13.05.2019, 09:00

Финансовый завтрак с Тарасом Козаком: самые значимые новости

Тарас Козак

президент инвестиционной группы Универ

Самые важные и интересные новости прошедшей недели из мира финансов - в подборке президента инвестиционной группы Универ (укр.)

Минулий робочий тиждень був нетиповим, проте цікавим на новини з фінансових ринків.

Протистояння між двома найпотужнішими економіками світу - США та Китаєм

Дональд Трамп (фото - EPA)

Хоча Штати все ще мають найбільший номінальний ВВП у світі (понад $21 трлн) і випереджають Піднебесну майже на $6 трлн, остання швидко надолужує відставання. Цікаво, що розмір ВВП по паритету купівельної спроможності (ВВП по ПКС) китайців обігнав американський ще в 2014 році. До речі, поспостерігати за зміною ВВП найбільших країн світу в онлайн-режимі можна ось тут

Хоч перемовини між країнами тривають і китайська делегація високого рівня сидить у Вашингтоні, президент США Дональд Трамп вирішив підняти ставки. В прямому і переносному значеннях. Донедавна в США мито на імпортні китайські товари обсягом $50 млрд на рік (переважно, високотехнологічні) становило 25 %, ще на $250 млрд розмір мита був 10%.

В п’ятницю Трамп підняв останній показник теж до 25%. Тобто, понад половина імпорту з Китаю вже подорожчала на чверть. Та це ще не все. Трамп пообіцяв зі дня на день застосувати таке ж високе мито (25%) і до всіх інших поставок з Китаю.

Китайці не можуть відповісти симетрично, оскільки щорічно закуповують в Штатах товарів в рази менше - приблизно на $100 млрд, і вже застосовують підвищене мито. Та у Китаю є широкі можливості для несиметричної відповіді

Президент США в Twitter переконує своїх громадян, що сплачені мита йдуть до держбюджету країни, а пересічні американці лише виграють від його агресивної політики. Забуваючи, що китайці збільшують кінцеву ціну товарів на розмір мита. Тобто, саме американським компаніям та громадянам доведеться платити більше. Як мінімум до того часу, поки в країну не почнуть поступати дешевші товари з інших країн. Або самі американці почнуть виробляти такі ж товари з прийнятною ціною.

Негативне сальдо торгівлі з Китаєм, мабуть, зменшиться, але чи вдасться замістити імпорт внутрішнім виробництвом у США, чи просто зміняться імпортні потоки – поки можна лише гадати. 

Хочеться сподіватися, що Україна зможе скористатися цією можливістю і збільшить свій експорт у Штати. Це такий безпідставний оптимізм з мого боку, чи, радше,  мрійництво. 

Поки гіганти міряються розмірами сальда та мита, економістів хвилюють загрози, які можуть реалізуватися внаслідок цієї торговельної війни. Як завжди в прогнозах, оцінки коливаються від оптимістичної "Все буде добре, домовляться" до алярмістської "Це початок Першої світової торгівельної війни з переходом у Велику світову депресію". 

Фінансовий ідол українців – долар США, – падає до гривні

фото - depositphotos.com

Курс "зеленого" втратив за минулий тиждень 30 копійок і становить 26,20 ₴/$ на міжбанківському ринку та 26,35 ₴/$ в обмінниках.

Причина – досить високий приплив доларів у країну. Зокрема, швидко зростають інвестиції нерезидентів у гривневі облігації внутрішніх державних позик (ОВДП) - за тиждень на 3,4 млрд грн. 

"Верстат Нацбанку" працює чи не щоденно, проте потік спекулятивних доларів не знаходить покупців по високих цінах і прогинає курс.

Міністерство фінансів користається можливістю і продає ОВДП з меншою дохідністю. Ще недавно інвестори могли вкластися в "короткі" держоблігації під 19,5% річних, а цього тижня задовольнялися лише 18%.

Зниження облікової ставки та поточної інфляції

фото - pixabay.com

Звісно, сприяла цьому командна гра Мінфіну з Національним банком, який нещодавно знизив облікову ставку на 0,5%, до 17,5% річних.

Минулого тижня НБУ оприлюднив протокол засідання свого Комітету з монетарної політики (КМП). При голосуванні за облікову ставку 8 з 9 присутніх членів КМП висловилися за її зниження на піввідсотка, один – за незмінність показника.

Нацбанкіри відзначали зменшення поточної інфляції та зазначали загрози, зокрема: "Відтермінування зниження облікової ставки може стати причиною накопичення дисбалансів в економіці. Так, зволікання стимулюватиме значний приплив короткострокового капіталу та розширення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. Натомість початок циклу пом’якшення монетарної політики сприятиме підвищенню привабливості державних цінних паперів з більшою строковістю", - наголошується в повідомленні. 

Прозвучала довгоочікувана фраза "початок циклу пом’якшення монетарної політики". Тобто, планується і подальше зниження ставки.

Але, як на зло, оприлюднена на тижні Держстатом споживча інфляція в квітні зросла до 1%, що більше, ніж минулого року. З початку 2019-го індекс споживчих цін піднявся на 3,4%. Нагадаю, що в січні-квітні 2018 року ІСЦ зріс на 4,4%. Тобто, траєкторія інфляції цього року краща. 

Наступне засідання КМП щодо облікової ставки заплановане на 5 червня, а інфляцію за травень 2019 року Держстат оприлюднить лише 10 червня. Обережно спрогнозую, що облікова ставка Нацбанку буде зменшена ще на 0,5%, - до 17%.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