"Слуга народа" Роксолана Пидласа: о налогах для ФОП, кассовом майдане и полиграф-скандале

Роксолана Підласа. Фото: прес-служба партії Слуга народу
30.10.2019, 08:40

Интервью депутата от фракции "Слуга Народа" Роксоланы Пидласы (укр.)


Депутатка від фракції Слуга народу Роксолана Підласа зустрічається з кореспондентом LIGA.net у переповненому кафе у центрі Києва увечері в п'ятницю - на наступний день після того, як її колеги по фракції Давид Арахамія та Олександр Дубінський пройшли публічну перевірку на детекторі брехні.

Саме Підласа стала каталізатором першого гучного скандалу оновленого парламенту: вона є авторкою скандального законопроекту 2047, який мав би ліквідувати корупційну схему при оцінці вартості нерухомості, через що деяких депутатів фракції "Слуга народу" підозрювали у хабарництві.

За два місяці роботи у Верховній Раді 25-річна депутатка, яка потрапила до парламенту з посади речниці Міністерства економіки, встигла долучитися ледь не до усіх найбільш резонансних економічних та податкових нововведень. У її доробку - посада заступника голови Комітету з економічного розвитку, робота над законом про удосконалення публічних закупівель (Prozorro 2.0), законами про тотальну фіскалізацію, "кешбек", розширення лімітів для ФОП та реформою Антимонопольного комітету. 

Про причини та наслідки скандалу у фракції, долю ФОПів та невеликих підприємців після обов'язкового введення РРО та боротьбу з корупцією у держзакупівлях читайте у її інтерв'ю для LIGA.net. 

ПРО СКАНДАЛ СЕРЕД "СЛУГ НАРОДУ" ТА ПОЛІГРАФ

- Перший великий скандал нової Верховної Ради – у фінансовому комітеті є кілька депутатів, які стверджують, що їм пропонували гроші за те, що вони проголосують проти законопроекту 2047. Це і є ті свідки, про яких говорив Давід Арахамія?

- Так. Вони спочатку звернулися до керівництва фракції. Конкретно ці люди відмовилися брати гроші, але всі бачили, що частина депутатів фінансового комітету дійсно проголосувала проти законопроекту, тому й постало питання про можливий підкуп. Тепер всі члени комітету, що представляють фракцію Слуга народу, повинні пройти дослідження на поліграфі.

- Хто цим займатиметься?

- Наскільки я знаю, дослідження пропонували провести САП, МВС та НАБУ.

- Ким порушено справу?

- САП – на підставі повідомлень у ЗМІ.

- Деякі депутати стверджували, що скандал розпочався саме з вас – мовляв, це ви з Данилом Гетьманцевим повідомили про підкуп у Офіс президента.

- Ні. Я не є свідком у цій справі – безпосередньо мені не пропонували ніяких грошей, про такі факти знаю від інших депутатів. Не вважаю коректним фактично на підставі чуток висувати подібні звинувачення.

- Тобто перевірку поліграфом ви не будете проходити?

- Ні. 

- Уявімо, що детектор зафіксує, що конкретний депутат бреше, коли говорить, що не брав хабарів. Що далі? Яка відповідальність загрожує у такому разі?

- Варто розділяти кримінальну та політичну відповідальність. Конкретні звинувачення має висувати виключно Антикорупційна прокуратура. Тут важко щось коментувати: я навіть не впевнена, що взагалі можливо пост-фактум довести факт хабарництва. Ми пам’ятаємо прецеденти, коли все було зафіксовано навіть на відео, але цей доказ виявився недостатнім з точки зору суду. Що стосується політичної відповідальності, ідея полягає в тому, щоб або виключити "підозрюваного" депутата з фракції за рішенням всіх членів, або перевести його до іншого комітету, де корупційні ризики є менш вираженими.

Фото: прес-служба партії "Слуга народу"

- У вас не виникає відчуття, що цей скандал може стати певним символом повернення Верховної Ради до класичного існування у режимі "від рєшалова до реєшалова"? І надалі робота депутатів вже не буде такою ж ефективною. Згодні?

