"Государство в смартфоне"? Как это повлияет на налоги

Кожного дня аудиторія Інтернету збільшується на 1 млн користувачів, а за останні п'ять років кількість юзерів мережі збільшилась на 1,9 млрд. Минулого року до Всесвітньої павутини долучалося 11 чоловік на секунду. Наразі ж, 4,5 млрд людей по всьому світу користуються Інтернетом. В Україні інтернет-юзерами є 60% населення. 

Усе вищенаведене – не наукова фантастика, а складові цифрової економіки, до якої людство, зокрема й Україна, йде семимильними кроками. Хто не знає, цифрова економіка зосереджена на активному впроваджені і використанні цифрових технологій, її основа – інформація, а платформа для розповсюдження – Інтернет. Враховуючи те, з якими  темпами цифрові технології  імплементуються в усі сфери нашого життя, не важко здогадатися і про те, що такий розвиток впливає й на трансформацію існуючих бізнес-моделей.

Та навіть при усіх позитивах нової цифрової ери, слід визнати, що наразі діджиталізація дезорієнтує податкову систему. Мова йде не тільки про Україну, а й про весь світ. 

Хочу навести показовий кейс податкового спору з Google, в результаті якого світовий гігант мав сплатити майже 1 млрд євро податків.

Google сплачував у Ірландії (місці, де розташована його штаб-квартира) податки від отриманих у Франції прибутків. У 2015 році Франція розпочала розслідування щодо несплати податків з боку Google, яке тривало чотири роки. В результаті компанія погодилася виплатити штраф у розмірі 500 млн євро. Google також заявив, що додатково перерахує 465 млн євро в якості несплачених за попередні періоди податків.

До речі, у  червні 2019 року влада Франції запровадила власний податок розміром три відсотки для великих компаній, які працюють у сфері інтернету та технологій, серед яких Facebook, Amazon та Google. Така ситуація склалася через те, що компанія фіксувала у звітності Ірландського підрозділу основну частину своїх продажів в європейських країнах, у зв’язку з чим значна частина податків сплачувалася компанією саме в Ірландії.

Як бачимо, ця ситуація свідчить про проблеми в міжнародному податковому законодавстві в частині визначення юрисдикцій щодо оподаткування доходів, отриманих в результаті надання послуг у цифровому вигляді.

Оподаткування цифрової економіки: що каже Європа

Основні рекомендації оподаткування операцій у галузі цифрової комерції були запропоновані Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у рамках Керівництва з міжнародного обкладення ПДВ/GST (International VAT/GST guedelines) та Планом дій щодо запобігання розмиванню оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (план BEPS).

Цими документами встановлено, що ПДВ має бути нейтральним податком незалежно від того, яка комерція мається на увазі, чим здійснюється торгівля та для кого.

У березні 2018 році Європейською Комісією представлені правила стосовно оподаткування цифрової діяльності. Якщо коротко:

- прибутки компаній мають реєструватись, а податки мають сплачуватись в країні, де компанія має "цифрову присутність". Для визначення "цифрової присутності" країни пропонуються ввести певні критерії; 

- введення тимчасового податку, який би розповсюджувався на види цифрової діяльності, які сьогодні не оподатковуються. Такого виду податок, планується застосувати лише як тимчасовий захід, доки не буде проведена загальна податкова реформа і не будуть створені механізми для пом’якшення наслідків подвійного оподаткування. 

У квітні 2018 року під час Digital Day міністри ЄС, представники держав-членів ЄС підтвердили напрямки в створені цифрового єдиного ринку та співпраці у низці ключових сфер для майбутнього Європи – штучного інтелекту, блокчейну та інше.

У лютому 2019 року ОЕСР запропонувала шляхи розв’язання проблемних питань оподаткування в цілому, в тому числі мова йшла і про ті, що пов’язані  з діджиталізацією економіки. Обґрунтування політики ОЕСР в цій частині зводиться до того, що ключовими фактором генерації доходів соціальних мереж, пошукових систем та онлайн маркетплейсів є користувачі платформ. В існуючій міжнародній податковій системі основна увага приділяється фізичній активності бізнесу, а не доходу, який отримують компанії, від генерації його користувачами, а ОЕСР же пропонує переглянути правила розподілу прибутку та відійти від принципу фізичного місця розташування компанії.

Тобто ОЕСР пропонує принципово новий підхід. Традиційно, юрисдикцією для оподаткування визначалось законодавство країни реєстрації компанії. Відповідно до пропозиції ОЕСР, юрисдикція в цілях оподаткування визначатиметься залежно від «найбільшої присутності», тобто та країна, де компанія отримує найбільш вагомий відсоток доходу.

Міністри G20 підтримали запропоновану ОЕСР програму роботи з розробки консенсусного рішення щодо податкових проблем, які виникають у зв'язку з діджиталізацією економіки. За результатами зустрічі G20 фінальний звіт з розробленим консенсусним рішенням очікується у 2020 році.

Що в Україні?

Що стосується розвитку цифрової економіки та електронної комерції в Україні, то тут існують істотні прогалини стосовно законодавства, яке б регулювало відповідні правовідносини. У липні 2017 року Європейський парламент в рамках Європейської політики сусідства з нагоди Саміту східного партнерства надав рекомендації, зокрема і щодо моделі співпраці з Україною, яка може призвести до вступу в цифровий союз, а також в митний та енергетичний союзи, доступу до внутрішнього ринку ЄС, інтеграції та транспортних мереж, індустріального партнерства.

У січні 2018 року Кабінетом Міністрів України схвалена "Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки". Концепція передбачає здійснення заходів щодо впровадження відповідних стимулів для цифровізації економіки, суспільної та соціальної сфер, усвідомлення наявних викликів та інструментів розвитку цифрових інфраструктур, набуття громадянами цифрових компетенцій, а також визначає критичні сфери та проекти цифровізації, стимулювання внутрішнього ринку виробництва, використання та споживання цифрових технологій. А в липні 2018 року відбувся 20-й саміт "Україна-ЄС", де була схвалена готовність України наближати своє законодавство до законодавства ЄС, зокрема і в галузі цифрового ринку.

18 вересня 2019 року Кабінет мністрів Україні  затвердив положення про Міністерство цифрової трансформації. Згідно з прийнятим Положенням, новостворене Міністерство відповідатиме за формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відкритих даних, національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, впровадження електронних послуг, електронних довірчих послуг тощо. Більш того, Мінцифри займатиметься розвитком цифрових навичок громадян. Представники нової влади наполягають, що цифровізація буде одним із пріоритетів державної політики. А це потребує й переосмислення усього податкового законодавства.