Майже п’ятирічна боротьба Фонду гарантування вкладів з повернення "зомбі"-банків у законодавче поле завершилася успіхом. Велика Палата Верховного Суду нарешті вирішила проблему щодо правового статусу цих банків, яким вдалося оскаржити рішення про визнання їх неплатоспроможними, введення тимчасової адміністрації та відправлення у ліквідацію. Це ті банки, які опинилися у так званій "сірій" зоні, тобто за межами правового поля. 7 лютого 2020 року була опублікована постанова Великої Палати Верховного Суду, яка нарешті вирішила їх долю і поставила крапку в спорах щодо порядку виведення банків із ринку.

Велика Палата Верховного Суду 10 грудня 2019 року ухвалила постанову у справі щодо стягнення боргу з боржника Укрінбанку, зокрема щодо питання, чи може бути юридична особа правонаступником банку після скасування рішень регуляторів про виведення банку з ринку.

Згідно з постановою, виведення банку з ринку має відбуватися виключно за Законом про банки та банківську діяльність і Законом про систему гарантування вкладів. Тобто цей процес повинен бути тільки під контролем НБУ, у випадку визнання банку неплатоспроможним, та під контролем Фонду гарантування вкладів, у разі прийняття рішень про введення тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Це остаточне рішення Великої Палати Верховного Суду, яке оскарженню не підлягає.

При цьому в постанові зазначено: скасування рішень регуляторів не означає, що Фонд гарантування вкладів автоматично припиняє управління банком. Це можливо тільки після прийняття Нацбанком відповідних рішень – про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ відповідно до Закону про банки та банківську діяльність.

Оскільки Велика Палата Верховного Суду – найвища судова інстанція України, то її рішення має фундаментальне значення для подальшої долі неплатоспроможних банків, власники яких подали судові позови з метою оскаржити дії регуляторів по виведенню їх з ринку.

Постанова Великої Палати Верховного Суду, на мій погляд, стане вирішальною при розгляді подібних позовів у судах різних інстанцій.

Нагадаю, раніше була прийнята низка судових рішень, за якими близько 10 банків фактично були виведені за межі правового поля, а ще по 15 банках ідуть судові процеси. Серед них – в першу чергу, Укрінбанк та Златобанк, власникам яких вдалося не тільки оскаржити рішення про визнання їх неплатоспроможними, але й змінити в статутних документах свої назви та види діяльності, тобто скасувати банківську діяльність. Це призвело до того, що власники таких банків отримали контроль над активами, без будь-яких зобов’язань перед кредиторами. А Фонд, виплативши гарантоване відшкодування вкладникам, не має доступу до активів цих банків, що робить неможливим подальше задоволення вимог їх кредиторів. Отже, в підсумку страждають кредитори цих банків.  

Щодо таких випадків – припинення банківської діяльності та перейменування банку, Велика Палата Верховного Суду постановила: внесення будь-яких змін до статуту банку можливе виключно після погодження НБУ, незалежно від того, перебуває банк під наглядом НБУ чи в управлінні Фонду. Додам, що Велика Палата Верховного Суду також зобов’язала Міністерство юстиції вжити відповідних заходів щодо нотаріуса, який реєстрував згадані зміни до статуту Укрінбанку, оскільки такі дії є порушенням закону.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду своєю постановою позбавила суди різних інстанцій можливості скасовувати рішення про виведення банку з ринку лише у зв’язку з порушенням порядку реалізації цієї процедури – без спростування підстав, передбачених банківським законодавством для її ініціювання та реалізації. В іншому випадку це призводить до перебирання на себе судами функцій НБУ та Фонду гарантування вкладів.

Також Велика Палата Верховного Суду постановила: якщо власники банку вважають, що НБУ здійснив незаконне втручання у діяльність банку, то в них є можливість захищати свої права відповідно до закону шляхом отримання відшкодування, у разі доведення заподіяної шкоди.

Все це дає підстави Фонду гарантування вкладів вимагати в судовому порядку відміни попередніх рішень судів, державних органів та реєстраційних служб щодо неплатоспроможних банків, які суперечать банківському законодавству та правовій позиції  Великої Палати Верховного Суду. Ці "зомбі"-банки та їх активи мають бути повернуті під контроль Фонду гарантування вкладів, а виплати їх кредиторам – відновлені.