Система гарантування вкладів в Україні переживає перехідний момент. Ми пройшли основний етап кризи і готові рухатися далі ­до підвищення суми відшкодування, розширення гарантій Фонду на вклади у небанківських фінустановах та залучення до ФГВФО державного Ощадбанку.

Тільки це – не вправа з додавання, у якій від перестановки доданків результат не змінюється. Навпаки: запорукою успіху є виконання чіткої послідовності. І кроком №1 має стати питання врегулювання боргів Фонду.

Протягом останніх трьох років Фонд постійно ініціював питання реструктуризації своїх боргових зобов’язань, що залишилися у спадок після банківської кризи 2014-2017 років.

Тоді для забезпечення своєчасних виплат вкладникам неплатоспроможних банків Фонд був змушений залучити у держави додатково 80 млрд грн.

На сьогодні нам вдалося повністю розрахуватися із Національним банком, виплативши 25,6 млрд грн із яких 5,5 млрд грн нарахованих відсотків. А також повернути Міністерству фінансів 19,6 млрд грн (із них 7 млрд грн – відсотки).

Залишок боргу перед Мінфіном зараз становить 46,94 млрд грн, за якими до кінця 2031 року буде нараховано ще 64,16 млрд грн відсотків.

З 2018 року ми опрацьовували кілька варіантів, як зменшити боргове навантаження на Фонд.

У вересні минулого року Рада з фінансової стабільності схвалила План реструктуризації для ФГВФО. За його умовами, залишок заборгованості буде переведено в умовні зобов’язання. Принципово важливо – нараховані відсотки погашатимуться за рахунок коштів, стягнутих з колишніх власників та пов’язаних осіб банків, діяльність яких призвела до неплатоспроможності цих установ.

Це рішення відкрило перспективи для якісних змін системи гарантування та дало нам можливість анонсувати поетапне підвищення суми відшкодування за вкладами. Перший етап – збільшення гарантованої суми удвічі до 400 000 грн – має відбутися уже цього року. Наступне підняття планується на 2023 рік – до 600 000 грн.

І вже цього року ми плануємо реалізувати ще один важливий і давно очікуваний крок – прийняти до лав банків-учасників Фонду гарантування один із найбільших банків країни – Ощадбанк. Питання, чи повинні поширюватися гарантії Фонду на Ощадбанк, не стоїть. Відповідь однозначна – так. Справа лише в тому – коли і на яких умовах це відбудеться.

У Фонді переконані: в Україні має існувати конкурентне середовище, у якому усі банки працюють на рівних умовах. І ми повинні зробити усе, щоб приєднання Ощадбанку до родини системи гарантування не стало тягарем для решти банківської системи та держави загалом. А навпаки – зробило систему гарантування стійкішою і потужнішою. З іншого боку – приєднання Ощадбанку до Фонду гарантування також дасть можливість для залучення банком іноземного інвестора.

Майже рік разом з Ощадбанком ми активно працюємо над реалізацією спільного плану дій щодо його приєднання до системи гарантування, напрацьовуємо нормативні акти та чекаємо на подання відповідного законопроекту до Верховної Ради.

Сьогодні Фонд гарантування виходить на новий етап і, щоб отримати можливість для розвитку в майбутньому, нам потрібно урегулювати старі проблеми.

Відправною точкою для реалізації запланованих змін має стати затвердження на законодавчому рівні програми реструктуризації боргів Фонду. Це зменшить його фінансовий тягар, капітал набуде позитивного значення і з’являться можливості як для поширення гарантій на Ощад, так і для початку поетапного підвищення суми відшкодування за вкладами.

До речі, відповідно до рішення Ради фінансової стабільності, на все про все у нас є час до кінця 2021 року. Такі терміни для врегулювання питання заборгованості Фонду передбачені, зокрема, підписаним Меморандумом про економічну та фінансову політику.

На останньому засіданні, що відбулося 18 лютого, члени Ради з фінансової стабільності підтвердили необхідність імплементації плану реструктуризації боргів ФГВФО перед державою, затвердженого у вересні 2020 року.

Тепер наше спільне завдання – послідовно втілювати у життя досягнуті домовленості.