"Финансовый безвиз" для Украины? И это возможно

Всі ми вочевидь хочемо жити в ідеальному фінансовому світі. В такому, де українські компанії можуть вільно залучати фінансування для свого розвитку за допомогою різних фінансових інструментів, і вартість цього фінансування не є космічною; де українські аграрії чи енергетики можуть ефективно управляти ризиками; де українські інвестори мають більше можливостей для інвестування і накопичення коштів, ніж ОВДП; а діючі правила гри забезпечують елементарний захист від ризиків. Якби всі ці речі стали реальністю, це означало б що ринок капіталу України нічим не відрізняється від ринків капіталу в європейських країнах і є частиною цих ринків. Ось, що я називаю "фінансовим "безвізом". 

Чи можливий "фінансовий "безвіз" для України? Так, можливий. 

Але для цього потрібно, умовно кажучи, повністю розібрати наше стареньке авто (читайте - законодавство), адже воно вже не може їхати, і аж ніяк не довезе нас до Європи, і зібрати наново із деталей, що відповідають більш вимогливим стандартам якості. 

Мова йде про повний перегляд чинного законодавства України в сфері функціонування ринків капіталу і товарних ринків, і адаптації його до стандартів Євросоюзу. Що ми перш за все повинні використати – це ключові європейські законодавчі акти – MiFID II, MIFIR, EMIR, - які обов'язкові до виконання для всіх держав - членів ЄС, а також тих, які перебувають в Європейській економічній зоні. Очевидно, що їх не потрібно сліпо копіювати, але ми і не можемо залишити в нашому авто старий двигун і коробку передач, а замінити лише підвіску та колеса. Так ми не вирішимо проблеми. Ми живемо по законах, яким вже дуже багато років. В той же час інший світ, розвинені країни весь цей час розвивали своє законодавство. Тож потрібно нам бути готовими до капітального перегляду. 

Це одна з причин, чому законопроект 2284 має обсяг у понад 300 сторінок. Він повністю замінює деякі старі законодавчі акти, зокрема закон про цінні папери та фондові біржі, написаний на початку 2000-х років, та закон про товарну біржу 1992 року. 

Що саме пропонує змінити законопроект задля наближення України до вимог і стандартів ЄС – він доповнює інфраструктуру ринків тими елементами, яких нам не вистачало, дає більше гнучкості і можливостей для фінансових посередників, запроваджує нові фінансові інструменти та перезавантажує деякі старі, а найголовніше він запроваджує правила гри, по яким працюють цивілізовані ринки капіталу. Стисло опишу новації по кожному з цих напрямків. 

1. Фінансова інфраструктура 

Замість фондових бірж законопроект запроваджує два види ринків – регульований ринок із більш жорсткими вимогами, який буде забезпечувати централізоване вчинення та виконання правочинів і менш зарегульований ринок альтернативних торгівельних майданчиків (багатостороннього торгівельного майданчика (БТМ) та організованого торгівельного майданчика (ОТМ). В Україні нарешті буде створено центрального контрагента, який знімає ризики невиконання угод і гарантує розрахунки за угодам. У нас з’явиться торговий репозиторій, який є обов’язковим елементом повноцінного ринку деривативів.

Якщо раніше на фондовому ринку існувала 1 ліцензія для бірж, а на товарному взагалі 0 ліцензій, то відтепер буде 7 ліцензій на ринках капіталу і 2 ліцензії на товарному ринку. На перший погляд, це нібито забагато, але насправді це про більшу диверсифікацію і гнучкість на ринку, а не про кількість. Чим торгуєш - на те і отримуєш ліцензію. І вимоги, які до тебе висуваються краще співвідносяться із твоєю реальною діяльністю.

2. Фінансові посередники 

Торговець цінними паперами буде трансформований у модель повноцінної інвестиційної фірми, яка поширена в Європі, і отримає більше можливостей для бізнесу і більш зважений підхід до ліцензування. Ліцензування буде відбуватися за принципом: менше відповідальності - менше вимог для отримання ліцензії, більше відповідальності - більше вимог. Інвестиційна фірма зможе використовувати в своїй діяльності пов’язаних агентів, які діятимуть від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок такої фірми. До речі, інвестиційні консультації, які раніше були частиною сервісу з купівлі чи продажу цінних паперів, зможуть надаватися самі по собі. 

3. Фінансові інструменти 

Законопроект дає нове життя облігаціям. Ми запроваджуємо для облігацій і їх власників "збори власників облігацій" і "адміністратора за випуском облігацій". Збори дадуть облігаціонерам кращий контроль за станом емітента і можливість колективно приймати рішення, обов’язкові для емітента. А адміністратор за випуском полегшить колективні дії власників і налагодить зв’язок між емітентом і власниками.

Завдяки законопроекту деривативні контракти, укладені українськими компаніями, будуть визнані на міжнародному ринку. А похідні цінні папери нарешті отримають загальні правила випуску, обігу і торгівлі.

Українці отримають ще один більш гнучкий фінансовий інструмент на додачу до депозитів - депозитні сертифікати банків. 

4. Правила гри 

Важлива новація законопроекту – диференційований підхід до інвесторів. Закон визначає дві категорії інвесторів – кваліфіковані (майже професіонали) і некваліфіковані (пересічні громадяни). Кваліфіковані інвестори завдяки закону отримують широкі можливості для інвестування і менше регулювання, а некваліфіковані інвестори будуть краще захищені від ризиків. І це буде завдання для фінансового посередника – інвестиційної фірми - ідентифікувати клієнта, дізнатися про його наміри, оцінити ризики. У світі ця модель роботи називається know your customer ("знай свого клієнта"). На додачу це дозволить Україні ефективніше дотримуватися вимог фінансового моніторингу.

Без якого функціоналу не запрацює ринок деривативних контрактів – так це без правил остаточності розрахунків (забезпечення виконання зобов’язань за укладеними угодами у разі неплатоспроможності контрагента) і ліквідаційного неттінгу (всі укладені в торгівельній системі угоди повинні бути виконані незалежно від зовнішній обставин). Ці механізми покликані знизити ризики, властиві платіжним та депозитарним системам, та забезпечити стабільність їх роботи. 

Якщо стисло, то це головні особливості нового підходу до роботи ринків капіталу. Безумовно, новацій дуже багато, і ми готові роз’яснювати чому запропонований такий чи інший підхід. Попереду всіх нас чекає етап обговорення, обміну думками. 

Хто знає, може ми і встигнемо вчасно виконати це домашнє завдання, яке зобов’язалися зробити в рамках Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом до 01 січня 2020 року.