03.12.2019, 09:37

Дело ФОПов: фискализация - хорошо или плохо?

Виктория Черкач

генеральный директор ассоциации импортеров и дилеров автокомпонентов (АИДА)

Важно детально рассчитать экономический эффект от каждой из моделей фискализации перед финальным выбором ее критериев (укр.)

З прийняттям Законів України №128-IX та №129-IX у суспільстві гостро постало питання доцільності фіскалізації і її позитивних та негативних наслідків. На сьогодні в Україні дуже високий рівень нелегального імпорту. Від недоотримання податкових платежів в першу чергу страждає державний бюджет, а відповідно гальмується розвиток інфраструктури, є низьким розмір соціальних виплат. Недобросовісні підприємці використовують різні "схеми": заниження вартості товарів, "посилки", перерваний транзит, так звана "товарна контрабанда полями та лісами", "скрутки". Товарну контрабанду почали доставляти вже навіть дронами.

Значна кількість товарів, що потрапляють на ринок із використанням таких схем - реалізуються за готівку без сплати податків (або із сплатою малої частини податків). Також певні обсяги товарів різних категорій виробляються в Україні із мінімізацією податків, після чого або вводяться у обіг через "намальовані" документи або реалізуються взагалі "у чорну" за готівку без сплати податків.

Тому вкрай важливо запровадити ефективну систему контролю ланцюжка постачання товарів. Слід зазначити, що близько половини всіх схем, що існують, неможливо зупинити на митниці, якою б оновленою та реформованою вона б не була.

Для мінімізації цих схем необхідно забезпечити і контроль за найбільш ризиковими категоріями платників при реалізації товарів. До цього питання необхідно підходити зважено та конструктивно. Насамперед необхідно переглянути критерії застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), передбачені Законом України №129-IX, та замінити тотальну фіскалізацію 2 та 3 груп спрощенки на більш оптимальну модель.

Такою моделлю вбачається фіскалізація ризикових категорій платників (це можуть бути великі торговельні площі, всі платники ПДВ та/або інші критерії, запропоновані у дослідженні фахівцями) або ризикових категорій товарів, в межах переліку товарів високої категорії ризику, втрати державного бюджету від недоотримання податкових платежів через нелегальний імпорт яких є значними.

До ризикових категорії товарів (згідно досліджень експертів) та послуг насамперед належать:

  • транспортні засоби, деталі та приладдя для автотранспортних засобів;
  • лікарські засоби;
  • ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів;
  • техніка та електроніка;
  • текстиль та одяг (крім реалізації на ринках);
  • реалізація товарів через мережу Інтернет;
  • діяльність ресторанів, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів.

Фінальний вибір критеріїв для фіскалізації має бути реалізований на основі детального розрахунку економічного ефекту від кожної з моделей та консультацій із ключовими учасниками. На цей час, на жаль, такі розрахунки різних моделей відсутні, ми маємо тільки розрахунки Державної регуляторної служби України та профільних фахівців, які свідчать про негативний суспільний ефект від тотальної фіскалізації.

В той же час є перші наслідки фіскалізації ризикової категорії товарів, яку було впроваджено кілька років тому. Відповідна норма Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо обов’язкового застосування РРО всіма суб’єктами господарювання при продажу технічно складних побутових товарів діє з квітня 2017 року.

Конкретний перелік товарів, торгівля якими повинна здійснюватися з РРО затверджений постановою КМУ від 16 березня 2017 року №231. До переліку увійшли побутові прилади та електроніка, серед яких: холодильники, мікрохвильові печі, мобільні телефони, квадрокоптери тощо. В той же час з переліку було видалено дрібні товари, щоб мінімізувати негативний вплив на мікробізнес, на кшталт флеш-карт, комп’ютерних мишок тощо. Загалом фіскалізація у цьому секторі поширюється на понад 300 товарних позицій.

Отже, уже понад два роки платники на загальній системі та платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані застосовувати РРО, незалежно від обсягу отриманого доходу від такого продажу. Суб'єкти господарювання мають застосовувати РРО, якщо оплата за відповідні товари проводиться у готівковій формі.

Нижче у таблиці відображено офіційні дані Державної податкової служби України про надходження податку на прибуток від здійснення торгівлі комп’ютерним, електронним, телекомунікаційним обладнанням та периферійним устаткуванням за період з 2015 по 2019 роки.

Як ми бачимо зі статистики - цифри виглядають досить оптимістично. За період після впровадження обов’язкової фіскалізації комп’ютерного та телекомунікаційного обладнання, загальні надходження від сплати податку на прибуток зростають, зростання за 2018 рік склало у середньому за всіма групами близько +70%.

При цьому, за даними дослідження GfK Україна, за підсумками 2018 року ринок техніки та електроніки продемонстрував зростання на 25% відносно 2017-го, що у кілька разів більше за зростання в інших товарних групах. Загальний обсяг продажів торговців техніки та електроніки у 2018 році склав 95,8 млрд грн. 

Ці дані свідчать про те, що заходи, впроваджені останніми роками (фіскалізація ризикових груп, запуск онлайн реєстру перевірки чеків, початок роботи ДФС за ризикоорієнтованими підходами) призвели як до суттєвого зростання білого ринку техніки та електроніки, так і до ще більш суттєвого зростання податкових надходжень від продавців цих товарів.

Якщо кілька років тому великі магазини та мережі, які реалізовували ці товари, могли собі дозволити бути начебто "мікробізнесом" із низкою ФОПів, то останніми роками переважна більшість з них перетворились на юридичні особи, які реалізують товари через РРО або безготівково, декларують реальні обороти та сплачують податки. Це призвело як до вирівнювання конкуренції у цьому секторі, так і до збільшення надходжень до державного бюджету.

Повертаючись до інших ризикових груп – за оцінками Асоціації імпортерів та дистриб’юторів автокомпонентів (АІДА), доля тіні на ринку автокомпонентів становить щонайменше 15–20%, а в найбільш масовій групі автозапчастин наближається до 50%. При обсязі українського ринку незалежних автокомпонентів близько 115 млрд грн, це означає, що у тіні знаходиться приблизно 36–48 млрд грн. Втрати державного бюджету від недоотриманих платежів складають щонайменше 25%, тобто близько 9–12 млрд. Ці кошти можна було б спрямувати, наприклад, на ремонт доріг: при поточній вартості ремонту 1 км від 10 до 20 млн грн в залежності від складності, лише за один рік країна могла б збільшити обсяг ремонту автошляхів на 500–1000 км.

Щодо оцінок недонадходжень до бюджету в цілому від контрабанди та порушення митних правил, провідні фахівці аналітичних центрів CASE-Ukraine та ІСЕТ нещодавно опублікували розрахунки по найбільшим схемам по мінімізації податків в Україні. І у цьому рейтингу втрати від сірого імпорту посіли перше місце – від 63 до 93 млрд гривень втрат бюджету на рік. Друге та третє місце посіли заробітні плати "у конвертах" та офшори. Зрозуміло, що лише частина цих товарів реалізується за допомогою схем по приховуванню обігів товарів, тому робота по мінімізації схем із сірим імпортом має бути комплексною. 

Боротьба із схемами по ухилянню від сплати податків – це складний процес, реалізації якого потребує системного підходу. Важливою складовою цього процесу є фіскалізація ризикових категорій платників або товарів.

Такі зміни забезпечать оптимальні умови роботи мікробізнесу та не зашкодять йому і в той же час дозволять впровадити точковий контроль за найбільш ризиковими операціями, що матиме позитивні наслідки для бюджету, конкуренції та інвестиційного клімату країни. 

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