- Я б поки що не робила таких глобальних висновків, але дійсно, в мене є враження, що на початку роботи парламенту нашого скликання у багатьох депутатів через "турборежим" роботи банально було менше часу, щоб публічно з’ясовувати стосунки.

- Ми бачимо, що швидкість прийняття законопроектів останнім часом значно знизилася – чому?

- По-перше, потреба у турборежимі, як такому, виникла тому, що у парламенті накопичилася велика кількість законопроектів, розроблених за часів колишніх уряду та Верховної Ради. Їх потрібно було опрацювати якомога швидше, тому ми свідомо намагалися прискорювати процес – наприклад, скорочували терміни подачі альтернативних законопроектів та строки підготовки до другого читання, на кілька тижнів відмовились від роботи на округах, а комітети проходили у перервах між пленарними засіданнями. Вся процедура по розгляду одного законопроекту фактично була на два тижні коротшою.

- Чому не можна працювати так постійно?

- Це норма регламенту Верховної Ради: він дозволяє застосовувати такий формат у виключних випадках. У нашій ситуації таким випадком була велика кількість законопроектів, що були позначені президентом, як невідкладні. Зараз все точно буде проходити не так швидко – ми повернулися до звичайного формату роботи. І це логічно – парламент напрацьовує нові законопроекти, тому це займає значно більше часу. Можливо, згодом ми знову накопичимо велику кількість важливих змін до законодавства, тоді турборежим треба буде повторити.

Про закони для "майданчиків Яценко"

- Що відбувається навколо законів про "майданчики", що ЗМІ пов’язують з депутатом Яценко? Є кілька конкуруючих законопроектів – яка їхня доля після того, як основний проект 2047 не був підтриманий комітетом на засіданні 18 жовтня?

- Насправді є два основних законопроекти: 2047, який ліквідовує майданчики з системи оцінки нерухомості, є 2047-1, який, навпаки, розширює функції майданчиків, але прибирає інститут оцінщиків нерухомого майна, як такий. Тепер нам треба знову поставити їх на голосування у комітеті. Щоб ми могли вийти з одним із законів у сесійний зал, необхідно отримати висновок членів комітету, причому неважливо позитивний чи негативний. 18-го числа голосування не було.

- Депутат Олександр Дубінський анонсував розробку третього законопроекту, який одночасно прибирає і майданчики і оцінщиків нерухомості…

- Це просто неможливо. Вони хочуть одним законом прийняти зміни до Податкового кодексу, Закону про публічні закупівлі та Закону про АРМА. Це мають бути три окремі законопроекти. Теоретично можна ініціювати зміни пакетом, але у такому разі у процесі будуть задіяні різні комітети, це більше можливостей для зацікавлених осіб втрутитися. Тобто ви розумієте, якими будуть темпи розгляду. З іншого боку, мені зовсім незрозуміло, чому скасування явної корупційної схеми ми ставимо у залежність від загального удосконалення системи Prozorro.

- Як ви бачите подальший розвиток ситуації з законом про «майданчики» за обставин, що наразі склалися?

- Я погоджуюся, що незважаючи на нещодавні дуже прогресивні зміни до законодавства про публічні закупівлі, є ряд проблем, які потрібно вирішувати більш комплексними законопроектами. Але це не повинні бути зміни, розроблені "наскоком". Разом з тим, коли ми говоримо про посередників в оцінці майна, треба розуміти, що вони кожного дня заробляють один мільйон гривень – буквально з повітря. Держава прикриває цю схему, тобто це політична корупція, з якою потрібно боротися політичним шляхом.

- Якщо висловлюватися більш просто – що зараз має відбутися, щоб схема припинила існування?

- Потрібна політична воля.

- Від кого?

- Від фракції Слуга народу – на сьогодні це основне джерело політичної волі у нашому парламенті.

Фото: прес-служба партії "Слуга народу"

- Ваші опоненти наголошують на тому, що необхідно ліквідувати "монополію Prozorro", мовляв "майданчики Яценко" є її прямими аналогами. Наскільки це серйозний аргумент?

