Новый трудкодекс, налоги и ФОПЫ и еще 17 вопросов министру экономики Тимофею Милованову

Новый трудкодекс, налоги и ФОПЫ и еще 17 вопросов министру экономики Тимофею Милованову - Фото
Тимофей Милованов (Фото: Минэкономразвития/Facebook)
24.12.2019, 08:53

Министр экономики о рынке земли, зарплатах в конверте, приватизации и трудовом кодексе. Суперблиц-интервью (укр.)


Ми давно планували інтерв’ю з міністром економіки Тимофієм Миловановим. Для нетипового міністра ми підготували нетипове завдання: близько 30 питань та 2 хвилини часу на кожну відповідь. Такий собі супербліц.

Питань до Милованова дійсно багато. Після об’єднання Мінекономрозвитку з Мінагро він став учасником головних економічних реформ в країні: від впровадження ринку землі та оподаткування ФОП до "великої" приватизації та реформи трудового кодексу.

Щоправда, інтерв'ю відразу пішло не за планом: через щільний графік наступних зустрічей зміг приділити LIGA.net лише півгодини: з 30 запланованих запитань Милованов встиг відповісти на 20. Його найважливіші месседжи ми відобразили не лише текстом, а й у відео.

Скільки повинен заробляти український міністр, чому реформа ринку землі обростає новими скандалами чи реально продати ОПЗ та Центренерго та "що робити з ФОПами". Про це – у супербліц інтерв’ю Тимофія Милованова спеціально для LIGA.net.

Про роботу та $10 000 для міністра

- Скільки годин на тиждень працює український міністр економіки?

- Я працюю кожного дня, зазвичай з дев’ятої або восьмої ранку. Їду – не раніше десятої вечора, іноді – о першій ночі. Останні два тижні намагаюся так планувати, щоб у п’ятницю та суботу не було зустрічей і щоб на тиждень було, принаймні, по одному вихідному дню.

- Вас влаштовує такий інтенсивний графік?

- Це ненормально. Працювати сто годин на тиждень, звісно можна, але вихідні потрібні обов’язково, інакше це може позначитися на якості прийняття рішень. Тому три місяці роботи у "турборежимі" пройшли. Задача на наступні місяць чи два – вийти на більш стабільний режим роботи. Заступників це також стосується: я хотів би, щоб вони йшли додому о восьмій, наприклад, або в ідеалі, о шостій. Краще приходити раніше, аніж працювати до пізнього вечора.

- Що вам не подобається у роботі міністра?

- Я не казав, що мені щось не подобається. Так багато працювати – це ненормально, але мені це подобається, я так працюю усе своє життя. Не подобається – що у мене немає можливості ходити до спортзалу, наприклад.

- А зарплата?

- Зарплата неприйнятно маленька. Не можна займатися самообманом: коли люди приймають рішення рівня дуже великого підприємства і ми їм платимо по 15 000-20 000 гривень, зрозуміло, що ми штовхаємо їх на корупцію. Або на некомпетентність.

- Яку зарплатню повинен отримувати топ-керівник у Мінекономіки?

- Міністр – від $5000 до $10 000.

Про трудовий кодекс, ФОПів та зарплати в конвертах

- По мережі давно "гуляють" різні версії оновленого трудового кодексу – серед них може бути реальний документ?

- Малоймовірно. Кодексу, який ми будемо подавати до парламенту ще немає. Є кілька драфтів, однак остаточне рішення, навіть на ідеологічному рівні, не прийнято. Тому зарано аналізувати ті версії, які можна знайти у інтернеті. (бесіда відбулась 18 грудня. - Ред.)

- Яка ідеологія трудового законодавства вам ближча?

- Питання ідеології – це відволікання уваги. Потрібно, щоб трудове законодавство балансувало між інтересами людей та компаній, які працюють конкретно в українських умовах. У нас багато аутсорсу, багато строкових контрактів, ненормованої роботи, неформальної зайнятості, ФОПів. Тобто у цих сферах часто немає захисту ані працівників, ані роботодавців. Задача оновленого Кодексу – детенізувати ринок праці та фактично вивести у правове поле те, що і так вже давно відбувається.

- Що робити зі штатними працівниками компаній, які оформлені фізособами-підприємцями?

- Ми дійсно повинні провести чітку лінію між підприємництвом та трудовими відносинами. Тому необхідно визначити критерії трудових відносин: наприклад, коли людина чітко виконує розпорядок дня або постійно працює на одному робочому місці.

- Це схоже на ідеї колишнього міністра соцполітики Андрія Реви, який пропонував за кожного такого "несправжнього ФОПа" штрафувати компанії на 125 000 грн. Ви підтримуєте їх?

- Я не підтримую ідеї штрафів, я за більш позитивну мотивацію, коли компаніям вигідно бути "чистими", наприклад, заради доступу до кредитів.

- Мінекономіки бере участь у обговоренні проблеми зарплат в конвертах? Що з ними робити?

- Поки важко сказати, очевидно, що штрафами нічого не доб’єшся, вони й зараз є, а результату не видно. Тут можуть бути короткострокові ідеї, наприклад більш якісна аналітика та перевірки, але "людяні". В довгостроковому періоді знову ж таки, це має бути просто вигідно. Але для цього в нас повинна відбутися пенсійна реформа, повинне добре працювати соціальне страхування, ринки капіталу.

