UA

Интервью | "Обвинения в авторитаризме удивляют". Замглавы НБУ о кадровом демарше, госбанках и крипте

Ярослав Матузка (Фото: пресс-служба НБУ)
21.07.2021, 10:21

Интервью с замглавы НБУ Ярославом Матузкой, из вертикали которого уходят топ-менеджеры, работавшие с Валерией Гонтаревой и Яковом Смолием (укр.)

Одним з перших суттєвих рішень Кирила Шевченка на чолі НБУ стало призначення екстопюриста ПриватБанку та Мінфіну Ярослава Матузки – спочатку членом правління-куратором адміністративного блоку, а потім – керівником вертикалі банківського нагляду.

Останній напрям у Нацбанку довгий час очолювала Катерина Рожкова. Саме тут нещодавно відбувся гучний кадровий демарш: про відставку заявило все керівництво департаменту ліцензування на чолі з Олександром Бевзом, а також директори кількох інших ключових департаментів. Топменеджери аргументували це тим, що Нацбанк рухається у бік одноосібного ухвалення рішень головою.

Пізніше Шевченко назвав звільнення "PR-кампанією задля політичного тиску на НБУ". Що про це думає безпосередній куратор звільнених працівників Ярослав Матузка та чи призвичаївся він до незвичної для себе професійної сфери – банківського нагляду?

Про це та про загальну ситуацію у банківському секторі – у великому інтерв’ю Матузки для LIGA.net.

"Шевченко чує інших та завжди готовий дискутувати"

– Давайте розпочнемо з найбільш обговорюваного питання. Низка менеджерів, зокрема ваших безпосередніх підлеглих, одночасно звільняються та виходять у публічне поле з негативними коментарями. Виникає запитання до керівництва цих людей: як так сталось? Чи сприймаєте ви цю ситуацію як менеджерський провал?

Коли у великій організації змінюється вище керівництво, подальше оновлення середньої менеджерської ланки – це нормальний процес. Для нас головне, щоб система, у якій вони працювали, функціонувала й надалі. Процеси у НБУ вибудовані дуже добре, тому все працюватиме як і працювало. Звісно, мені прикро, що звільняються працівники, але, думаю, ми знайдемо людей на ринку або підвищимо тих, хто вже працює у Нацбанку.

– Одна річ – "оновлення менеджерської ланки", інша – коли люди звільняються з дуже негативними коментарями щодо ситуації у НБУ. Ви вже шість місяців керуєте наглядовою вертикаллю – чи бачили невдоволення з боку підлеглих стосовно того, як ухвалюються рішення?

– Мене здивувала ця ситуація і звинувачення у авторитаризмі чи намаганні впливати на цих менеджерів. У нас була нормальна співпраця, нормальні відносини. Від мене не було жодних спроб якось вплинути на їхні рішення. На мою думку, було б більш правильно спочатку обговорити проблемні питання, якщо у співробітників департаменту вони виникли.

– Ви задоволені комунікацією Нацбанку щодо звільнень топменеджерів та ефектом, який вона справила на ринок?

Так, я задоволений. Отримував певне саммарі від департаменту комунікацій про ситуацію, комунікацію НБУ вважаю прийнятною. Однак загалом я прибічник консервативної комунікаційної політики: НБУ – це структура, яка не передбачає різких висловів. Що частіше ми коментуємо негатив, то більше підігріваємо його. Ми висловили свою позицію, я вважаю, що цього достатньо.

– Процитую одну з ваших заяв: "На сьогодні команда НБУ складається з висококласних спеціалістів, пріоритетом для яких є якісний результат для держави, а не публічне визнання чи особисті лаври". Тобто Нацбанк натякає на те, що менеджери, які публічно розповіли про проблему, яка їх непокоїть, керувалися меркантильними мотивами. Звинувачення у відповідь на звинувачення – хіба це конструктивна позиція для інституції такого рівня?

– Ці слова слід читати в контексті усієї заяви. Ми підкреслювали визначальну роль спільної сумлінної роботи всієї команди професіоналів, які продовжують працювати в НБУ. У кожного з них, я певен, були моменти професійних непорозумінь або дискусій, проте вони знаходять шляхи їх конструктивного вирішення.