- Це маніпуляція. Prozorro не є майданчиком як таким. Це фактично база даних, на якій оголошуються та адмініструються торги, тобто це перша частина дворівневої системи публічних закупівель. Друга частина – приватні майданчики, які підключають потенційних покупців. Їх основна функція – захищати учасників торгів від держави та відповідно чиновників, які схильні до зловживань. Ототожнюючи майданчики та Prozorro, ми рухаємося до однорівневої системи, де організатор, адміністратор та база даних торгів – це одна й та ж організація. Така однорівневість дає простір для різного впливу на перебіг торгів. До появи Prozorro ми бачили безліч прикладів таких от "дивних аукціонів".

Про податки для ФОП

- З січня 2020 року Податкова служба має представити додаток "РРО у смартфоні". Які є гарантії того, що це буде якісний продукт?

- Державні структури продукують різні електронні сервіси: у тієї ж податкової є кабінет платника податків etc. До того ж, ніхто не зобов’язує підприємців користуватися тільки державною програмою, можна використовувати приватні програмні РРО. Можу привести приклад з подачею звітності – це можна зробити через електронний кабінет ДПС, а можна – через більш зручні сторонні сервіси, необов’язково платні. 

- Чи відомі деталі проекту ДПС – хто розробляє, у якому вигляді це буде?

- У пілотному проекті беруть участь вісім компаній, Податкова має обрати одну з розробок, наскільки я розумію, це буде найбільш універсальний продукт, який стовідсотково буде безкоштовним.

- Питання у тому, чи буде цей інструмент повністю безкоштовним. Ви знаєте побоювання підприємців, що новітні РРО коштуватимуть їм ледь не 50 000-70 000 гривень.

- 50 000-70 000 – точно ні. Можливо, там буде певна плата за обслуговування, але судячи з того, що ми чуємо від голови Податкової, йдеться про символічну суму.

- "Символічна" це скільки, у вашому розумінні?

- Думаю, близько тисячі гривень. Навіть для ФОПа першої групи з оборотом у 300 000 гривень це не надто великі гроші.

Після публікації Роксолана Підласа уточнила, що наразі Податкова служба не планує жодної "абонплати" за користування програмними РРО. "Все - безкоштовно", - відзначила вона.

- Що ви зазвичай відповідаєте на звинувачення у тому, що ви "хочете знищити український бізнес"?

- Я дуже часто чую подібні речі останнім часом. Єдине, що можу сказати у відповідь: ми маємо говорити не про додаток чи інші технічні деталі реформи, а про її філософію. Ми не хочемо "знищити український бізнес", у центрі реформи – детінізація. З одного боку ми говоримо про дуже відому схему, коли крупний бізнес структурується за рахунок ФОПів, з іншого – йдеться про контрабанду.

- Чи здатні РРО глобально допомогти у боротьбі з контрабандою, якщо проблема перш за все на стороні митниці?

- По-перше, будемо сподіватися, що незабаром на митниці ми будемо бачити певний прогрес, по-друге, навіть якщо в нас на кордоні зберігається діра, завдяки РРО держава може відслідкувати шлях, яким усередині країни рухається контрабандний товар – врешті-решт він досягне точки, де його неможливо буде продати без фіскального чеку. Зараз ми маємо ситуацію, коли величезні партії товарів заходять в Україну «в чорну», продаються тут без жодної фіскалізації, потрапляючи в результаті до кінцевого споживача – і на жодному з цих етапів держава не отримує ані копійки податків.

- Одна з ключових претензій до загальної фіскалізації – чому вона торкається не лише великих ухилянтів, а й малих-середніх підприємців. І дійсно – чому?

- Тому що, у цій історії є ще й третя частина – великий пласт невеликого бізнесу, який маніпулює лімітами. Цілком поширена практика, коли ФОП торгує "по-білому" допоки не досягне ліміту своєї групи, а потім переходить виключно на готівку, фактично працюючи в чорну і приховуючи свої справжні обороти. Ми розуміємо, у чому тут проблема й не збираємося оголошувати війну малим підприємцям – тому готуємо законопроект щодо розширення ліміту для першої групи ФОП з 300 000 до 1 млн грн, для другої групи – до 5 млн грн, для третьої групи – до 10 млн грн.

- Як швидко розраховуєте подати його до сесійної зали?

