10.11.2018, 10:47

22 евро возвращаются? Кому выгоден налог на посылки

Вячеслав Черкашин
Вячеслав Черкашин
Эксперт по вопросам налоговой политики Реанимационного Пакета Реформ

Власти предпринимают очередную попытку наполнить бюджет за счет контрабандного импорта. Пока все выглядит имитацией (укр.)

Майже рік тому Закон України №2245 запровадив механізми протидії агресивним схемам проникнення "промислових" партій імпортних товарів на територію України та уникнення сплати податків на кордоні.

Але ще у процесі прийняття законодавчих ініціатив парламентом було закладено прогалину, яка дає підстави вважати наступ на сірий імпорт або імітаційним або, як мінімум, нещирим.

Натомість, у якості відволікаючої ширми, пропонується, посилаючись на євроінтеграційні процеси, зовсім незрозуміла ідея – оподатковувати всі посилки вартістю більше 22 євро.

Закон, якого немає

Минулорічний закон передбачав такі запобіжники "сірим" схемам транскордонного імпорту:

- преференції до товарів особистого імпорту, тобто ті що ввозяться в ручній поклажі та у супроводжуваному багажі (з 01.01.2018 року);

- для поштових та експрес-відправлень "для особистих потреб" громадян встановлено ліміт у 150 євро та три посилки на місяць без оподаткування  (з 01.01.2019 року). Зараз його пропонують знизити до 100 євро.

Однак змінюючи Податковий кодекс (в частині сплати ПДВ на імпорт), представники народу несподівано забули змінити корелюючи норми Митного кодексу, хоча саме останній документ відповідає на головне питання: як будуть діяти нові правила на кордоні. Подальший розвиток справ лише підтверджує цю версію.      

Далі більше: через 12 днів після вступу в дію цього закону у стінах ВР з’являється депутатський законопроект (№7484, автор - народний депутат Андрій Антонищак, БПП), фактично покликаний "торпедувати" норму з обмеження потоку контрабанди товарів через наземні пункти пропуску з використаням мешканців прикордонних територій у вигляді "пасажирів", що мають ручну поклажу чи багаж.

Аргумент – неможливість реалізації правила "24 годин" (ввезення без податків товарів застосовуються лише у випадках якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, була відсутня в Україні більше, ніж добу) через технічні неузгодженості та проблеми обміну інформацією між митницею та прикордонниками.

Шквал критики легального бізнесу та експертів дещо зупинив процес проходження законопроекту, але з 22.05.2018 профільний комітет надав йому зелено світло (рекомендував прийняти законопроект за основу) тож він ще чекає свого часу.

Реванш тіньовиків

Однак на цьому пригоди антиконтрабандних норм Закону 2245 не закінчуються. Пункт сьомий Прикінцевих та перехідних положень Закону вимагав від уряду у тримісячний строк з дня набрання ним чинності: прийняти необхідні нормативно-правові акти.

Тобто, до 7 березня 2018 року зусиллями Міністерства фінансів та Дежавної фіскальної служби всі підзаконні акти повинні були відповідати нормам Закону 2245, зокрема й щодо нової редакції підпункту 196.1.17 ПКУ відносно обмеження кількості транскордонних поштових та експрес- відправлень на адресу одного одержувача протягом одного календарного місяця.

Питання досить вагоме з огляду на те, що згідно Eastern Europe B2C E-commerce report та Gemius E-commerce report 2017 українська електронна комерція коштує трохи менше 3 мільярдів доларів рік (а це потенційна база оподаткування ПДВ та митними зборами), ринок зростає на 16,2% в рік і на даний час на нього припадає 3% всіх роздрібних продаж, що охоплюють біля 3,7 млн. покупців.

Однак, протягом 10 місяців чиновниками Уряду не прийнято жодного нормативного документу – лише нескінченні робочі групи та наради. Більш того, це заводить ситуацію у глухий кут: норма починає діяти через 8 тижнів, а у лавах фіскальної влади було підготовлено компромісне рішення – у процесі підготовки бюджету-2019 до другого читання скасувати норми Закону 2245, які покликані припинити зловживання пільгами для фізичних осіб у бізнес інтересах.

Натомість з’явилася інша ідея – оподатковувати всі посилки вартістю більш 22 євро. По-перше, вимоги Договору про асоціацію з ЄС не зобов'язують Україну імплементувати норми директиви 2009/132/EC (щодо звільнення від ПДВ кінцевого ввезення певних товарів), що регулює зазначене питання.

Більш того, останні ініціативи ЄС взагалі передбачають скасування пільги з ПДВ для імпорту невеликих партій (див. Council Regulation 2017/2454 и Council Directive 2017/2455). Одночасно, імплементація положень базової  для податку на додану вартість Директиви Ради 2006/112/ЄС, згідно планів Уряду (пункти 1490-1519 постанови КМУ від 25 жовтня 2017 № 1106), призначено лише на  31 жовтня 2019 року. Інакше кажучи, норма «22 євро» найближчим часов будє скасована у ЕС та зараз не має потреби запроваджувати її з 01.01.2019 року. По-друге, якщо Урядом провалена норма про відслідкування кожної четвертої посилки, цілком прогнозованою будє поразка у спробі адмінструвати кожне поштове та експрес- відправлення.

Про іміджеві наслідки для держави не йдеться взагалі (як у одного з класиків, коли суворість закону супроводжується необов'язковістю його виконання), тут більш глобальна справа – посадовими особами Міністерства фінансів та Дежавної фіскальної служби фактично просаботовано норми українського законодавства.

Тож спитаємо голів українського парламенту та уряду: панове, хто має відповідати за майбутні багатомільйонні втрати державного бюджету та реванш тіньових смем на кордоні?

Если вы не согласны с опубликованной выше авторской колонкой, напишите свою и пришлите ее на адрес opinions@liga.net.

Материалы, публикуемые в разделе "Мнения", отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с позицией редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ".
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.