Популизм замедленного действия: аргентинский урок для Украины

Туреччина та Аргентина – ці дві країни найбільше постраждали від останнього епізоду нестабільності на фінансових ринках. Якщо в Туреччині до цього призвели як певні макроекономічні недоліки, так і політика автократа Ердогана, у демократичній Аргентині здійснювалась загалом ортодоксальна економічна політика. Уряд країни зробив деякі значні помилки, але в основному постраждав внаслідок задавнених економічних проблем, вирішити які вчасно не зміг. Що відбувається в Аргентині і чому Україні слід уважно за цим стежити?

Попри очевидні відмінності, Україну та Аргентину іноді порівнюють між собою. Вважається, що обидві країни мають значний потенціал, реалізувати який заважають невдалі політичні та економічні рішення. Як наслідок, короткі періоди зростання та затишшя чередуються з різноманітними кризами. Ця схожість в останні роки особливо помітна. Адже наприкінці 2015 року президентом Аргентини став колишній бізнесмен, який пообіцяв лібералізувати аргентинську економіку після років зовнішньої ізоляції, надмірних державних витрат та ручного регулювання, що призвели до падіння економіки та зростання бідності у країні.

Однак, попри початок важливих реформ, саме Аргентина найбільш постраждала, поряд з Туреччиною, від відпливу капіталу з ринків, що розвиваються, на тлі більш жорсткої монетарної політики у США. Це призвело до падіння вартості аргентинського песо вдвічі (від 18,6 песо за долар на початку року до 38 песо станом на 11 вересня), прискорення інфляції (до 31,2% за останні 12 місяців) та падіння економіки (-6,7% ВВП у червні 2018 до червня 2017 року). Що і чому відбувається з аргентинською економікою і які висновки варто зробити для себе українцям?

Рисунок 1. Щорічна динаміка реального ВВП Аргентини, 1977-2017 рр., %