Фактор теневой экономики. Что мешает банкам работать с МСБ

З середини жовтня клієнтам банків дозволено не засвідчувати печатками документи, які подаються для проведення валютних операцій. Також знято вимогу НБУ щодо нотаріального засвідчення для оригіналів чи копій чималої кількості документів, що стосуються проведення валютних операцій. Це чергова маленька пігулка від головного болю підприємців. Проте вона не стане панацеєю від хвороби, яка заважає бізнесу активно виходити на зовнішні ринки та залучати інвесторів. Як відомо, проблему треба лікувати комплексно, а не поодинокими пігулками від болю чи місцевими компресами.

За різними оцінками, частка малого та середнього бізнесу у ВВП України не перевищує 15%. Це при тому, що у нас є стала практика структурування великого бізнесу з використанням загонів псевдо-підприємців на спрощених схемах оподаткування, що завищує статистичні дані стосовно малого бізнесу порівняно з реальним станом справ. В той же час, у деяких розвинених країнах малий та середній бізнес генерує переважну більшість ВВП.

Така відмінність між роллю невеликого бізнесу в світі та Україні є наслідком того, що у нас бізнес-середовище несприятливе до малого та середнього підприємництва. Загальні причини відомі напевно всім – корупція, здирництво та рейдерство, слабкість правозахисних механізмів та державних інституцій. Але зараз я хочу наголосити на складнощах у зовнішньоекономічній діяльності.

Як представник банківського сектору зазначу: банки готові надавати необхідну підтримку зовнішньоекономічній діяльності підприємців.

Читайте также: Плата за риск: почему дешевеют депозиты

Банківську систему очищено від нежиттєздатних установ. Банки розкрили своїх кінцевих власників, мають достатній капітал та ресурси для забезпечення розрахунків та кредитування клієнтів. Більш того, великий корпоративний сегмент кількісно досить вузький, клієнти, як правило, закредитовані, тому банки вельми зацікавлені у розвитку сегменту МСБ.

Низка банків мають неабиякий досвід в обслуговуванні експортно-імпортних операцій клієнтів. Вони активно застосовують інструменти торгового фінансування, консультують, навіть готують замість клієнтів встановлену Нацбанком звітність щодо розрахунків в іноземній валюті.

І тут ми стикаємося із суворою дійсністю. Поки банки розкривали структуру власності та інвестували додатковий капітал, малий та середній бізнес продовжував жити наче в іншому світі. Світі, у якому діяти за буквою закону надто дорого і складно, а привертати увагу публічними успіхами взагалі небезпечно.

Так, ускладнення проходження митних процедур, складність валютного регулювання та податкової системи стимулюють "домовлятися" і возити продукцію повз митниці. Але в такому разі неможливо оформити гарантію чи акредитив, взяти кредит на придбання імпортної сировини чи обладнання, адже вимоги до оцінки банками кредитних ризиків та фінансового моніторингу надзвичайно високі. Робота в "сірому" полі також закриває шлях до партнерства із закордонними компаніями, які цінують свою репутацію.

Звісно, є успішні історії виходу невеликих підприємств на зовнішні ринки. Але можна констатувати, що більшість підприємців, які висловлюють бажання отримати фінансування у вигляді кредиту чи в інший спосіб для проведення експортно-імпортних операцій, не готова повноцінно розкривати інформацію про свою компанію, майно та структуру власності.

Відтак, різні програми підтримки від держави та міжнародних організацій – схеми гарантування кредитів, програми ЄБРР та інших, операції експортного агентства (якщо буде створене) тощо, мають обмежений потенціал, адже доступні виключно легальному і відкритому бізнесу.

Читайте также: Капитал, заемщик, деньги. Что мешает кредитовать бизнес в Украине

Що ми маємо сьогодні? За офіційними даними рівень тіньової економіки складає 34% від офіційного ВВП (більш високі показними мають тільки Азербайджан та Нігерія). А за неофіційними даними – він сягає всі 60%. А що це означає для банківської системи? Що банки не сприймають ці 60% в якості потенційних позичальників. І бажання МСБ переходити у легальну площину поки що ми не спостерігаємо.

Підприємницький сектор переважно не відповідає тим правилам, в рамках яких сьогодні функціонує банківська система. І замість того, щоб змінюватися під сучасні вимоги, підприємці жаліються в тому числі й на занадто високі вимоги банківських установ.

Основні претензії МСБ стосуються незрозумілих норм валютного регулювання, складнощів з придбанням валюти та значних ризиків курсових коливань, проблем на митниці та високої вартості кредитів. Їм важко шукати партнерів за кордоном, також вони не вірять у можливість справедливого захисту в судах.