Про податки та 5% зростання ВВП

- Згадайте ваші емоції, коли стало зрозуміло, що обіцяних прем’єром 5% економічного зростання у наступному році точно не буде навіть за позитивного сценарію? Прогноз на 2020 - 4,8%. 

- Прем’єр ставить цілі, ми – робимо прогнози. Це різні речі. Подивіться на Нацбанк: у 2015 році вони поставили ціль з інфляції 5±1% на 2019-й, всі з них сміялися, бо інфляція тоді перевищувала 40%. Зараз Нацбанк досяг цієї цілі. Так само й ми хочемо ставити перед собою амбітні задачі. 40% за п’ять років – це приблизно 6-7% зростання ВВП на рік. Дуже амбітна ціль, але вона не є нереальною.

- Мінекономіки повинне опікуватись податковими питаннями?

- Історично це не наша територія, але я вважаю, що це неправильно. Податки мають бути частиною стратегії економічного зростання. Зрозуміло, що Мінекономіки завжди хоче більш низькі податки, щоб економіка зростала більш швидко. З іншого боку, Мінфін зацікавлений у тому, щоб краще наповнювати бюджет. Ці інтереси потрібно балансувати. Однак відсторонювати одного з нас від фіскальної політики точно не варто.

- Як ви ставитеся до ідей на кшталт зниження ЄСВ або його повної відміни?

- Дуже позитивно. Але питання у тому, чим ми будемо фінансувати пенсії у такому разі, де взяти сотні мільярдів гривень. Коли я кажу про зниження ЄСВ, я маю на увазі не збільшення податкового навантаження, а його реструктуризацію – коли податки створюють мотивацію до роботи. Загальна думка – податки на працю мають бути меншими, ніж податки на активи.

- Податок на виведений капітал – історичний шанс чи піар-акція?

- Його філософія схожа на те, про що я щойно говорив, але й проблематика та ж сама: потрібні компенсатори. Так, хтось скаже, що на кілька років можна якось викрутитись, а потім все почне здорово працювати і компенсатори не знадобляться, але, як на мене, це не дуже виважений підхід. До таких речей потрібно підходити більш відповідально.

Про ринок землі, референдум та аграрне лобі

- Референдум щодо відкриття ринку землі – це вдала ідея?

- Я думаю, тут навіть немає чого обговорювати, тому що усі розмови про референдум – це маніпуляція, "большевізм". Коли ми говоримо про ринок землі, йдеться про відновлення справедливості. Українці не є власниками землі більше сотні років. Виходить, що вони не мають активів, тобто не є економічними суб’єктами. Тому тут варто говорити про саму структуру ринку, наприклад, щодо концентрації власності, щоб в нас було багато маленьких фермерів. На таких речах зазвичай і будується демократія.

- ЗМІ писали, що МВФ був не дуже задоволений тим, у яку сторону завертає обговорення формату ринку землі в Україні – це правда?

- Ні. МВФ не має конкретної думки щодо деталей реформи, тому що ми робимо її для себе, а не для когось ще. Чим цікавиться МВФ, так це запобіжниками, щоб земля не потрапила до рук олігархів.

- Сама дискусія щодо доступу іноземців виглядає дещо дико, вам так не здається? 

- Так, дещо дико, ці розмови дуже відволікають від суті. Важливо не те, іноземець купує землю чи українець. Головне – наскільки чистими є гроші, за які він її купує, наскільки інвестор є цивілізованим. Нам говорять, що люди бояться, мовляв, іноземці приберуть їх з землі та зроблять батраками. Однак поки ми чекаємо запуску прозорого ринку, це вже й так відбувається. Звідки з’явились агрохолдинги? Їх не було ще 20 років тому, коли був встановлений мораторій. А зараз – є і стають більш могутнішими.

- Наскільки сильно на хід реформи впливає аграрні лобі?

- На саму реформу не особливо, адже їхня головна мета, щоб нічого не змінювалося, щоб тіньовий ринок, на якому вони зараз працюють, зберігався. Тому те, що відбувається зараз, наприклад, бійки в комітеті Верховної Ради, це їхня остання можливість зупинити реформу. Але це агонія.

Про приватизацію, Фірташа та Коломойського

- Ви вірите у велику приватизацію ОПЗ та "Центренерго", враховуючи, що поруч з ними фігурують такі прізвища як Фірташ та Коломойський?

- А ваші читачі знають, чим займаються ОПЗ та "Центренерго"? Давайте говорити про бізнес-складову. Усі інші речі, наприклад, борги підприємств – це має бути відповідальність держави, вона повинна відокремити негатив від якісної складової своїх підприємств та продавати все, що гарно працює.

- Ви вірите, що держава зараз готова на такий крок і приватизація все-таки розпочнеться?

- Вірю. Але потрібно розуміти, що будь-яке велике підприємство – це рік-півтора підготовки. Тож приватизація – це реально. Складно, але реально.

Міністр Милованов через рік

- Про що ви хотіли б поговорити, сидячи на цьому ж місці через рік?

- Про економічне зростання, про заплати та інвестиції. Але не про корупцію.


Последние новости