Я поважаю і визнаю право кожного працівника на особистий вибір. Менеджери з департаменту ліцензування підтримали свого керівника – для мене це похвально і я поважаю їх як професіоналів. Але, як я сказав їм під час зустрічі після цих заяв, важливо пам’ятати про інституцію, у якій ви працюєте. Вони вирішили піти, усі одночасно – окей, але треба розуміти, що це може послабити процеси у сфері, за яку ці люди відповідали.

В цьому контексті, дуже дивним виглядає прохання відтермінувати дату звільнення на півтора місяці, у зв’язку з відпусткою, що фактично унеможливило для НБУ запуск добору зовнішніх чи призначення внутрішніх кандидатів на їхні посади.

– Окрема частина комунікації НБУ стосується політичного тиску на регулятора. Тобто ви припускаєте, що ці звільнення – спланована акція? Ким?

НБУ – незалежна інституція, зрозуміло, що багато кому – чи-то бізнесменам, чи-то політикам – може не подобатися ця незалежність. Але я не хотів би навіть думати, що у даній ситуації людей могли б якось використовувати. Сподіваюся, це їхній особистий вибір.

– Чи відчували ви певну ворожість з боку персоналу, що раніше працював під керівництвом Катерини Рожкової, коли шість місяців тому прийшли керувати наглядовим блоком замість неї?

Я не відчував ніякого дискомфорту у спілкуванні з підлеглими. У мене добрі стосунки з ними. Ми вибудували нормальну комунікацію, я їм цілком довіряв. Після того, як я став керувати наглядовим блоком і побачив, що та система добре працює, я запевнив команду, що ми зберігатимемо добре налагоджені процеси, лише продовжуючи вдосконалювати їх.

– Наскільки сильним був вплив Рожкової у наглядовому блоці? Чи зберігається цей вплив зараз?

– На мою думку, некоректно говорити про адміністративний вплив одного з членів правління на цілий блок. НБУ – це, насамперед, система. Ніхто з членів правління не може одноосібно вплинути на роботу окремого підрозділу, але, можливо, є міжособистісні відносини людей, які працювали багато років разом. Проте фаворитизму в Нацбанку немає. Система вибудувана таким чином, щоб унеможливити вплив подібних факторів на роботу НБУ та систему ухвалення рішень у ньому.

– Є інформація, що напередодні заяви про відставку у Бевза була приватна зустріч з головою, після якої він вирішив піти з НБУ. Чи відомо вам щось про таку зустріч?

Ні, не відомо.

– Таке взагалі можливо, що директори підзвітних вам департаментів без вашого відома можуть зустрічатися з Шевченком?

Якщо голові потрібно, він може викликати до себе будь-якого працівника. Але я зазвичай про це знаю.

– ЗМІ писали, що однією з причин відставки директора департаменту ліцензування Олександра Бевза були плани вищого керівництва призначити йому нового заступника, що він сприйняв як спробу встановити контроль за ним. Чи планувалося таке призначення?

Ми дійсно обговорювали створення посади заступника, який міг би сконцентруватися на роботі небанківського фінсектору. Це вимога сьогодення. Нещодавно правління Нацбанку ухвалило рішення про збільшення чисельності Департаменту ліцензування, тому що його функціонал суттєво розширився у зв’язку зі сплітом. Однак ніяких нав’язувань не було. Ми говорили про це концептуально. Як і у інших питаннях Олександр міг спокійно висловити свою позицію.

– Чи обговорювали ви кандидатуру Андрія Іванчука як потенційного покупця Сбєрбанку?

Ми обговорювали це суто з процедурної точки зору, щойно побачили відповідну інформацію у ЗМІ (за інформацією джерел LIGA.net у НБУ, структури народного депутата від групи Довіра Андрія Іванчука розглядають придбання російського державного Сбєрбанку. Це могло стати однією з причин відставки директора Департаменту ліцензування Олександра Бевза, який виступав проти такої угоди, тоді як вище керівництво концептуально було не проти, розповіли два співрозмовники LIGA.net. – Ред.). Нам потрібно було приблизно розуміти план дій на випадок, якщо ми дійсно отримали б пакет документів. До Нацбанку не надходили жодні документи щодо погодження будь-якої угоди щодо Сбєрбанку, тим більше, що в березні РНБОУ подовжила санкції проти Сбєрбанку  саме за пропозицією НБУ. Тож я не розумію, де тут могла б виникнути суперечність.

