Звернула увагу на заголовки в ЗМІ щодо збільшення обсягів виданих населенню кредитів. При цьому журналісти та аналітики все частіше запитують, чи не перетворюється споживче кредитування у «мильну бульбашку», яка несе ризики для макростабільності та банківської системи.

Хочу дещо прояснити.

Так, дійсно обсяги кредитування населення зростають другий рік поспіль. Темпи приросту чистих гривневих кредитів фізособам становлять 38% р/р. Проте, позитивна динаміка пояснюється в першу чергу ефектом низької бази порівняння.

Нагадаю, що за рівнем проникнення роздрібного кредитування Україна досі залишається на одному з останніх місць у Європі. Варто лише подивитись на відношення чистих кредитів населення до ВВП – 3,5% ВВП, тоді як у Польщі цей показник сягає близько 35% від ВВП. Крім того, останнім часом ми почали спостерігати незначне зниження середньомісячних темпів виданих фізичним особам кредитів.

Ще один важливий аспект – обсяги непрацюючих кредитів у роздрібному кредитуванні. Ми вважаємо, що частка NPL у активних гравців цього сегменту матиме схильність до зростання. Але така динаміка буде співмірною зі збільшенням кредитних портфелів.

Основними причинами для цього можуть бути як недооцінка громадянами своїх фінансових можливостей, так і в цілому низький рівень фінансової обізнаності. Тому ми регулярно проводимо консультації з банками та перевіряємо коректність оцінки кредитних ризиків. Можу запевнити, що системних ризиків для банківського сектору та макрофінансової стабільності від зростання обсягів споживчих кредитів немає.

Що у нас в планах?

Ми не можемо не звертати уваги на зростання цього сегменту, тому запланували на наступний рік його стрес-тестування. У нас вже є накопичений досвід та експертиза при проведенні оцінки стійкості банків, які дозволяють нам «тестувати» не тільки певні сегменти кредитування, але й цілі галузі економіки.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
потребительское кредитованиеНБУ