Коломойський - головний ньюзмейкер країни

Так буває нечасто, щоб тему з фінансового ринку обговорювали цілий тиждень.

На всіх телеканалах, в інтернеті і газетах, радіостанціях і соцмережах. Куди не подивишся - розмови про заяву Ігоря Коломойського про дефолт України. 

Мабуть, на цю тему вже написано достатньо, не варто глибоко її аналізувати. Скажу лише свою особисту точку зору на потенційну невиплату боргів Україною.

В сьогоднішніх умовах оголосити дефолт – це вистрілити собі в ногу. Щоби знову стати недієздатними, втратити важкою ціною здобуту макрофінансову стабільність, і знову просити допомоги у Заходу. А він її не надасть. Бо скаже: "Якщо ви, українці такі мудрі, самі вирішили не платити, самі і вчіться відповідати за свої вчинки!"

А відповідати доведеться, переважно, пересічним українцям.

Саме вони найбільше постраждають від невідворотнього безробіття, зростання цін та девальвації національної валюти.

Олігархи, якщо й обідніють, то, в гіршому випадку, з мільярдерів стануть мультимільйонерами.

А радше й зароблять, спіймавши великих риб у каламутній воді кризи.

ОВДП та іноземні інвестори 

Финансовый завтрак с Тарасом Козаком: самые значимые новости
ОВДП (фото - depositphotos.com)

Цього тижня запрацював "місток" між іноземними інвесторами та облігаціями внутрішніх державних позик (ОВДП).

Раніше працювати з гривневими державними паперами для нерезидентів було доволі складно. Протягом останніх років Україні довелося змінити кілька законів та різних нормативних актів, щоб іноземні компанії змогли проводити операції з ОВДП так само, як з більшістю інших цінних паперів світу.

У понеділок-вівторок були проведені перші угоди через Clearstream – одну з найбільших міжнародних депозитарних систем, через яку проводяться операції з цінними паперами. Очікується, що обсяги іноземних інвестицій в українські державні папери, тобто, іншими словами, фінансування державного бюджету України за рахунок нерезидентів, зросте у кілька разів. Це дозволить Уряду зменшити вартість запозичень, розширить коло інвесторів в Україну, збільшить міжнародні золото-валютні резерви Національного банку.

Разом з тим, лібералізація розрахунків посилить ризики швидкого відпливу іноземних коштів у випадку якихось негараздів всередині нашої країни, чи в інших точках планети. Тобто, Міністерству фінансів стане легше, а НБУ має пильно стежити за ринковою поведінкою іноземного капіталу.

Правда, не все одразу. Перший тиждень дії "містка" не призвів до зростання обсягів торгів облігаціями не тільки з причин, описаних на початку даної статті. Міжнародні інституційні інвестори дуже повільні, рішення про відкриття лімітів на нові фінансові інструменти ухвалюються місяцями.

Черговий транш МВФ доведеться зачекати 

Так само нікуди не поспішає Міжнародний валютний фонд, місія якого інспектувала Україну протягом двох тижнів. На протокольній зустрічі з президентом Зеленським обидві сторони випромінювали люб’язність і бажання подальшої співпраці. Хоча напередодні стало відомо, що наступний кредитний транш Україні в розмірі $1,4 млрд від Фонду переноситься, як мінімум, на осінь.

Причина – дострокові парламентські вибори, указ про які був оприлюднений під час візиту місії.

Читайте по теме: Эффект Зеленского. С чем МВФ уезжает из Украины

Втім, місіонери висловлювали задоволення монетарно-кредитною та податково-бюджетною політикою України (читай – Нацбанком та Мінфіном), і планують повернутися до фінансової підтримки нашої країни після того, як:

а) відбудуться вибори;
б) сформується коаліція;
в) буде призначений новий уряд;
д) новий Кабмін погодиться йти шляхом реформ.

А також, після повернення в Кримінальний кодекс покарання за незаконне збагачення. Та й проект бюджету на 2020 рік Фонд теж ретельно проаналізує перед виплатою наступної порції коштів. Тобто, чекати доведеться довго.

Щоб підсолодити трохи сумне становище, МВФ пообіцяв і пряник. У вигляді нової програми співпраці ніби-то на більші обсяги допомоги.

Щиро кажучи, ситуація з боргами поки не є загрозливою. Голова Нацбанку Яків Смолій розкрив інформацію, що до кінця року Україна має заплатити ще $5 млрд, а найбільший пік виплат ми пройшли в травні. Пройшли спокійно, без потрясінь. І кошти на виплати боргів до кінця року в бюджеті є.

Тому, поки що запевнень у дружбі України і Фонду для ринків достатньо.

Наостанок - курс

Всі зазначені теми чітко відображалися на барометрі настроїв української економіки – курсі гривні до долара США. Вже у вівторок долар почав зростання на міжбанку з рівня 26,35 ₴/$ до понад 27 ₴/$ у четвер.

У п’ятницю стало зрозуміло, що дефолту не буде, і долар почав сповзати до 26,85 гривень на міжбанку.

А на вихідних обмінники розпродавали долари ще дешевше, навіть по 26,60 ₴/$.