"Держбанки допомогли державі, але точно не у збиток для себе"

– Чи припускаєте ви, що НБУ може повернути інструмент довгострокового рефінансування? Восени, нас, ймовірно, очікуватимуть проблеми з держбюджетом.

Ми розглядаємо це як суто антикризовий інструмент.

– Лідерами із залучення довгострокового рефіну були держбанки. Укрексім кредитував держкомпанії на чолі з Укравтодором, Ощад – один з лідерів за приростом портфелю ОВДП, тобто він активно фінансував уряд. Чи вважаєте ви, що такий ухил у бік держави – це адекватна історія для держбанків?

– Кредитування державних проєктів – один зі стратегічних напрямів для Ексіму. До того ж, озвучені вами приклади – це низькоризикові напрями кредитування, оскільки вони забезпечені державними гарантіями. Тому тут ми не бачимо серйозних ризиків. Інвестиції Ощаду в ОВДП я б розглядав з погляду маржинальності. Маржа за держбондам складає 4% (фактична дохідність мінус ставка за довгостроковим рефінансом НБУ. – Ред.) – чому б не скористатися такою можливістю? Зокрема завдяки і цьому банку вдалося стати операційно прибутковим. Так, з одного боку вони десь допомогли державі, але з іншого – точно не в збиток для себе.

– Як ви оцінюєте роботу Сергія Наумова на чолі Ощадбанку?

– Оцінювати діяльність голови правління – прерогатива наглядової ради банку. НБУ не втручається в цей процес. Зазначу лише, що показник операційної прибутковості, про який я згадував, багато про що говорить, але банку необхідно доукомплектувати команду правління.

Кадрові питання Ощадбанку

Наприкінці червня НБУ не погодив четвертого поспіль кандидата на посаду члена правління Ощадбанку – екскерівницю банку Кредит Дніпро Олену Малинську. Раніше Нацбанк відхили кандидатури ще трьох топменеджерів: Ольги Байцар, Дмитра Буца та Лади Ракитянської. Кандидатів обирала наглядова рада банку, яку очолює латвійська фінансистка Байба Апін.

Оновлення топкерівництва Ощаду мало б відбутися після призначення нового СЕО – Сергія Наумова (колишній голова правління Піреус Банку), який у жовтні 2020 рок замінив на посаді Андрія Пишного.

Кадрова проблема може виникнути і у зв’язку з наглядовою радою Ощадбанку. У квітні 2021-го Кабмін як власник фінустанови відхилив стратегію банку. Наразі доповнений документ розглядає уряд, повторне відхилення дасть Кабміну право звільнити наглядову раду банку (повноваження більшості членів спливають навесні 2022 року).

– НБУ відхилив чотирьох поспіль кандидатів у правління Ощаду, у деяких випадках коментарі були дуже жорсткими. Тут вбачається два варіанти: або Нацбанк хоче свідомо нашкодити банку, або наглядова рада Ощаду не дуже розуміє, яких людей потрібно запрошувати на посади такого рівня. Чи вважаєте ви, що, у всякому разі у кадровому питанні, професійність НР є сумнівною?

Я так не вважаю. У нас є діалог з наглядовою радою. І я не можу сказати, що вони пропонували непрофесійних людей. Але, на нашу думку, ці кандидати не до кінця розуміли усю системність проблем Ощаду.

– Чому зазвичай стриманий у оцінках НБУ надав жорстку характеристику кандидатці в члени правління Ощаду Олені Малинській? Це ж, мабуть, серйозно нашкодило її репутації? Яку мету ви переслідували такою публічною оцінкою?

– Нацбанк не надавав публічних оцінок до випадку, коли третя сторона намагалась вплинути на рішення. Відповідаючи на таку спробу, ми вимушені були публічно аргументувати причину відмови.

– Розкажіть детальніше про лист, який ви отримали від наглядової ради одного з банків, де працював непогоджений НБУ кандидат до правління Ощаду? Про що там йшлося? Як саме на вас намагалися тиснути? Чи правильно ми розуміємо, що йдеться саме про Олену Малинську?

– Ми отримали листа від колишніх членів наглядової ради, які працювали там у той самий період, що і Олена Малинська на посаді голови правління одного з банків (Малинська довгий час очолювала банк Кредит Дніпро, залишивши посаду після того, як власник фінустанови Віктор Пінчук продав її Олександру Ярославському. – Ред.). Зазначу, що серед них були авторитетні у світі іноземні фінансисти (за часів Пінчука та відповідно Малинськї до НР банку зокрема входили ексочільники МВФ різних років Домінік Стросс-Кан та Жан-П’єр Сальтьєль, а також відомий шведський економіст Андерс Ослунд. – Ред.). Вони висловили розчарування рішенням НБУ про відмову у затвердженні пані Малинської на посаду члена правління Ощадбанку та у дипломатичній формі закликали Нацбанк переглянути своє рішення.

