UA

Взять кредит станет дороже? Как COVID-19 повлиял на сферу потребительского кредитования

Взять кредит станет дороже? Как COVID-19 повлиял на сферу потребительского кредитования

начальник управления макропруденциальных политики и исследований НБУ
24.11.2020, 16:03

Потребительское кредитование – высокодоходный сегмент или источник проблем для домохозяйств и банков? Что будет со сферой? (укр)

Останніми роками в Україні жваво розвивається беззаставне кредитування населення для задоволення поточних потреб. Фінансові установи нарощували портфелі споживчих кредитів темпами близько 30% щороку.

Чи свідчить така стрімка динаміка про накопичення ризиків для банків та домогосподарств? 

Позики стають невід’ємною складовою споживання населення

Кредитування населення для задоволення поточних потреб — це звичайне явище у будь-якій країні. Доступ до позикових коштів згладжує споживання: дає змогу не скорочувати витрати різко у випадку тимчасового браку коштів. Іншими словами, це так зване фінансування "до получки".

Також із використанням кредиту можна купити вже зараз дорожчі товари тривалого вжитку як то телевізори, комп’ютери та телефони, замість того, щоб накопичувати на це кошти тривалий час.

Переважно для цих цілей беруть невеликі короткострокові незабезпечені кредити. Відтак споживче кредитування є невід’ємною складовою споживання. 

Зниження стандартів кредитування – міна уповільненої дії

За стабільних макроекономічних умов та помірного розміру кредитів їх обслуговування не становило проблем для позичальників, а показники якості споживчих кредитів були прийнятними. Рівень дефолтів за портфелем не перевищував 3-4%. Такі збитки сповна компенсувались процентними доходами.

Наразі в Україні ставки за банківськими споживчими кредитами сягають 30%, а за коштами небанківських установ – у рази вищі. Висока ефективна ставка за кредитами на поточні потреби характерна для багатьох країн, навіть у ЄС та США, де ставки за кредитами загалом низькі, вартість карткових кредитів становить 15-18%.

Зрозуміло, що в "хороші часи" цей високодохідний сегмент став для українських банків надзвичайно привабливим. Останніми роками, до розгортання поточної кризи, фінансові установи нарощували портфелі темпами близько 30% щороку.

Нарощуючи портфель, банки свідомо йшли на певне зниження стандартів кредитування. Велика конкуренція на ринку та клієнтські вимоги до фінансових послуг потребували від банків швидкого опрацювання заявок потенційних клієнтів.

А отже, кредитори спрощували анкети для позичальників, вимагали мінімальну кількість документів.

Подекуди картина вражає: банки готові кредитувати позичальників, маючи лише наближене уявлення про їхні реальні доходи. Про це свідчать опитування, проведені НБУ.  

Поки доходи населення стало росли, попит на кредити зберігався. Тут кредиторам допомагала ще й своєрідна "близорукість" споживачів – на незначних обсягах позики навіть суттєві проценти не лякають, особливо якщо недобросовісні установи частково маскують справжню вартість кредитів за комісіями та іншими супутніми витратами. Хоча, останнім часом практика такого недобросовісного підходу – рідкість в українському банківському секторі.  

Невдовзі також набудуть чинності чіткі вимоги розкриття справжньої вартості позик і для небанківських фінансових установ. 

Частка непрацюючих споживчих незабезпечених гривневих кредитів

Джерело: НБУ.

Головний ризик – погіршення макроекономічних умов

Основний ризик незабезпеченого споживчого кредитування – це його висока проциклічність.

Будь-які несприятливі зміни в економіці призводять до різкого погіршення якості цього портфеля. Це стається, оскільки посильні для боржників у "хороші часи" високі проценти за кредитами, стають тягарем у часи кризи: доходи знижуються, люди втрачають роботу, ціни часто ростуть – коштів на обслуговування позики просто не вистачає.

Як свідчить українська історія попередніх криз, понад 10% незабезпечених споживчих кредитів можуть протягом дуже короткого періоду ставати непрацюючими в несприятливих умовах.

