Финансовый завтрак с Тарасом Козаком: самые значимые новости

Інавгурація новообраного президента та фінансові ринки

Найгучнішою подією минулого тижня в Україні була, безумовно, інавгурація новообраного президента Володимира Зеленського та його інавгураційна промова. Яскрава та жорстка заява, з розпуском Верховної Ради та закликом до очільника Кабінету Міністрів та силовиків піти у відставку, здавалося би, повинна була викликати серйозні коливання на фінансових ринках.

Проте, ні курс гривні до іноземних валют, ні дохідність українських цінних паперів, як в середині країни, так і закордоном, протягом двох діб не зазнали суттєвих змін. Такі "покер фейси" учасників ринків можна пояснити тим, що перші заяви Зеленського цілком співпали з очікуваннями інвесторів. 

В середу, 22 травня, по ринку пішов негативний тренд. "Просіла" гривня та українські суверенні євробонди.

Чимало коментаторів стали пояснювати таку реакцію ринків призначенням на посаду голови Адміністрації Президента Андрія Богдана. Мовляв, він потрапив під люстрацію і не мав права займати посаду в АП, а новий президент вже з перших кроків почав порушувати закон.

Поки юристи сперечалися, поширилась чутка, що місія Міжнародного Валютного Фонду, яка приїхала напередодні для перевірки виконання Україною своїх зобов’язань перед Фондом, раптово припиняє роботу і покидає країну. Ситуація ще погіршилася, коли деякі представники Уряду публічно підтвердили терміновий від’їзд місії. На жаль, ще й з прив’язкою причини демаршу до дій президента. 

Розрив з МВФ – дійсно, величезна загроза для макрофінансової стабільності української економіки. Особливо, в роки найбільших виплат за зовнішніми боргами. Для України навіть не так важливо вчасно отримувати чергові транші від Фонду, як мати словесну підтримку найважливішого міжнародного партнера.

Читайте по  теме: "Доллар по 40", или Что будет с Украиной без кредитов МВФ

Справа в тому, що МВФ надає дешеві кредити лише Національному банку України, для поповнення золотовалютних резервів. А борги, здебільшого, повинна віддавати держава, в особі Міністерства фінансів, яке контролює скарбницю України. Законами України чітко розділено кошти бюджету і кошти Нацбанку. Більше того, суворо заборонено, щоб НБУ кредитував бюджет, адже це типова дорога до гіперінфляції, яку ми переживали в 90-х роках.

На щастя, ситуація прояснилася після повідомлення представників МВФ, що місія працює в штатному режимі, і на 28 травня запланована зустріч посланців Фонду з Президентом Зеленським. А також, з Вашингтону пролунали заяви МВФ про підтримку Фондом України та про нову Угоду після виборів і призначення нового Уряду. 

Ринки заспокоїлися. Курс долара готівковий та міжбанк на рівнях 26,30-26,35 гривень.

Коломойський VS НБУ: протиснояння активізувалося

На тижні активізувалося протистояння між олігархом Ігорем Коломойським, ексвласником ПриватБанку, та Національним банком України, разом з яким сьогодні виступає націоналізований ПриватБанк. Ще місяць тому тривала переможна хода Коломойського українськими судами. Судді ухвалювали вигідні для одіозного бізнесмена рішення пачками. 

Нещодавно стало відомо, що Феміда розвернулася в протилежний бік. Нацбанк з Приватом виграли у компаній, пов’язаних з Коломойським, суди щодо заставного майна по кредитах рефінансування на 2,74 млрд грн. Мабуть, це лише "перші ластівки", адже кредити рефінансування були видані ПриватБанку на значно більші суми. Історія дуже цікава, варто коротко пояснити тим, хто не слідкував уважно за перипетіями з рефінансуванням, заставами та націоналізацією, тобто двоєборством НБУ та акціонерів ПриватБанку. 

Після кризи 2014 року, втрати Україною Криму та частини Донбасу, українські банки сильно постраждали. Вони були зобов’язані віддати депозити мешканцям Криму та окупованого Донбасу, а повернути кредити з цих територій дуже складно. Крім того, росіяни та сепаратисти "віджали" активи українських банків на окупованих територіях. Якщо з РФ ще можна судитися (і вигравати суди, як нещодавно вдалося ПриватБанку в Гаазі та Ощадбанку в Парижі), то з донбаськими сепаратистами жодних розмов немає, збитки можна лише списати. 

Національний Банк України пішов назустріч постраждалим банкам, надав кредити рефінансування та дозволив протягом кількох років не виконувати нормативи. За умови, що власники банків довноситимуть капітал згідно з узгодженими графіками докапіталізації. Більше того, банки могли і надалі отримувати кредити рефінансування, лише під застави майна власників цих банків. 

Читайте также: Вся драма Привата в 146 СМСках 

Як повідомлялося, Коломойський з партнерами заставили велику кількість своїх бізнесів, щоб утримати ПриватБанк. Серед майна були Буковель, феросплавні заводи, літаки, торговельні компанії і, навіть, компанії з телевізійного холдингу 1+1. Щоправда, не було самих телеканалів. Нацбанк досить дорого оцінив зазначені активи. Загалом, ПриватБанк отримав понад 30 млрд грн рефінансування від Нацбанку, з нах 13.8 млрд грн – під заставу майна ексвласників банку. 

Під час націоналізації ПриватБанку держава, в особі Міністерства фінансів, докапіталізувала банк на 155 млрд грн. В ПриватБанку з’явилося достатньо коштів, щоб розрахуватися з усіма вкладниками, та ще й без проблем повернути Нацбанку всі кредити рефінансування. Проте, перед владою постало непросте питання: якщо віддати рефінанс, то треба буде знімати заставу з майна Коломойського & Со! А з точки зору представників НБУ, кошти рефінансу Коломойський з партнерами вивели на свої компанії. 

Так ось, повертаючись до новини, Велика Палата Верховного Суду України визнала, що заставне майно на 2.74 млрд грн, а саме активи Нікопольського феросплавного заводу та кіпрської компанії Тровелко Холдінгз Лімітід, законно передані Нацбанку. Наступним кроком НБУ буде намагатися реалізувати ці активи. 

Також, 21 травня ПриватБанк подав позов проти Ігоря Коломойського у Сполучених Штатах, до Канцелярського суду штату Делавер. Наразі немає офіційної інформації, лише повідомлення на сайті цього суду. В ЗМІ з’явилися повідомлення, що позов ПриватБанку стосується відмивання коштів Ігорем Коломойським та його партнером Геннадієм Боголюбовим через купівлю нерухомості. Для цього ексвласники ПриватБанку використовували компанії, зареєстровані у Делавері. 

До речі, між сторонами тривають судові суперечки у Високому Суді Лондона. Попереднім заходом Суд заарештував активи Боголюбова і Коломойського на суму близько $2.5 млрд по всьому світу. Суд не взяв до розгляду справу, оскільки сторони не мають відношення до Великої Британії, проте НБУ оскаржив це рішення у Апеляційному Суді Англії та Уельсу. 

Загалом, я зустрічав цифри про понад 500 судів Мінфіну, НБУ та Привату проти Коломойського з партнерами. А також про сотні зустрічних позовів ексвласників ПриватБанку.