- Важко сказати. Сам документ вже зареєcтровано.

Олександр Дубінський та Роксолана Підласа - співавтори закоонопроекту про розширення лімітів для ФОП, фото: facebook.com/roksolana.pidlasa

- Тобто до кінця року ліміти будуть підвищені?

- Будемо сподіватися, що так.

- А мораторій на перевірки малого-середнього бізнесу, про який говорив президент Зеленський – тут також має бути окремий закон?

- Так. На доручення президента на базі Кабміну створено координаційну раду, вона займається законопроектом про мораторій.

- Чи не конфліктуватиме наявність мораторію з філософією тотальної фіскалізації? Як у такому разі виявляти реальних ухилянтів, особливо у випадках, коли вони працюють на крупних торговців?

- Мораторій не означає, що можна порушувати закон. Для цього у нас, наприклад, є закон про «кешбеки», яких побудований на тому, що самі споживачі будуть вказувати податковій на порушників.

- А якщо говорити не про торговців, а про звичайні компанії, які оформляють співробітників як ФОП, щоб зменшувати податкове навантаження?

- Наскільки мені відомо, поки що, ані у Податкової служби, ані у профільного комітету парламенту, немає планів стосовно масової перевірки ФОПів.

- Як вам ідея колишнього міністра соцполітики Андрія Реви, який пропонував встановити ряд чітких критеріїв для "вдаваних" ФОПів: наприклад, 75% доходу від одного "замовника", стабільне робоче місце у офісі і т.п.?

- Я не думаю, що це хороша ідея – навряд чи найближчим часом подібні ініціативи будуть серйозно обговорюватися. Загалом, на мою думку, приховування трудових відносин, про яке ви говорите, в прешу чергу виникає не через прагнення ухилитися від сплати податків, а через чинну редакцію Трудового кодексу, яка невигідна, ані роботодавцеві, ані працівникові. Доки ми не вирішимо цю проблему, полювати на IT-шників, які працюють як ФОПи, просто нечесно.

- Але все ж таки не дуже зрозуміло, як нове законодавство допоможе боротися з великими інтернет-магазинами, які маючи мільярдні обороти, продають товари через ФОПів?

- Ідея у тому, що коли у ти велика компанія з оборотом у два мільярди на рік, тобі транзакційно невигідно структуруватися через ФОПів – їх потрібно надто багато. Зараз це виправдано, тому що законодавство дозволяє формально працювати через ФОП до вичерпання ліміту, а потім – продавати товари без фіскального чеку. Коли у нас з’являється вимога під кожну покупку видавати фіскальний чек, структуруватися просто немає сенсу – потрібні десятки або й сотні ФОПів.

- За нашою інформацією, окрім кешбеку і загальної фіскалізації ще до початку роботи Ради-IX серед майбутніх депутатів Слуги народу обговорювалося кілька ідей стосовно удосконалення спрощеної системи оподаткування. Зокрема, була ідея щодо розширення обмежень для ФОП третьої групи: окрім лімітів йшлося про торгову площу – близько 30 кв. м. для підприємців, що працюють у великих містах. Зараз подібні ідеї обговорюються?

- Мені про це поки не відомо.

- Ще одна варіація на цю тему – підвищення ставки єдиного податку для ФОП третьої групи до 10% у обмін на скасування обов’язкової сплати фіксованого ЄСВ. Як щодо цього?

- Я чула про таке, але не думаю, що це хороша ідея. По-перше, відмова від ЄСВ – це не те щоб вагомий компенсатор, по-друге, варто розуміти, що будь-які спроби реформувати ЄСВ будуть гальмуватися, допоки у нас зберігається солідарна пенсійна система.

- Дуже часто доводиться чути пропозиції – особливо від представників бізнесу – про повну ліквідацію ЄСВ та Пенсійного фонду як такого, а виплату пенсій перевести у видаткову частину держбюджету. Як вам така ідея?

- Я взагалі дуже часто чую пропозиції скасувати податки і «перестати красти» і все само собою запрацює в країні. Однак, на жаль, я не думаю, що це реалістична модель. Безумовно, податки не варто підвищувати: надходження до бюджету повинні зростати за рахунок економічного зростання, а не податкового навантаження. Але повністю відмовитися від перерозподілу національного доходу через податкову систему – навряд чи такий підхід буде працювати.

