Нацбанк возвращается на валютный рынок после двух месяцев простоя. Зачем

На валютному ринку сталася непересічна подія – Національний банк України купив $20 млн (по 27,32 грн/дол).

Ще декілька місяців тому така заява викликала б щире здивування, адже до присутності НБУ на валютному ринку всі звикли як до норми. Але до вчорашнього дня останній раз НБУ виходив на валютний ринок ще на початку квітня – з продажем $50 млн, а купував валюту – лише в середині березня.

Отже, два місяці валютний ринок працював без втручання Нацбанку. І за цей період обмінний курс гривні зміцнився трохи більше, ніж на 2%. У чому причини такої стабільності?

По-перше, ринок дорослішає. Збільшуються обсяги та можливості до балансування. Раніше поява одного-двох великих покупців (продавців) валюти призводила до її дефіциту (надлишку) і необхідності втручання НБУ для уникнення різких перекосів ринку. Якщо ще в першій половині 2018 року щоденний обсяг торгів був близько $250 млн, то в першій половині цього року коливався близько $450 млн, а в травні перевищив $500 млн. 

Крім того, банки наразі мають можливість активно використовувати свою відкриту валютну позицію для задоволення різких змін у попиті/пропозиції валюти своїми клієнтами. Поступово розвивається й ринок строкових операцій.

По-друге, останні місяці на ринку спостерігалася відносна рівновага попиту та пропозиції валюти. На користь зміцнення гривні грали сезонні чинники, що в тому числі генерували значну пропозицію готівкової валюти, сприятливі умови торгівлі та відновлення світової економіки, стійкий приплив грошових переказів. 

Внаслідок цього, за чотири місяці 2021 року, поточний рахунок згенерував відчутний профіцит – $1,3 млрд. 

У травні, враховуючи високі показники експорту за даними митниці, з високою ймовірністю профіцит поточного рахунку збережеться. 

Натомість, за фінансовим рахунком, схоже, що приватний сектор продовжує надавати перевагу активам в іноземній валюті, а чистий приплив інвестицій та кредитів залишається мізерним.

І останнє, але мабуть найголовніше – це зміна поведінки НБУ на валютному ринку. 

У грудні минулого року НБУ мінімально оновив свою Стратегію валютних інтервенцій і залишив для них три основні завдання: 

1. згладжування ринку; 
2. накопичення резервів та їх підтримка на необхідному рівні, та 
3. підтримання трансмісії облікової ставки. 

Однак, фактично НБУ відмовився від використання інтервенцій для накопичення резервів через купівлю $10-20 млн у ті дні, коли на ринку переважав тиск на зміцнення гривні. У результаті, частота виходу НБУ на ринок суттєво впала порівняно з попередніми роками. 

Безумовно, підстави для такого кроку є. Адже, відповідно до останніх оцінок МВФ, рівень міжнародних резервів НБУ на кінець 2020 року ($29 млрд) вперше з 2007 року перевищив мінімально необхідну планку в 100% і сягнув 105%. Шкода лише, що ця зміна в поведінці НБУ не була в прозорий спосіб повідомлена ринку та його учасники мали самі про це здогадатися.

Чому ж тоді НБУ вийшов на ринок зі своїм "стандартним" обсягом у $20 млн? Ймовірно, через те, що  ск на зміцнення гривні вже стає не комфортним для НБУ, і він починає згладжувати ринок відповідно до першого завдання інтервенцій. Хоча з іншого боку, це протирічить третьому завданню інтервенцій з підтримання трансмісії облікової ставки. Адже в поточних умовах підвищеного інфляційного тиску більше зміцнення обмінного курсу могло б краще допомогти стримати інфляції. А так, вплив підвищення облікової ставки на інфляцію через курсовий канал гальмується інтервенціями з купівлі валюти.

Однак, така ситуація є досить стандартною для НБУ, який постійно мусить балансувати між різними цілями та інструментами. 

Тому за найбільш вірогідного в червні-липні переважання тиску на зміцнення гривні, НБУ буде дозволяти курсу долара знижуватися поступово для приборкання інфляції, але стримуватиме різкі зміни курсу. Особливо, якщо на додаток до більш фундаментальних факторів зі сторони поточного рахунку платіжного балансу посилиться вплив і приплив гарячого капіталу нерезидентів у державні цінні папери.