Содержание:
  1. Вплив "корони" буде відчуватися ще півроку-рік
  2. Готівка - одне з джерел небезпеки
  3. Скорочення персоналу - серйозний виклик
  4. Доступне фінансування має певну стелю. Вона – у позичальниках
  5. Що далі? Три великих наслідки коронакризи

Голова правління Ощадбанку Андрій Пишний розказав, як пандемія вплинула на банки та їхніх клієнтів, чому вона може привести до сплеску інфляції та чому суспільство легковажно ставиться до другої хвилі захворюваності.

Міні-інтерв’ю спеціально для LIGA.net.

Вплив "корони" буде відчуватися ще півроку-рік

У березні усі потрапили до ситуації абсолютної невизначеності. Релевантної інформації було обмаль. Я дуже скептично ставився тоді до спроб спрогнозувати майбутнє та робити якийсь аналіз, тому що розумів: люди роблять це, щоб заспокоїти себе та своїх працівників.

Першу хвилю локдауну ми пройшли з ненайбільшими втратами. Могло бути і гірше. У цьому сенсі я побоююся певної легковажності, адже другу хвилю ніхто не скасовував. Чи готові ми до неї – питання. Але сподіваюся, осінньо-зимову хвилю ми зможемо також пройти з порівняно невеликими втратами.

Втім, реальні наслідки будуть відчутними у найближчі півроку або рік, тому що "корона" вплинула на абсолютно усі сфери соціального життя.

Готівка - одне з джерел небезпеки

Ощад не міг собі дозволити відправити більшість персоналу додому: ми є частиною критичної інфраструктури. Так, ми зменшили кількість працюючих відділень на 30% під час локдауну. Але 1500 відділень продовжували приймати клієнтів.

Для нас це означало повне перезавантаження існуючих бізнес-процесів на відділеннях: починаючи від соціальної дистанції, закінчуючи лавочками біля наших відділень через те, що допустима кількість людей усередині приміщень була обмежена.  

Треба розуміти, як пандемія вплинула на сприйняття людей. Ніхто не знає коли все закінчиться, ба більше, люди думають про другу хвилю карантину. У таких умовах готівка – це одне з джерел небезпеки.

Криза дала нам зрозуміти, що треба рухатися шляхом прискореної діджиталізації. Для банків це означає збільшення обсягів інвестицій та переосмислення вимог до кібербезпеки. Перехід більшості клієнтів у дистанційні канали – це не прогноз, це те, що відбувається зараз.

Ощад починав кризу з 4 млн користувачів інтернет-банкінгу, зараз – 4,350 млн. 89% всіх транзакцій відбувається через дистанційні канали. П’ять років тому 80% операцій проходило через каси відділень. Зараз – лише 11%. Тобто навіть клієнти старшого покоління роблять вибір на користь діджитал-каналів.

Скорочення персоналу - серйозний виклик

Ми бачимо спад у цілих галузях. Для нас це означає погіршення якості портфелів та зниження прибутковості.

Мінус п’ять відсотків ВВП за результатами року – не виключаю, що це оптимістичний прогноз. У таких умовах треба шукати нові джерела ефективності. Частина ринку знайшла таке джерело у скороченні персоналу. Це дуже серйозний виклик для галузі.

Наслідки кризи більш-менш зрозумілі. Тепер нам треба шукати точки зростання. Банки – це одна з успішних сфер української економіки: попередня криза сприяла реформуванню сектору, докапіталізації, переходу до міжнародних стандартів. Зараз те саме повинен робити й реальний сектор.

Доступне фінансування має певну стелю. Вона – у позичальниках

Практично у кожній країні зараз банки та монетарна влада працюють над програмами доступу до фінансування. Я бачу як працює наш кредитний комітет, що розглядає проекти за програмою 5-7-9 і розумію, чому фінансування у цьому сенсі має певну стелю. Вона не у банках – у нас є гроші, та не у регуляторі – він вже зробив найнижчу облікову ставку в історії.

Стоп-фактор у готовності позичальників. Взявши кредит, він бере на себе відповідальність за його повернення, тому що інакше він створює проблему не банку, а собі: першою чергою через втрату репутації та погіршення кредитної історії. У цьому сенсі треба шукати баланс.

Що далі? Три великих наслідки коронакризи

Є галузі, що отримали можливості. Перш за все, йдеться про цифрову галузь. Розвиток технологій однозначно прискориться. Особливо у сфері впровадження штучного інтелекту. Однозначно зміниться регуляторне середовище: воно буде побудовано навколо кібербезпеки, дистанційної роботи.

Декілька років ми будемо жити в умовах політики монетарного пом’якшення: економіки заливають грошима. До чого це призведе, спрогнозувати важко, адже ще ніколи світова економіка не бачила таких обсягів стимулювання. Можливо пов’язаним викликом стане інфляція.

Інший наслідок – розвиток фондового ринку, адже ці капітали врешті-решт потрібно буде абсорбувати.