Про "революцію у Prozorro" та реформу АМКУ

- Нещодавні зміни до Закону про публічні закупівлі ви та ваші колеги часто називаєте "революцією Prozorro" і дійсно, планка закупівель, що мають відбуватися на Prozorro знижена з 200 000 до 50 000 грн. Але чому це – саме "революція"?

- Перш за все варто сказати: Prozorro сама по собі не карає корупціонерів та навіть не заважає влаштовувати корупційні схеми. Однак це – інструмент, який допомагає відповідальним органам та суспільству виявляти факти корупції. За ситуації, коли через Prozorro проходили лише закупівлі від 200 000 грн, близько 59% всіх операцій фактично знаходились у тіні – суспільство взагалі не знало, що та за якими цінами купують держструктури.

В нас є розрахунки Київської школи економіки, які говорять: розбивати великі тендери на шматки по 49 000 гривень економічно невигідно. Стара редакція закону дозволяла замовникам розбивати тендер на кілька лотів, наприклад, кожен на будівництво 300 метрів однієї дороги. Зробити щось подібне можна і зараз, але якщо ти одночасно завантажуєш до системи кілька сотень звітів про укладені контракти, це відразу викликатиме підозри.

- Чиї?

- Перш за все – Державної аудиторської служби.

- Таке враження, що досі вона не особливо займалася корупцією на держзакупівлях.

- Це тому, що раніше не було відповідальності за порушення законодавства про закупівлі. Зараз вона з’явиться – і це ще одна революційна частина "Prozorro 2.0".

- І хто буде відповідати за подібні порушення?

- Керівник держустанови. Усі розуміють, що зловживання на закупівлях відбуваються не стільки через рішення членів тенедерних комітетів, а через те, що керівники "спускають" заздалегідь підготовлені контракти.

- Закон вводить посаду уповноваженого з закупівель – вже є жарти, що це такий собі аналог прапорщика у армії, тобто одна з найбільш корупційних позицій, у той час як тендерні комітети, що існують зараз – це хоча б колективні органи. У чому логіка?

- Основна мета уповноваженої особи – професіоналізувати закупівлі у держустановах. Треба розуміти, що участь у тендерному комітеті для його членів – це "позакласна робота", якою вони займаються у вільний від основних обов’язків час. Якщо за це і доплачують, то мізерні суми. В результаті, дуже часто члени цих комітетів просто не розуміють, як правильно скласти тендер та виписати його умови, як користуватися неціновими критеріями. Нерідко вони просто бояться обирати постачальника не за ціною. Іноді просто копіюють умови з чужого тендеру. Уповноважений покликаний вирішити цю проблему. Однак головне, що у будь-якому разі відповідальність за порушення розділятиме і керівник.

- Про що йдеться?

- Штраф – від 34 000 до 170 000 гривень. Думаю, для директора муніципального театру чи школи це вагомі суми.

- Штрафи – це також повноваження Держаудитслужби?

- Є три види порушень у залежності від обсягів: на першому рівні Держаудитслужба може самостійно накладати стягнення, на другому та третьому – тільки за рішенням суду.

- Наскільки нам відомо, реформа Антимонопольного комітету є однією із принципових речей для МВФ, ви зараз займаєтеся відповідним законом. На якій стадії знаходиться його опрацювання, про які позиції йдеться?

- Тексту поки немає. Загалом ця реформа ділиться на дві частини, відповідно, буде два окремих законопроекти: інституційна спроможність АМКУ та підвищення ефективності правозастосування. Якщо простіше, то у сфері правозастосування йдеться про реальні повноваження Комітету щодо застосування конкретних санкцій. Зараз ситуація схожа на спроможність Держаудитслужби: АМКУ може накладати штраф, але щоб його стягнути, потрібно отримати рішення суду. За новим законом, Комітет зможе самостійно стягувати штрафи, а також, що важливо, накладати їх на холдингові компанії, а не на конкретні юрособи. Думаю, один з цих двох законів буде прийнятий до кінця року.


Последние новости