Одні бухгалтери радіють, інші – бідкаються, - Верховна рада нарешті схвалила у другому читанні зміни до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", дискусія навколо якого не вщухала протягом двох останніх років. Метою законопроекту є приведення норм національного законодавства з бухгалтерського обліку у відповідність з положеннями законодавства Європейського Союзу, підвищення прозорості фінансової звітності та спрощення документообігу підприємств у контексті реформування бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні.

І хоча остаточного тексту прийнятого закону ще ніхто не бачив, вже сьогодні можна говорити про ключові зміни та новації, які, з великою ймовірністю, наберуть чинності вже з 1 січня 2018 року.

Спрощення документообігу

На думку кожного другого власника або директора підприємства, ціла армія бухгалтерів задіяна у оформленні "папірців". Не дивно, що майже кожний директор, особливо в часи жорсткого cost cutting, мріє про скорочення штату бухгалтерської служби. У більшості бухгалтерів таке зверхнє ставлення до бухгалтерської професії завжди викликало гнів та розпач одночасно. Адже що перевіряли завжди податківці під час будь-якої податкової перевірки? Саме правильність оформлення первинних документів! Невелика помилка у складанні первинного документа могла коштувати бізнесу серйозних фінансових втрат. А тому бухгалтери завжди приділяли пильну увагу "крапкам та комам" у первинних документах, особливо не розраховуючи на вдячність з боку керівництва.

Читайте также - Дореформируем потом. Десять претензий к пенсионной реформе

Перші революційні зміни були внесені до Закону про бухгалтерський облік ще наприкінці 2016 року. Тоді планувалося спростити життя підприємцям, задіяним у сфері ІТ, але так вийшло, що життя спростили всім бухгалтерам. Термін "первинний документ" було змінено, вимоги до обов"язкових реквізитів були спрощені. Починаючи з 1 січня поточного року рахунок (інвойс) може бути єдиним первинним документом, від решти папірців і справді можна відмовитися. Але на практиці бухгалтерів – революціонерів виявилося замало, більшість за давнім звичаєм оформлює накладні та акти, побоюючись нашестя податкових інспекторів.

І от настав час для подальших рішучих змін. Прийнятий закон передбачає, що неістотні недоліки в первинних документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції. Ця новація фактично позбавляє податківців права не визнавати витрати на підставі начебто невірно оформлених первинних документів. Треба сказати, що принцип "превалювання сутності над формою" був закладений в законі ще з часів незалежності України, але в судових інстанціях такий аргумент був надто слабким. Правда, за моїми спостереженнями, не лише кількість податкових перевірок суттєво зменшилася за останній рік, але і фокус уваги податківців також змінився. Мабуть, готувалися завчасно до змін та вірили у незворотність реформ.

Підвищення прозорості фінансової звітності

По-перше, схвалений у другому читання закон передбачає розширення сфери застосування міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) шляхом законодавчого закріплення їх обов"язкового застосування великими підприємствами та підприємствами, які здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення. Напевно всім відомо, що спільною мовою інвесторів є саме МСФЗ. Фінансова звітність, підготовлена за правилами МСФЗ, дійсно розкриває набагато більше корисної інформації у порівнянні із звітністю, підготовленою на підставі національних стандартів бухгалтерського обліку. Державні підприємства не можуть бути успішно приватизовані, якщо їхня звітність незрозуміла інвестору. Країна не може бути інвестиційно привабливою, якщо з інвесторами говорять чужою мовою.

Разблокируйте чтобы читать дальше
Чтобы прочитать этот текст, пожалуйста, оформите подписку