Борги, податки і корупція. Чи все так добре з меморандумом МВФ

Днями з Вашингтона повернулась українська делегація, яка брала участь у щорічних весняних зборах МВФ та Групи Світового банку. Напередодні Міжнародний валютний фонд затвердив для України чотирирічну кредитну програму розширеного фінансування (EFF) на $15,6 млрд. Тож до Америки українські урядовці їхали вже не просити гроші, а обговорювати конкретні шляхи реалізації власних обіцянок.

На думку голови НБУ Андрія Пишного, значення нової програми МВФ для України важко переоцінити. І не лише тому, що вона відкрила доступ до безпрецедентного обсягу фінансування – загального пакета допомоги для нашої країни в розмірі $115 млрд.

"Це в першу чергу особливо важливе повідомлення, яке МВФ та Україна надсилають решті світу. В програмі не між рядками, а прямим текстом йдеться про нашу Перемогу, для досягнення якої Україну підтримує й надалі підтримуватиме потужна коаліція зовнішніх партнерів", – акцентує голова НБУ.

Успішне проходження моніторингової програми в рекордні строки, безпрецедентний візит до Києва директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої, зміни в політиці самого Фонду, якими тепер можуть скористатися й інші країни. Ці результати формують ще один надзвичайно важливий контекст, не менш цінний, ніж гроші.

Але чи все так добре з програмою МВФ – розбиралась LIGA.net.

Трохи цифр, і жодної політики

За підрахунками керівника аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександра Паращія, програма МВФ передбачає отримання Україною до $15,6 млрд кредитів протягом 48 місяців. За цей період Фонд планує отримати від України $12,1 млрд у вигляді відсотків та повернення раніше виданих кредитів.

"Тобто, чистими ми отримаємо від МВФ лише $3,5 млрд протягом 48 місяців. Це лише 3% від чистого зовнішнього фінансування України за цей період – $115 млрд, якщо вірити МВФ", – зазначає аналітик.

МВФ планує заробити на кредитуванні України за новою програмою 6,9% річних.

Це просто грабіжницькі відсотки, вважає експерт. Для прикладу, ЄС за програмою макрофінансової допомоги на 18 млрд євро не братиме з України відсотки до кінця 2027 року. А Канада за траншем на 2,4 млрд канадських доларів братиме лише 1,5% річних. Українські банки фінансують державу під 2,5% в євро та 4,85% – в доларі (звісно, на коротші ніж МВФ строки).

"Ми почнемо погашати транші за 4,5 роки від їх отримання, і повністю погасимо їх за десять років. Такі умови – значно гірші, ніж нам пропонує ЄС – борг на 35 років з погашенням після десяти років. Умови МВФ схожі на те, що нам пропонує Канада, але Канада бере з нас менші відсотки", – резюмує Олександр Паращій.

Податки за будь-яку ціну

Меморандум з МВФ передбачає, зокрема, недопущення грошової емісії задля покриття дефіциту державного бюджету. Проте дати гарантію, що в умовах війни не виникне "ургентна" необхідність друку грошей, неможливо, зазначає старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.

Меморандум також містить заборону щодо зменшення бюджетних надходжень протягом періоду дії програми.

Фактично, на думку співрозмовника LIGA.net, сталася підміна понять. Замість заборони "зменшення бюджетних надходжень" мала б бути заборона на "збільшення бюджетного дефіциту". Бо заборона на зменшення доходів означає мораторій на проведення обґрунтованих податкових реформ. Не можна робити навіть те, що обов'язково варто зробити зараз в Україні, наприклад, перезавантаження Податкової та Митниці.

Натомість варто було б українському уряду шукати шляхи зменшення державних витрат. Але виглядає так, що урядовцям легше відмовитися від намагання знайти компроміс з розпорядниками державних коштів, переклавши відповідальність за свою бездіяльність на нібито рекомендації МВФ.

"Відповідальна фіскальна політика можлива за умови одночасного зменшення як податкових надходжень, так і державних витрат", – вважає експерт.

Антикорупційний Дон Кіхот

Важлива вимога МВФ – проведення в Україні судової реформи. Але для ефективної боротьби з корупцією цього замало, вважає Володимир Дубровський.

Основа корупційних можливостей в Україні – це насамперед дискреція в законодавстві. Тож наразі потрібно гранично зменшувати законодавчу дискрецію з одночасним перезавантаженням державних інститутів.

Цього, схоже, не розуміють в МВФ. Принаймні в меморандумі про це – ні слова. Наразі у Фонді досі послуговуються принципом гармонізації законодавства та збереження інституційної пам'яті. В умовах же України часто саме інституційну пам'ять державних органів варто повністю перезавантажувати, як то, наприклад, у випадку Податкової та Митниці.

"Свого часу я багато спілкувався з експертами МВФ. Вони часто щиро не розуміють українських реалій. Їхня експертиза стосується переважно чисто економічних речей. Це не та організація, яка коли-небудь у своїй історії серйозно займалась питаннями антикорупційних інституційних реформ", – розказує Володимир Дубровський.

Тому існує небезпека, що антикорупційні рекомендації МВФ для України, які пропонує Фонду власне український уряд, розробляються таким чином, щоб залишити найбільші корупційні можливості в країні поза увагою Фонду.

Не треба ілюзій

В Меморандумі немає нічого про проривне економічне зростання, про те, як наздогнати та перегнати когось чи стати новим Тайванем, зазначає в коментарі для LIGA.net економічний експерт Євген Дубогриз.

За його словами, угоди з МВФ – це не про прискорений розвиток, а про оздоровлення та створення передумов для майбутнього розвитку. Це про те, як із поганої нестійкої економіки зробити хоч трохи стійку.

"Немає рецептів швидкого прискореного зростання. Тут кожен проходить шлях самотужки. Або не проходить, як одна така країна, що never misses a chance to miss a chance", – каже експерт.

Крім того, для економічного прориву наразі немає передумов. Те, що записано в меморандумі з МВФ, – це необхідні умови для того, аби почати "рити котлован для фундаменту" майбутнього економічного зростання.

Що далі робити

Кредитна програма від МВФ під час війни – це перемога без жодних лапок та сарказму, як би воно пафосно не звучало. Але програму потрібно виконувати.

Нинішня угода з МВФ – вже 13-та за ліком. І жодної з 12 попередніх Україна до кінця не виконала. Завжди знаходилися якісь "непереборні обставини", щоб відмовитися від власних зобов’язань.

"Тут справа полягає в довірі до України як до країни. Ми вже стільки разів порушували власні обіцянки, що взагалі не знаю, яке там сприйняття України. Спілкуючись з іноземними економістами та фінансистами, чую найчастіше епітети "corrupt country" та "untrustworthy, unreliable"", – нарікає Євген Дубогриз.

Тож виконання нинішньої угоди з МВФ має стати справою честі для української влади. Тим більше, що умови меморандуму абсолютно реалістичні для виконання.

"Не треба щось таке аж прям визначне робити. Достатньо не ухвалювати "проривних рішень", всіх тих "реформ для загального щастя". Взагалі треба припинити ці дискусії на вищому рівні, принаймні допоки не виконаємо Угоду", – вважає експерт.

На його думку, доволі великою помилкою є вважати, що МВФ чогось не бачить чи не розуміє – все вони бачать, все розуміють, прекрасно відділяють зерно від полови, а презентації – від реальної роботи. Тому треба виконувати свої обов'язки.