Член Совета НБУ: Нацбанк должен жестко отвечать на любой популизм

Нацбанк програв боротьбу з інфляцією. У листопаді показник росту цін досяг 13,6%. Ще на початку 2017-го НБУ сподівався вписатися у цільовий коридор у 8±2%.

Однією з причин, через які Нацбанку не вдалося виконати завдання-мінімум на 2017 рік, було рішення уряду підвищити мінімальну зарплату до 3200 грн, що додало до річного показника інфляції 2 відсоткових пункти, констатували в НБУ.

Наприкінці 2017 року ситуація повторилася: Кабмін знову підвищив соцстандарти, а президент заявив про можливе підвищення мінзарплати до 4100 грн. Реакція Нацбанку не забарилася: монетарна політика регулятора стала більш жорсткою. Облікова ставка двічі поспіль (у жовтні та грудні) зростала, зупинившись на 14,5% - рівень кінця 2016 року.

Якими були мотиви Нацбанку, чому підвищення облікової ставки обмежить популістичні можливості уряду та як регулятор має реагувати на загрози "електорального бізнес-циклу", в інтерв'ю LIGA.net розповів член Ради НБУ, доктор економічних наук Віктор Козюк.

ПРО ОБЛІКОВУ СТАВКУ НБУ ТА ПОПУЛІЗМ

- Нацбанк часто критикували за останні підвищення облікової ставки. Мовляв, регулятор міг зробити це менш різко або взагалі утриматися від настільки радикальних рішень. На вашу думку, це слушні зауваження? Що в цьому сенсі правлінню рекомендувала Рада НБУ?

- Критика є завжди. Але ми маємо говорити не тільки про те, що Нацбанк критикують за інтенсивне підвищення облікової ставки, а й про те, що варто було підвищувати ставку раніше. Деякі критики вважають, що НБУ надто слабко відреагував на наявні ризики.

- Чому Нацбанк обрав саме варіант із двома поспіль підвищеннями відразу на 1 процентний пункт? Наскільки це виправдано?

- Я не можу говорити від імені правління, але якщо казати про певну оцінку його рішення, то перше підвищення (26 жовтня. - Ред.) було свого роду сигналом, що НБУ готовий рухатися в напрямку більш жорсткої монетарної політики. Друге рішення стало констатацією серйозних ризиків в економіці, коли стало остаточно зрозуміло, що тренд інфляційних очікувань розвернувся.

Читайте также: Резкое повышение минимальной зарплаты до 4100 сорвет все балансы

- Що це за ризики: тільки відстрочка траншу МВФ та "соціальні" рішення уряду, про що говорив Нацбанк, чи є більш глибинні проблеми?

- НБУ недарма акцентував увагу на цих двох моментах. Траншу найближчим часом не буде, це вже достеменно відомо. Тому Нацбанк буде обмежений наявними резервами, і мінімізувати ризики з рефінансування зовнішнього боргу йому буде набагато складніше. Щодо фіскальної політики, то поведінка Нацбанку, яку ми зараз бачимо, є способом часткової компенсації так званого проциклічного фіскального менеджменту. Регулятор реагує на рішення уряду щодо витрат держбюджету, у тому числі соціальних, які можуть не відповідати поточній макроекономічній ситуації як в Україні, так і на зовнішніх ринках, де зараз відбувається поступове підвищення сировинних цін.

- Монетарні маневри Нацбанку якось здатні обмежувати уряд у його "популістичних" можливостях?

- У макроекономіці взаємодію фіскального та монетарного впливу на економіку моделюють як таку собі конкурентну гру. І, відповідно, кожен з її учасників може обмежувати можливості інших. Я схиляюся до думки, що Нацбанку завжди слід було дотримуватися більш чіткої політики стосовно рішень політиків: будь-який популізм повинен компенсуватися жорсткою реакцією НБУ.

- Тобто, підвищуючи облікову ставку, Нацбанк свідомо йде на більш низькі темпи економічного зростання в наступному році, що не дозволить уряду більш інтенсивно збільшувати соцстандарти?

- Логіка трохи інша. При підвищенні облікової ставки зростає і короткострокова дохідність, у тому числі й за державними борговими інструментами. Це звужує можливості уряду з рефінансування наявного боргу. Тобто одним з обмежувальних інструментів для уряду виступить здорожчення обслуговування боргу, що має стримати його зростання. Це у свою чергу зменшить і "соціальні апетити" уряду.

Читайте также: Мимо цели. Почему Нацбанк проигрывает инфляции

- Наскільки підвищення соціальних стандартів глобально вплинуло на здатність Нацбанку виконати свою інфляційну ціль у цьому році?

- Проблема не тільки у тренді на підвищення мінімальної зарплати. Ми бачимо, що загалом збільшуються номінальні доходи громадян - і це більш важлива тенденція. На неї впливають, з одного боку, сировинні ціни на світових ринках, з іншого - конкуренція за українського найманого працівника не лише всередині країни, а й з боку іноземних роботодавців. Ще один фактор - політичний бізнес-цикл в Україні. Я не хочу сказати, що підвищення номінальних доходів цілком невиправдане. Але воно викликане здебільшого саме цими факторами, а не ростом продуктивності праці, як це мало би бути у більш збалансованій системі.

- У минулому році НБУ вдалося вписатися в таргет по інфляції. За рахунок чого?

- Якщо прямо порівнювати 2016 та 2017 роки, то зараз ситуація набагато більш несприятлива для Нацбанку. У минулому році не було такого серйозного зростання цін на фрукти унаслідок поганого урожаю після весняних заморозків. Враховуючи нашу структуру індексу споживчих цін, це суттєво позначилося на темпах загальної інфляції. По-друге, у 2016 році не було такого суттєвого підвищення мінімальної зарплати. Плюс до цього, зараз експортери отримали "ціновий допінг" із боку світових ринків.

ПРО ІНФЛЯЦІЙНІ РИЗИКИ

- Але ж це все не нові ризики, вони існували задовго до останніх монетарних рішень Нацбанку. Чи можна було відреагувати на них раніше, а не тільки після того, як інфляція досягла 16,5% у вересні - особливо враховуючи, що облікова ставка впливає на економіку з помітною затримкою?

- Ще влітку у НБУ були підстави вважати, що інфляція до кінця року природним чином повернеться до цільового коридору. Ціновий сплеск, який ми бачили, здебільшого був пов'язаний з погодними умовами, сезонним ростом цін та наслідками підвищення мінзарплати на початку року. Дуже жорсткий таргетер інфляції почав би підвищувати ставки ще в грудні минулого року, як тільки з"явилася інформація про наміри уряду щодо зарплати. НБУ обрав більш м"яку реакцію…

- Тобто Нацбанк вважав ріст цін останніх місяців тимчасовим явищем?

- Так, але коли ми почали отримувати більше інформації щодо стану економіки, стало очевидним, що мова йде про більш серйозний тренд. Змінилася траєкторія цін на світових ринках - прискорилося зростання цін на нафту, що позначилося у тому числі й на нашому ринку. Далі - ефекти від підвищення мінзарплати виявилися більш складними. І, що головне, інфляційні очікування погіршилися.