Розумію, що поважні колишні члени наглядової ради могли керуватися найкращими мотивами. Але це є неприйнятним.

мене є багато питань стосовно криптовалют"

– За нашою інформацією, НБУ готує постанову (йдеться про Постанову НБУ №61, яка набрала чинності 1 липня 2021 року. – Ред.), яка пом’якшить правила фінансового моніторингу у частині застосування заходів впливу. Чи справді це так?

– Йдеться не про пом’якшення. У сфері фінансового моніторингу за аналогією з банківським наглядом ми хочемо застосувати такий захід, як письмова угода. Він означає, що банк визнає проблему та погоджує з НБУ план, як її вирішити. Як на мене, це суттєво покращить ситуацію, адже наразі ми маємо непоодинокі випадки, коли Нацбанк штрафує банки-порушники, але вони оспорюють такі рішення НБУ в суді, і практика розгляду таких справ невтішна.

– Нацбанк неодноразово комунікував, що економіка виходить з кризи, тобто, ймовірно, знову на порядок денний вийдуть старі проблеми банківської системи: надліквідність та невизначеність із бізнес-моделями. Ви не так давно керуєте блоком нагляду за банками – вже розумієте, як працювати з цими проблемами?

Ми розуміємо, як працювати із зазначеними проблемами. Ліквідність банківського сектору перевищує 200 млрд грн, це дійсно дуже багато. Пандемія показала, що ринку є куди зростати: лише 30% обсягу кредитів довгострокового рефінансування банки скерували на кредитування реального сектору. Все інше пішло здебільшого у ОВДП. Однак ми бачимо, що портфелі все-таки зростають: і корпоративний, і споживчий. Хорошими темпами зростає іпотека: +42% р/р. Перспективний напрям – програми державної підтримки бізнесу. Наприклад, 5-7-9 вже перетнула 53 млрд грн.

Ми дуже прискіпливо здійснюємо нагляд за бізнес-моделями банків. Система є достатньо капіталізованою. Норматив NSFR виконується всіма банками, окрім двох. Інші нормативи ліквідності – Н6 та LCR порушує лише один банк.

– Чи плануються об’єднання банків?

Ми бачимо бажання банків знаходити свою ринкову нішу, тож вони зацікавлені у об’єднанні зусиль. Вже можна відзначити предметний інтерес від двох невеликих банків.

– Чи є покупці на Ідея Банк, польський власник якого має проблеми із законом у Польщі?

За нашою інформацією, є кілька зацікавлених, але нам достеменно невідомо хто це. Я знаю, що банк проходить due diligence.

– Що буде з банком, якщо він не змінить власника?

Думаю, змінить. Це хороший банк, покупці на нього будуть. Якщо відповідати суто технічно, то банк може бути переданий в управління на рік.

– НБУ опублікував список небанківських фінустанов з непрозорою структурою власності. На них чекає та сама доля, що і непрозорі банки – відкликання ліцензії?

Так, це попередження для них. Водночас, подальша доля небанківських фінансових установ – в руках самих установ: в учасників цього ринку є достатньо часу для приведення своїх структур власності у відповідність до вимог.

 – Засновник Monobank Олег Гороховський нещодавно заявив, що банк готує до випуску картку у криптовалюті – чекають лише погодження НБУ. Яка ваша позиція з цього питання?

– Ми перебуваємо у конструктивному діалозі з банком. Це питання треба вивчити, зокрема у контексті протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Водночас, незабаром Верховна Рада може розглянути законопроєкти, які мають визначити правовий статус віртуальних активів (зокрема, криптовалют). Якщо говорити про мене особисто, у мене є багато питань стосовно криптовалют.

Сергей Шевчук
Сергей Шевчук
корреспондент отдела "Финансы"
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Вакансии
Больше вакансий
Business Analyst
Киев Semantrum
Юрисконсульт
Киев Група Компаній ЛІГА
Менеджер з продажів реклами
Киев Медіа холдинг Ligamedia
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости