наприклад, в Іллінойсі, Міссурі, Луїзіані не можна відкривати гральні клуби на землі штату. Проте закон не завадив заповзятливим американцям будувати ігрові зали на кораблях, що пришвартували біля великих міст.

Табу на гральний бізнес у світі

Отже, у різних країнах може бути різне ставлення до грального бізнесу. Він може бути дозволений:

• повсюдно;

• на певних територіях;

• з обмеженням кількості апаратів чи столів;

• лише у готелях;

• виходячи з кількості населення у місті;

• тільки ігри з круп’є;

• лише букмекери;

• тільки онлайн;

• казино заборонені, автомати дозволені та ін.

І для всіх чинних заборон також можуть бути винятки. Занадто багато грошей до бюджету приносять любителі азартних ігор, щоби від них відмовлятися. Наприклад, хоч ісламський світ повністю відмовився від азартних ігор з релігійних переконань, однак у низці мусульманських країн вони дозволені іноземцям. Десь відомі заклади існують біля кордонів із країнами, де повністю заборонено казино. Наприклад, китайці окрім рідного Макао із задоволенням їдуть грати на Далекий Схід.