Деньги и коронакризис. Украинцы стали брать меньше кредитов, но принесли в банки $1,5 млрд
валюта фото - pixabay.com.

Криза, викликана коронавірусом, призвела до звуження ринку кредитування фізичних осіб. Депозити за цей же період зросли майже на 40 млрд грн.

За три місяці - з березня по червень - обсяг кредитів в гривні, виданих фізичним особам українськими банками, зменшився на 4,5 млрд. грн. Якщо на початку березня 2020 року він становив 178,3 млрд грн, то на початку червня - лише 173,8 млрд грн.

Найбільше зменшився кредитний портфель фізосіб державного Приватбанку – він втратив за 3 місяці більше 2,7 млрд грн. А от інші держбанки, навпаки, скористались ситуацією і наростили кредитний портфель. Зокрема, у Ощадбанку він зріс на 177,3 млн грн., у Укргазбанку - на 63,8 млн. грн.

А от у відсотковому відношенні показники виглядають дещо інакше. Серед ТОП-30 банків, що мали найбільший кредитний портфель фізичних осіб станом на 1 березня, за останні 3 місяці портфелі скоротилися у двадцяти. Найбільше - у банках Восток, ОТП, Укрсиббанк та А-Банк (зменшення більш ніж на 8%). У 12 з 20 банків роздрібні портфелі скорочувалися мінімально (“мінус” 0,4% - 4,2%).

В той же час були й ті, хто нарощував кредитний портфель навіть в умовах коронакризи. Найбільше - Правекс Банк, Банк інвестицій та заощаджень, Універсал Банк (7,6 - 8,9%). Решта 7 банків продемонстрували незначний приріст: 0,8% - 2,24%.

Споживчі настрої населення погіршилися

Тривале зростання доходів, покращення інфляційних та економічних очікувань пожвавили споживання напередодні кризи. Наприкінці 2019 року вперше з 2016 року витрати домогосподарств перевищували дохід. Українці стали витрачати більше, ніж заробляли. Ця тенденція тривала й у I кварталі 2020 року.

Але в квітні споживання різко скоротилося. З одного боку, населення почало економити, через падіння доходів, з іншого – не було куди витрачати гроші. Сфера торгівлі та послуг хоч і в меншій мірі, та все ж постраждала під час карантину.

На думку НБУ, на зниження кредитного попиту вплинуло призупинення кредитування у магазинах побутової техніки, що не працювали в період карантину. Таким чином, обсяги чистого роздрібного кредитного портфеля у квітні впали вперше за понад три роки.

Деньги и коронакризис. Украинцы стали брать меньше кредитов, но принесли в банки $1,5 млрд
Графіка - НБУ

Банки побоюються брати ризики

Результати опитування Нацбанком фінустанов свідчать, що з розгортанням кризи банки дещо посилили вимоги до позичальників. Зокрема обмежили суми кредиту для нових клієнтів. Умови кредитування нині порівнювані з початком 2019 року. Банки, як правило не змінювали ліміти за кредитними картами активних клієнтів, а деякі навіть їх збільшили.

Споживче кредитування досить швидко почне зростати – наголошують у регулятора. Адже користування кредитними коштами вже увійшло у звичку населення. А проникнення споживчого кредитування, хоч і росте, становить усього 4% до ВВП, що свідчить про низький рівень закредитованості населення.

Немає доходів – росте прострочення кредитів

Карантинні обмеження одразу позначилися на якості кредитів. Кількість прострочених кредитів зростає. Станом на початок червня, частка прострочених кредитів домогосподарств на строк більше 7 днів зросла приблизно на 5%. В НБУ наголошують, що історично третина, а під час криз до 60% таких кредитів врешті ставали дефолтними. За прогнозами НБУ цьогоріч непрацюючими стане 12% кредитів домогосподарств.

Деньги и коронакризис. Украинцы стали брать меньше кредитов, но принесли в банки $1,5 млрд
Графіка - НБУ

Депозити зростають – українці створюють подушку безпеки

З початку карантину залишок коштів українців на депозитах та рахунках банків не лише не зменшився, а й суттєво зріс - на 6,7%  (без врахування зміни курсу валют за цей період). Якщо станом на 1 березня накопичення українців у банках складали 579,7 млрд грн (в тому числі й еквівалент валютних вкладів), то вже на 1 червня їх сума становила 619,1 млрд грн.

Деньги и коронакризис. Украинцы стали брать меньше кредитов, но принесли в банки $1,5 млрд
Графіка - НБУ

На думку НБУ, потрясіння від різкого зменшення доходів спонукало населення створювати подушки безпеки.

На зростання суми вкладів не вплинуло й поступове зниження депозитних ставок. Якщо на початку березня середньозважені ставки за депозитами становили від 11,91% річниих на 3 місяці до 12,43% річних на 12 місяців, то вже в червні вони не перевищували 10,00% річних на 3 місяці та 10,37% річних на 12 місяців.

Проте невдовзі зростання депозитів спиниться. Опитування Info Sapiens свідчить, що частка осіб, які можуть заощаджувати, не обмежуючи споживання, впала за І квартал 2020 року з 22,5% – до 15%. Тому нарощувати заощадження зможуть лише люди  з середніми та високими доходами.

За прогнозами НБУ частка строкових депозитів буде зменшуватись, а от кошти населення на поточних рахунках – зростатимуть. Зростання частки строкових вкладів відновиться лише у 2021 – 2022 роках.

Регіна Дацюк

Підготовлено ЛІГА.Money за сприяння Проекту USAID "Трансформація фінансового сектору"