Недочеты проекта 1210: что будет с КИК, деловой целью, тонкой капитализацией

Наприкінці 2019 року Верховна Рада прийняла в цілому скандальний законопроєкт №1210, а навесні 2020 року його вже підписав президент. Прийнятий закон містив значну кількість позитивних новацій, в той же час і низку ризикових норм, які необхідно було скоригувати, зокрема щодо контрольованих іноземних компаній (КІК), "ділової мети", "конструктивних дивідендів", КІК, перевірок постійних представництв.

Про позитивні та ризикові новації цього проєкту читайте в матеріалі Закон 1210 - деофшоризація та спрощення або "податковий терор"?".

Після підписання Закону, який отримав номер 466, президентом було ініційовано створення робочої групи для напрацювання коригуючих норм, до якої увійшли представники Офісу президента, представники податкового комітету ВРУ, керівники провідних бізнес асоціацій та фахівці аналітичних центрів.

Близько місяця тривала робота над новими змінами до Податкового Кодексу, які б мінімізували ризики та усунули різночитання норм прийнятого закону. І за підсумками роботи групи, було сформовано спільну позицію учасників процесу щодо необхідних норм, відповідно до якої було напрацьовано зміни до ПКУ.

І от кілька днів тому, Комітет з питань податкової політики розглянув напрацьовані робочою групою пропозиції та підтримав їх, відповідні правки внесено до другого читання до проєкту №2524, Комітет підтримав їх та рекомендував для прийняття вцілому.  

Які саме зміни напрацювала робоча група та підтримали народні депутати?

Запровадження норм щодо контрольованих іноземних компаній перенесено на 1 січня 2022 року з можливістю подачі першого звіту у 2024 році ("Контролюючі особи мають право подати звіт … одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік з включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня  не застосовуються"); терміни добровільної ліквідації КІК з метою уникнення оподаткування перенесені на рік (до 31 грудня 2021 року), а доходи від їх продажу звільнені від ПДФО і військового збору; на період 2022-2023 роки знижені вимоги з контролю - від 25% і більше (замість 10% і більше) і відкладено до 1 січня 2023 року введення особливостей коригування прибутку КІК.

Застосування норм щодо "ділової мети" звужено та трансформовано:

- застосування звужено до операцій купівлі/продажу товарів (робіт, послуг) тільки із нерезидентами з "офшорних списків";

- норми "ділової мети" і коригувань фінансового результату звужені до процедур трансфертного ціноутворення, а також операцій роялті з нерезидентами з "офшорних списків" - абзац 2 пп. 140.5.6;

Застосування норм щодо коригування фінансового результату на підставі застосування "ділової мети" - перенесено, норми почнуть діяти тільки з 1 січня 2022 року.

Штрафи за відсутність реєстрації або несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування - знижено у два рази (відповідно "до 1%, але не більш ніж 510 грн" та "до 2,5%, але не більш ніж 1700 грн").

Податок на приріст капіталу для прямих продажів акцій/часток перенесений на 1 січня 2021 року, правила нарахування зазнали певних змін (зміни в пп. 141.4.2, 14.1.54 та нові пункти 602 і 607 підр. 10 розділу ХХ).

Читайте також - "Секрет" закону 1210: за рекламу в Facebook і Instagram заплатимо вдвічі більше?

Уникнення статусу постійного представництва - більшість норм, включаючи нове визначення ПП, вступають в силу з 1 січня 2021 року.

Правила "тонкої капіталізації" також зазнали змін

Для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених пунктом 140.1, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30% суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.

Коригування, передбачені цим пунктом, не здійснюються щодо:

- суми процентів, визнаних такими, що не відповідають принципу "витягнутої руки" згідно із статтею 39 Кодексу;

- суми процентів, що нараховані на користь міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетом  за кредитами (позиками), отриманими суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями;

- на суми  процентів,  що  нараховані на   користь іноземних  банків. 

Норми цього пункту не застосовуються до фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю".

Що отримаємо у підсумку, після прийняття зазначених норм парламентом?

Переважна більшість пропозицій бізнес асоціацій та аналітичних центрів були враховані, нові норми, у випадку їх реалізації, приберуть ключові ризики закону №466, зменшать дискреційні повноваження перевіряючих органів.

Читайте також - Ліквідація або український офшор: законопроект 1210 підписаний. Що робити з КІКами?

В той же час залишається кілька норм, які також було б доцільно скоригувати:

1. Широкі можливості з трактування на свій розсуд операцій та дій платника податків для цілей оподаткування співробітники податкової служби отримують завдяки інституту фінансової відповідальності (глава 11 ПКУ) у частині запровадження поняття "умисного діяння" щодо невиконання (або неналежного) виконання окремих вимог податкового законодавства, що тягне значне (від 25% до 200%) збільшення суми штрафів.

Необхідно скоригувати відповідні норми у бік зменшення повноважень податківців.

2. Вступ у дію норм щодо оподаткування та перевірок постійних представництв (ПП) перенесено на 2021 рік, проте ще необхідно скоригувати їх у бік зменшення дискреції (надто широкі повноваження податковим органам).

Зокрема скоригувати такі можливості податківців:

- Будь-які підозри на здійснення діяльності в інтересах нерезидента (так звані ознаки ПП) дозволяють податковому органу без повідомлення (вручення копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки) почати документальну позапланову перевірку нерезидента, оформити акт перевірки та здійснити адміністративний арешт майна такого нерезидента, примусово (на підставі акта перевірки та без заяви нерезидента) взяти його на податковий облік як ПП.

3. Оподаткування так званих "конструктивних дивідендів" (вигода, отримана акціонером від компанії не в формі дивідендів, але яка для податкових цілей вважається саме дивідендами) передбачає посилення відповідальності у сфері контрольованих операцій, проте запропонована модель призведе до правової невизначеності та дискреції.

У багатьох країнах-сусідах оподаткування "конструктивних дивідендів" або відсутнє взагалі, зокрема Угорщині, Словаччині та Польщі, або застосовується виключно до пов’язаних осіб. Пропонується видалити відповідні норми. 

Сподіваємось, що готовий до другого читання проєкт №2524, із значної кількістю пропозицій по коригуванню Закону №466 - буде прийнятий парламентом якнайшвидше, а по кільком ризиковим нормам, які залишились, народні депутати та представники Офісу президента продовжать конструктивний діалог, і вони також будуть мінімізовані наступними змінами до Податкового Кодексу.