Основні причини зрозумілі – зниження рівня реальних доходів та неусвідомлені від початку реальні витрати на обслуговування. Особливо небезпечним такий сценарій є для банків, у портфелі яких незабезпечені споживчі кредити переважають.

Не стала винятком і поточна криза, спричинена пандемією коронавірусу.

Просточка за споживчими кредитами стрімко зростає. Навіть заходи з реструктуризацій боргу не завжди допомагають зберегти платіжну дисципліну. У деяких банках на піці кризи до 10% портфеля демонструвало прострочку понад сім днів.

Більше того, поточна невизначеність щодо періоду карантину та чинна заборона застосовувати банкам санкції до боржників ускладнюють оцінку справжніх збитків фінустанов. 

Умови споживчого кредитування

* Лінія відображає кумулятивну зміну балансів відповідей на запитання анкети "Як змінилися стандарти схвалення заявок на кредити домогосподарствам протягом поточного кварталу?" щоквартального Опитування про умови банківського кредитування.

Джерело: НБУ. 

Що робити банкам

Чи означає це, що банки мають припинити кредитування. Звісно – ні. Однак вони повинні ретельно оцінювати ризики, вчасно та повною мірою їх визнавати їх у фінансовій звітності та забезпечити достатній запас капіталу для поглинання збитків від подібних шоків.

Для цього зокрема Міжнародні стандарти фінансової звітності вимагають від банків оцінювати не тільки фактичні, але і очікувані збитки від дефолтів позичальників та формувати відповідні резерви. За правильного підходу до їх оцінки, резерви залежать від фази економічного циклу. Вони зростають, як тільки банк формує обґрунтоване очікування погіршення макро умов, що одразу відображається на показниках капіталу.

Зрозуміло, що така оцінка резервів під очікувані збитки є непростим завданням, адже має базуватись як на прогнозах, так і на історичних даних, та потребує складного аналізу. На жаль, далеко не всі банки можуть своєчасно виявити погіршення макроекономічних умов та якісно оцінити зміну очікуваних збитків. Крім того, часто банкам бракує інформації про власний кредитний портфель для такого аналізу. А отже вони повинні мати запас капіталу для покриття можливих збитків. 

Що планує Національний банк

Саме для формування запасу капіталу Національний банк планує підвищити ваги ризику для незабезпечених споживчих кредитів до 150%.

Логіка досить проста. Поточні ваги ризику 100% для кредитів та мінімальні вимоги достатності капіталу у 10% означають, що на кожні 10 грн кредиту банк має тримати 1 грн капіталу. Підвищення ваг ризику до 150% збільшить потребу в капіталі в півтора рази до 1,5 грн, створюючи запас 0,5 грн на випадок несприятливих умов.

Зміни стосуватимуться саме незабезпечених споживчих кредитів і будуть запроваджені з середини 2021 року. За очікуваннями НБУ, запропоновані зміни матимуть такі наслідки:

- Сегмент і надалі залишатиметься привабливим для банків, однак вони триматимусь більше капіталу під покриття неочікуваних збитків за незабезпеченими споживчими кредитами, а отже будуть більш стійкими до можливих шоків.

- Банки більш зважено здійснюватимуть алокацію капіталу між бізнес-напрямами з огляду на їх ризики та прибутковість.

- Банки, що обмежені в капіталі, прийматимуть виваженіші кредитні рішення, прискіпливіше аналізуватимуть платоспроможність потенційних позичальників. Це стримає подальше пом’якшення стандартів схвалення кредитних заявок у цьому сегменті.

- Вплив на вартість кредитів буде помірним або ж майже непомітним. Загальне зниження відсоткових ставок в економіці та висока конкуренція між банками у сегменті сприятимуть здешевленню кредитів. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Вакансии
Больше вакансий
Администратор системы
Киев Региональная газовая компания
Операційний менеджер
Киев Медіа холдинг Ligamedia
Разместить вакансию
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net

Комментарии

Последние новости