169 країн, 32 млн учасників, 310 000 подій та понад 53 000 залучених організацій. Всі ці цифри - не черговий всесвітній флешмоб, а статистика глобальної ініціативи з фінансової грамотності для дітей та підлітків Global Money Week (Глобальний тиждень грошей), започаткованої у березні 2012 року голландською недержавною організацією Child and Youth Finance International. 

Відтоді Глобальний тиждень грошей проходить у світі кожного березня. Його програма найрізноманітніша: уроки фінансової грамотності в школах та університетах, спеціальні ігри та дебати, екскурсії в центральні та комерційні банки. Його ціль - розповсюдження знань фінансової грамотності у будь-який спосіб.

Україна приєдналася до події майже одразу – з 2013 року. І це не дивно. Фінансова грамотність - той компонент освіти, який в Україні потребує особливої уваги.

Свого часу багато жартували на тему, що в Радянському Союзі "сексу немає". Так само у Радянському Союзі не було фінансів.

Була певна мінімальна кількість грошових знаків, яка дозволяла людині не померти з голоду та одягнутися, як і сотні тисяч "братів та сестер" з соціалістичного табору. Були ощадні каси, через які держава намагалася абсорбувати грошову масу в умовах тотального дефіциту. Але реальних комерційних банків не було. Позик фізичним особам ніхто по-серйозному не видавав. А тема грошей та розміру зарплат була табуйована. Ми  йшли до комунізму і повного скасування грошей як класу. Від кожного за його здібностями, кожному за його потребами. Які гроші?

Звичка вважати тему грошей чимось сороміцьким, таким, що не варто обговорювати вихованим людям, залишилася в нас і досі. Відсутність знань та фінансової культури примушує боятися незнайомих фінансових інструментів та щомісяця знімати до копійки пенсії та зарплати з банківських карток. Це все з одного боку. А з іншого – попри велику інформаційну кампанію із запобігання шахрайству — повідомляти злодіям дані банківської карти.

Звичайно, сучасна молодь має інше ставлення до грошей. Але питання, наскільки багато молоді з тих 37% дорослих українців, які не мають рахунків у банках, залишається відкритим. Окрема мова про дітей, яким уже доводиться опановувати не тільки банківські картки, але й, наприклад, оплату відбитком пальця чи сітківкою ока. Тому для дітей та підлітків "залишитися за бортом" розуміння фінансових послуг – особливо погано.

Як свідчать результати опитування Global Money Week, чим раніше діти дізнаються про гроші, інвестиції та заощадження, тим краще вони керуватимуть  персональними фінансами упродовж життя. 

Ці знання допомагають розуміти різницю між заробітком, заощадженнями та витратами. Вони вчать планувати бюджет та мати "здоровіші" фінансові звички. 

Грубо кажучи – фінансово освічені люди не будуть щомісячно брати позику у небанківських інститутах "до зарплати" під тисячу відсотків річних, а, радше, оформлять собі кредитну картку із ринковою ставкою  і користуватимуться нею лише тоді, коли необхідно, та не виходитимуть за межі пільгового періоду. 

Фінансова культура  дозволяє краще розуміти, як управляти грошима вже у молодому віці і ухвалювати кращі фінансові рішення стосовно позик на навчання, купівлі власного житла, першої машини, подорожей та інших витрат. Саме тому максимально стимулювати розвиток фінансової освіти серед дітей і підлітків – головна місія Global Money Week.

Інколи від "фінансового здоров’я" прямо залежить здоров’я фізичне. Адже не поодинокі випадки, коли людина, не навчена робити заощадження на випадок непередбачуваних ситуацій,  вимушена влазити в неоплатні борги чи продавати майно за безцінь, щоб вирішити свою фінансову проблему. 

Не вірите, що таке буває в Україні? Дарма.  Як свідчить опитування проекту USAID "Трансформація фінансового сектору", 70% українців не мають жодних заощаджень. І ця цифра лякає.

Тому Global Money Week нам у поміч. Минулого року в Україні до ініціативи долучилось більше 140 000 українських підлітків. Згадуючи це - вже не так лячно.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
личные финансы