Митна реформа - одна з найбільш очікуваних бізнесом реформ. Саме вона безпосередньо впливає на динаміку торгівлі України, її валютні надходження, курс гривні, інвестиційну привабливість та багато іншого. І тому до неї стільки уваги.

За останні два роки процедури митного оформлення дещо спростились. Це було досягнуто за рахунок відміни обов"язкової сертифікації, зменшення кількості документів для розмитнення товарів та часткового впровадження єдиного вікна. Сьогодні уряд продовжує рух у напрямку реформи, хоча й дещо повільно.

Нещодавно Міністерство фінансів представило власне бачення майбутньої митної реформи, до розробки якого було долучено велике коло громадських організацій, бізнес-асоціацій та експертів. Документ враховує значну кількість рекомендацій представників реального сектору. Зокрема, в концепції Мінфіну передбачено інтеграцію українських митних ІТ систем у світові системи безпеки, взаємне визнання уповноважених економічних операторів, реалізацію положень СОТ про спрощення процедур торгівлі в частині обміну митною інформацією.

Читайте також: Как могут измениться налоги для бизнеса, ГФС и Таможня

Оптимізму надає спрямованість концепції на вирішення основних проблем, з якими стикаються підприємці при експорті чи імпорті товарів. Особливої уваги заслуговує антикорупційна складова реформи, що передбачає посилення персональної (в тому числі фінансової) відповідальності працівників митниць за невиконання та/або неналежне виконання службових обов"язків. Разом з тим, запроваджується матеріальне заохочення митників у вигляді значного підвищення заробітної плати. Це має забезпечити значне зниження корупції у митних органах.

Важливими чинниками системного подолання корупції є також питання призначення керівників та працівників митниці на підставі відкритих прозорих конкурсів, необхідності укладення з ними індивідуальних контрактів із зазначенням конкретних прав, обов"язків та відповідальності.

Читайте також: Прибыльное дело. Нужен ли Украине налог на выведенный капитал

Але існує ряд серйозних побоювань щодо ефективності митної реформи. В першу чергу, вони пов"язані з повною відсутністю бажання та мотивації основних стейкхолдерів митниці проводити будь-які зміни. Це й не дивно, адже за роки незалежності, українська митниця перетворилась на "годівницю" для недобросовісних чиновників та ділків, виростивши цілі впливові клани митників, які не поспішають позбуватись нечесно заробленого багатства. Вибудувана система відносин на митниці буде чинити шалений опір впровадженню будь-яких змін. Яскравою демонстрацією цього факту є провал ініціативи Юлії Марушевської на Одеській митниці.

Митники, які мають повноваження визначати розмір митного зобов"язання, ніколи не відмовляться від можливості зменшити чи збільшити розмір мита з певною "винагородою" для себе. Митні брокери, значна частина яких перетворилась на так званих "рішал", не відмовляться від своєї посередницької участі від передачі цієї "винагороди" митникам за відповідні "комісійні". Власники митних терміналів взагалі не зацікавленні в прискоренні оформлення вантажів, адже перебування в зоні митного контролю – платне та є основним джерелом їхнього заробітку. Відтак, чим довше товар стоїть на кордоні – тим більше термінал приносить прибутку.

Фітокарантинні, санітарні, екологічні та інші служби, навіть після впровадження системи "єдиного вікна", залишились основними чинниками затримок вантажів та відповідного виникнення корупції у процесі митних оформлень. Митна реформа так само не вигідна їм, адже позбавляє легких доходів цілу кагорту співробітників. Прямою загрозою митна реформа стане для існуючої роками системи нелегальної поставки в Україну товарів через зловживання правом їх безмитного ввезення, відомої як "піджаки" або "такси". Вона роками функціонує вздовж західного кордону України, включає мережу перевалочних баз, перевізників, значну частину місцевого населення та на постійній основі корумпує митні органи.

Читайте також: Пограничное расстройство. Чего бизнес ждет от реформы Таможни

Незалежно від того, який добрий закон ми матимемо на виході, завжди існує так званий людський фактор. Він проявляється в тому, що подібні правила на митниці (і не тільки) існують не лише в Україні, але й в європейських країнах. Проте, чомусь в Європі їх порушують набагато менше. Можливо припустити, що, в першу чергу, це пов"язано з тим фактом, що за порушення правил в розвинутих країнах одразу настає відповідальність, яка не знає різниці ким є порушник: прокурором, поліцейським, суддею чи депутатом. В той час, як в Україні панує безкарність, яка надає працівникам митних, правоохоронних органів та інших служб відчуття вседозволеність.

Митна реформа на сьогодні лишається одним з основних пріоритетів не лише в економічній політиці Уряду, але й для громадянського суспільства. Представники бізнес-спільноти вже довели свою готовність приймати активну участь у змінах в країні та висловлюють підтримку обраних завдань реформи. Але до переможного кінця все ще досить далеко.

Сергій Овсієнко, голова Асоціації імпортерів та дистриб"юторів автокомпонентів, учасник Коаліції бізнес-асоціацій "За детінізацію економіки"

Хотите стать колумнистом LIGA.net - пишите нам на почту. Но сначала, пожалуйста, ознакомьтесь с нашими требованиями к колонкам.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net