Показовий урок. Нацбанк виводить з ринку Банк Січ. Той спеціально пішов у дефолт перед НБУ

Банк Січ визнано неплатоспроможним — це вже друга така подія з лютого. Проте ситуація тут докорінно відрізняється від першого банку "жертви війни".

Установа минулого місяця вирішила проігнорувати правила і не сплатила борг за кредит від Національного банку України. Хоча гроші там мали — в 10 разів більше суми заборгованості.

Як Банк Січ дійшов до банкрутства, які наслідки це матиме і наскільки це поганий сигнал для ринку — у матеріалі LIGA.net.

Друга банківська втрата

Ще зранку 24 лютого в Україні налічувався 71 банк. Наступного дня НБУ розпочав процес ліквідації російських Сбєрбанку і Промінвестбанку — банків залишилося 69.

Весною було тихо, але вже на початку літа сталося перше банкрутство — НБУ вивів з ринку Мегабанк. Стало питання: скільки ще банків не переживуть поточну кризу. 

Станом на 9 серпня вже відомо про два — цього дня НБУ визнав неплатоспроможним Банк Січ. Незабаром у банк має увійти Фонд гарантування, призначити тимчасову адміністрацію та згодом — ліквідувати установу.

Однак причини ліквідації Банку Січ докорінно відрізняються від банкрутства Мегабанку. У цьому випадку банк не втратив можливість розраховуватися з клієнтами, а фактично увійшов у дефолт за боргом перед НБУ. Регулятор не пробачив цього.

Причини банкрутства

Наприкінці липня банк мав сплатити НБУ проценти за кредитами рефінансування. Однак, як зазначають в Нацбанку, керівництво Банку Січ вирішило не платити. Хоча гроші у них були — щонайменше в 10 разів більше, ніж борг.

У коментарі LIGA.net перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова зазначила, що банк мав заплатити у липні майже 68 млн грн, маючи ліквідності на понад 750 млн грн.

У банку не просто стали ігнорувати сплату, а легалізували відмову. Відповідне офіційне рішення ухвалила спостережна рада та правління банку наприкінці липня.

Не отримавши відсотки, регулятор надіслав банку вимогу сплатити весь борг за рефінансом — понад 3 млрд грн. Проте на таке погашення у банку вже точно не було коштів.

Тому з банку регулятор стягнув цінні папери, які були заставою за кредитом. Насамкінець, обставини дефолту (тобто невиконання зобов'язань за боргом) через відсутність грошей регулятор використав як привід для банкрутства.

11 років роботи та банкрутство

Заснований у 2011 році банк Січ успішно пережив кризу 2014–2015 років, у 2019 році змінив реального власника та майже здійснив ребрендинг.

Установа має доволі широке регіональне розповсюдження як для малого банку: загалом 61 відділення. Водночас системно важливим він не був: у липні Банк Січ займав лише 0,3% від усіх чистих активів банків.

Акціонери банку — Олег Баланда (55,6% акцій) Валерій Роздорожний (31%), а також Андрій Мельник та Олег Губанов. Водночас, як вважають в НБУ, реально банком керує Денис Горбуненко, власник кіпрської Raga Establishment Limited. Його пов'язують з бізнесменом Дмитром Фірташем.

Нацбанк у 2019-му отримав "обґрунтовані підстави", що вирішальний вплив на управління та діяльність Банку Січ здійснює саме Горбуненко. Тоді він розпочав офіційне оформлення себе як власника, але цей процес і досі не завершився.

Горбуненко подавав документи на дозвіл від НБУ і згодом навіть отримав дозвіл від Антимонопольного комітету. Проте в НБУ не дозволили.

"Йому було відмовлено. Були питання щодо підтвердження джерел походження коштів", — зазначає Катерина Рожкова.

Не Січ, а Пауер

За Горбуненка банк мав великі плани: ребрендинг на Пауер Банк, нові продукти для клієнтів, удосконалення онлайн-банкінгу. Проте криза 2020-го дозволила банку залишитися Банком Січ і заробляти більше не на клієнтах, а на схемі рефінанс-ОВДП.

Той період відзначився рекордно низькою обліковою ставкою — 6%, за якою банки могли дешево позичати гроші в НБУ. На такий крок регулятор пішов, щоб стимулювати пандемічну економіку.

Як розповів LIGA.net фінансовий аналітик ICU Михайло Демків, банкам дозволили отримувати дешевий рефінанс за 7%, купувати держоблігації з дохідністю, наприклад, 10% і заробляти декілька відсотків спреду. Такий простий спосіб заробляти сподобався банкам, але він працював лише за умов низької облікової ставки.

"Дохідність за ОВДП була зафіксована, а їхня ставка фондування, прив’язана до облікової, різко зросла цього червня. Ця вся історія припинила працювати", — пояснює Демків.

Банк Січ був серед тих банків, що заробляли на схемі рефінанс-ОВДП: майже дві третини його активів були в держоблігаціях. І коли дохід від ОВДП становить 10%, а вартість кредиту від НБУ вже зросла до 27% — система зламалася.

Що буде далі

Після визнання банку неплатоспроможним НБУ передає його до рук Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Тобто нині Фонд починає управляти неплатоспроможним банком, якщо цей процес пройде без саботажу з боку керівництва банку.

Відповідаючи на заяви про ймовірне банкрутство, у Банку Січ зазначали про "інформаційну атаку" та спробу "дискредитувати" їх. На запит LIGA.net щодо ймовірного оскарження у пресслужбі банку не відповіли.

Якщо говорити, власне, про гарантування вкладів фізосіб — банк винен громадянам близько 1,2 млрд грн. З огляду на дію закону про повне гарантування таких вкладів, фізособи мають отримати повне відшкодування. Повернення вкладів юридичним особам відбуватиметься, тільки якщо вистачить коштів, одержаних з продажу майна банку.

Проте, як зазначали в НБУ, більша частина вкладів юросіб у банку — пов’язані з керівництвом банку компанії. Їхня частка в загальній сумі дуже концентрована, тому основні втрати й нестимуть компанії власників банку.

Суворе попередження системи

Падіння другого банку за цю кризу змушує замислитися над здоров’ям решти банків зі схожими моделями. Якщо Мегабанк збанкрутував, як зазначалося, через не пов’язані з війною обставини, то це банкрутство — наслідок деструктивних дій керівництва саме у кризових умовах.

Водночас Євген Дубогриз, фінансовий аналітик Case Ukraine, у коментарі LIGA.net не назвав би це банкрутство "початком банкопаду", але суворим попередженням від регулятора.

"Для системи воно нічого не означає. Але інші зауважать, що НБУ жорсткий", — наголошує Дубогриз.

Велике видавання рефінансів у 2020–2021 роках посадила багато малих банків "на голку" кредитів від НБУ. Ця проблема ставить запитання до менеджменту інших подібних банків — як вони вийдуть з кризової ситуації.

А також — запитання до регулювання цієї проблеми з боку НБУ.

"Одна річ, коли так робив великий банк, а інша — коли банк, у якого половина всіх пасивів — це рефінанс. Можливо, варто визначити максимальну позначку(доступного рефінансу. — Ред.): наприклад, 25% від регулятивного капіталу", — вважає Демків.