Что мешает украинцам быть финансово грамотными

Нещодавно Експертна платформа НБУ опублікувала попередні результати нового дослідження з фінграмотності, вперше в Україні проведеного за методикою ОЕСР.

Це означає, що можна порівняти результати українців з результатами інших тридцяти вже досліджених країн. 2.4 бали в Україні з 5 за відношенням до грошей та до планування майбутнього - найнижчий показник серед усіх країн, які брали участь у дослідженні. За знаннями та поведінкою ми набрали трохи більше половини можливих балів, що так само нижче за результати більшості інших країн.

Світовий досвід підтверджує, що фінансова грамотність - одна з ключових компетенцій людини. Але якщо запропонувати українцю відвідати курси з підвищення рівня фінансових знань та навичок, платні або безкоштовні, то, ймовірно, більшість українців відмовиться.

У чому ж причина небажання українців підвищувати власний рівень фінансової грамотності?

Результати досліджень показують залежність між рівнем доходу та рівнем фінансової обізнаності громадян, тому можна зробити припущення, що низький рівень статків є однією з причин низької зацікавленості українців.

Але ж ще Марку Тулію Цицерону приписують цитату: «Розмір статків визначається не величиною доходів, а звичками та способом життя». Існує ряд причин, не пов’язаних з наявністю вільних коштів, через які пропозиція підвищити власний рівень фінансової грамотності не надихає українців на активні дії. 

Низьке бажання навчатися. Оцінити ефективність навчання заздалегідь складно. Результати навчання стають корисними у довгостроковій перспективі, за умови регулярної роботи над собою. Віддаленість у часі та невизначеність результатів знижує мотивацію до підвищення рівня фінансових знань.

Та й навряд усім потрібно підвищувати саме рівень знань. Потреба виникає здебільшого, якщо існує нагальне питання: потрібно отримати кредит або розмістити гроші на депозиті.

Можливе рішення - популяризація фінансової грамотності. Річард Талер, лауреат Нобелівської премії з економіки, виокремлює «систему поштовхів», які сприяють формуванню фінансових навичок у людей, наприклад, автоматичне приєднання до системи пенсійних заощаджень.

Низький рівень довіри до фінансового сектору. Результати дослідження Центру Разумкова у березні 2019 року показали, що 72% українців не довіряють комерційним банкам. Більше 45% не бажає дізнатися про жодну фінпослугу.

Можливі рішення непрості, але дієві: загальнодержавна популяризація фінграмотності та ефективна система захисту прав споживачів фінпослуг. Результатом стане збільшення кількості українців, які користуються фінансовими послугами та покращують власний фінансовий добробут. 

Недостатня кількість цікавих, зрозумілих та актуальних навчальних матеріалів. Підвищення фінансової грамотності може бути цікавим. Іноземний досвід передбачає комбінацію навчальних матеріалів, впроваджених до існуючих шкільних предметів, та широкий вибір інструментів для дорослих.

У світі широко використовується розважальний формат: комп’ютерні ігри, мультфільми, додавання елементів фінграмотності до популярних серіалів та ток-шоу. Наприклад, серія трихвилинних мультфільмів з фінансової грамотності для молоді Cha-Ching. Програма охопила 34 мільйони дітей через Cartoon Network та транслюється у Сінгапурі, Гонконгу та ще дев'яти країнах Азії. Через поведінку героїв діти навчаються приймати власні фінансові рішення та бачать наслідки неправильних фінансових вчинків.

Існують й інші причини, які не входять до ТОП-3: низький інтерес українців до власного майбутнього; певна апатія з боку фінансового сектора, який міг би стати лідером у формуванні фінансової культури.

Розпочати фінансове навчання для багатьох означає автоматично визнати себе неграмотним. Курси з ораторської майстерності чи фотографії не викликають подібних відчуттів, можливо, через те, що це не обов’язкова навичка для кожного. А фінансова грамотність потрібна щоденно. У тому числі даються взнаки радянські програми ліквідації безграмотності, оскільки бути безграмотним було соромно.

Тому окремим викликом залишається відчуття приниження, яке відчувають деякі українці, коли їм пропонують підвищити рівень власної фінграмотності. Але для того, щоб змінити ситуацію, ми маємо визнати власні слабкі сторони.

Фінансова грамотність, у першу чергу, про зважені фінансові рішення, використання фінансових послуг для побудови фінансового добробуту будь-якою людиною, незалежно від віку, освіти та професії. Кожен українець має взяти особисту відповідальність за проектування власного фінансового майбутнього.