17.01.2020, 16:30

Забудьте о кредитах под 0%: новый закон о правах заемщиков вступает в силу

Фото - depositphotos.com

В Украине началась эпоха честных кредитов. И это не шутка. Объясняем, что случилось (укр.)

Банки та фінансові компанії повинні стати більш чесними, відкритими та прозорими для клієнтів.

З 19 січня 2020 року до загальних витрат за кредитом вони мають включати так звані "супутні" платежі - нотаріусу, оцінювачу, страховику тощо. Якщо банк брехатиме про умови надання кредиту або замовить некоректну рекламу - на нього чекатимуть штрафи. Контролюватиме дотримання прав споживачів фінпослуг Національний банк України.

Ці та інші зміни прописані в законі № 122-IX про захист прав споживачів фінансових послуг, який вводиться в дію 19 січня 2020 року.

"Реальні відсотки, які іноді у сотні разів перевищують зазначені в рекламі, можуть ставити людей у неочікуване, скрутне становище", - пояснив причини нововведення голова НБУ Яків Смолій.

LIGA.net виділила п'ять ключових нововведень. Тож, щ  саме змінюється?

Банки і фінкомпанії повинні надавати клієнту чесну інформацію

1) Про себе:

  • чи внесено організацію до держреєстру фінустанов або банків;
  • чи є права надавати відповідні послуги;
  • який орган контролює діяльність установи.

2) Про послугу:

  • загальну суму зборів, платежів та інших витрат чи принаймні порядок їх розрахунку.

3) про договір:

  • чи може клієнт відмовитися від послуги після підписання договору (протягом якого часу) та який мінімальний строк дії договору;
  • чи зможе споживач достроково розірвати договір і які це матиме наслідки;
  • який порядок внесення змін до домовленостей.

Кредитодавець має повідомити про неможливість збільшення фіксованої процентної ставки без письмової згоди споживача.

Окрім того, клієнту повинні розказати, кому і як скаржитися, раптом що, та яким чином йому компенсують гроші у разі необхідності.

Жодних "нульових ставок": реклама має бути коректною

Закон дозволяє рекламувати фінпослуги тільки ліцензованим організаціям. А якщо йдеться про залученням коштів населення - тільки за умови наявності організації у держреєстрі фінустанов чи банків.

Не можна рекламувати послуги, заборонені українським законодавством.

Заборонена реклама без деталізації умов кредиту. Або якщо такі умови описані принаймні вдвічі дрібнішим шрифтом, ніж назву послуги/марку компанії, або якщо умови зачитуються принаймні на чверть швидше.

Загалом нововведення забороняють рекламу, яка начебто і містить умови кредитування, але сприйняти таку інформацію складно (НБУ має уточнити, що має на увазі до червня 2020 року).

Це корисно і для банкірів, впевнені в НБУ.

«Оманлива реклама та приховані комісії у короткостроковій перспективі дозволяють банкам отримати прибуток, проте у довгостроковій – руйнують довіру населення до банківської системи», – зазначила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Супровідні видатки за кредитом включатимуть до загальних витрат

За нововведеннями, до загальних витрат за споживчим кредитом тепер відносяться:

  • проценти за кредитом;
  • комісії кредитодавця;
  • “супровідні” платежі - за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов’язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів тощо.

Раніше такі “супутні” витрати не включали до загальних витрат за споживчим кредитом. Тепер банк чи фінкомпанія мають повідомити клієнту не тільки про, скажімо, обов’язковий договір страхування, а й про його вартість.

Запроваджуються штрафи за порушення прав споживачів

В Адмінкодексі передбачили штрафи 850-1700 грн для посадовців і ФОПів за ненадання споживачу фінпослуг вичерпної інформації, приховування умов надання послуги, або неточності/брехню про саму організацію.

Якщо порушника викриють вдруге за рік, штраф становитиме 1700-3400 грн.

У законі “Про фінпослуги та держрегулювання ринків фінпослуг” передбачили також санкції у розмірі 5100-10200 грн з наступних причин:

  • за кожен випадок приховування від споживача умов фінпослуги до підписання договору;
  • ігнорування прохання надати проект договору про послуги;
  • ненадання клієнту примірника договору та додатків;
  • непроведення оцінки кредитоспроможності споживача;
  • укладання договору не в письмовій формі;
  • замовчування відступлення зобов’язання за договором про надання фінансової послуги.

Збільшення в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки передбачає штраф 8500-13600 грн за кожен окремий випадок.

Контроль передали Нацбанку, Нацкомісії фондового ринку та Нацкомфінпослуг

Штрафи на фінансові установи накладатимуть держрегулятори - Нацбанк, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та Нацкомфінпослуг - залежно від сфери діяльності надавача фінпослуг.

Нагадаємо, що з 1 липня 2020 року Нацкомфінпослуг буде ліквідовано і НБУ стане регулятором страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій, а НКЦПФР регулюватиме недержавні пенсійні фонди та фонди фінансування будівництва.

Держрегулятори, кожен у своїй сфері, розглядатимуть скарги споживачів та контролюватимуть законність реклами. Вони ж будуть запитувати і перевіряти документи, а у разі порушень - штрафувати надавачів фінпослуг.

Регулятори зобов’язані обмінюватися інформацією про скарги споживачів та осіб, притягнутих до відповідальності.

За даними НБУ, за 2018 рік банківський регулятор отримав понад 13 000 скарг від споживачів, обурених якістю фінансових послуг. Це пов’язують із відсутністю в Україні протягом восьми років органу, який би опікувався захистом прав споживачів у цій сфері.

Нацбанк вже утворив профільний підрозділ, який відповідатиме на скарги споживачів фінпослуг, пропише вимоги до прозорості інформації та перевірятиме установи - Управління захисту прав споживачів фінансових послуг.

А відповідно до орієнтовного графіка запровадження нових вимог до банків, у червні 2020 року почнуть діяти вимоги Нацбанку до реклами та калькуляторів на сайтах.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