UA

Из валюты в гривню. Слуги народа взялись за валютных должников. Лучше бы не брались

Из валюты в гривню. Слуги народа взялись за валютных должников. Лучше бы не брались

юрист Primelex
12.04.2021, 17:03

В Украине имеется проблема валютных должников. Слуги народа решили разгрести ситуацию и внесли в Раду законопроект №4475. Но что-то пошло не так (укр)

Починаючи з 2000 років, валютні кредити стали користуватися популярністю серед населення та бізнесу. В свою чергу, банківські установи охоче надавали кредити в іноземній валюті споживачам, які, як виявилось пізніше, не змогли розрахуватися зі взятими на себе зобов’язаннями через відсутність регулярного доходу в іноземній валюті.

Наразі надання споживчих кредитів в іноземній валюті заборонено Законом України "Про споживче кредитування". Проте, починаючи ще з 2008 року, після різкої девальвації національної валюти з п’яти до восьми гривень за дол США, вартість валютних кредитів значно збільшилась, позичальники втратили можливість справно їх повертати. Як наслідок – тисячі судових справ про стягнення заборгованості за такими кредитами, а також справ про звернення стягнення на майно та виселення із житлового приміщення вже знаходяться у провадженні судів. Банки в судовому порядку намагаються повернути свої кошти, не зважаючи на те, що величезна кількість людей має реальний шанс залишитися без даху над головою.

Проблему було тимчасово вирішено у 2014 році введенням в дію мораторію на стягнення майна за валютними кредитами. Дія мораторію припиняється 21 квітня 2021 року. Саме тому 19 березня 2021 року Верховна Рада прийняла за основу законопроект №4475, який пропонує ввести обов’язкову (примусову) реструктуризацію боргів за валютними кредитами. Документ мав би стати перехідним мостом для позичальників після припинення дії мораторію, якби не декілька "Але".

По-перше, законопроектом пропонується проведення примусової реструктуризації валютних боргів не на підставі договору, а на підставі запропонованого законопроекту та умов, які у ньому прописані. Це порушення істотних умов договору споживчого кредитування, відповідно до яких – реструктуризація здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та порядок повернення кредиту. Яким чином "примусова" реструктуризація повинна бути відображена у відповідних договорах, залишається невідомим.

По-друге, законопроект передбачає списання усіх штрафних санкцій за прострочення сплати заборгованості, а сплачену до проведення реструктуризації неустойку пропонує зарахувати на погашення "тіла" кредиту та відсотків за користування. В такому випадку суми заборгованості позичальників будуть суттєво зменшені. 

Як наслідок – банки втратять значну частину своїх коштів, а діяльність факторингових компаній, які часто викуповували проблені активи банків, буде поставлена під загрозу, так як їм не буде вигідно купувати право вимоги у банків за собівартістю. 

Для прикладу, за минулий 2020 рік ФГВФО продав проблемних активів неплатоспроможних банків на суму майже 20 млрд грн. Чималий плюс до бюджету країни, який не варто втрачати.

По-третє, законопроект зупинить розвиток іпотечного кредитування і державних програм по забезпеченню населення та бізнесу доступними кредитами, оскільки замість направлення коштів на фінансування цих програм, банки будуть вимушені витрачати кошти для покриття наслідків прийняття законопроекту

Звичайно, залишати ситуацію такою, як вона є на даний момент, не можна, але і блокувати можливість повернення боргів та погашення збитків, які понесли банки за весь період прострочення з боку позичальників, також не слід. 

У Національному банку України законопроект №4475 також не підтримують. І як коментує сам Нацбанк, це нівелює ефективність державних програм зі стимулювання розвитку іпотеки.

Для позичальників, в свою чергу, цей законопроект є шансом на визволення із боргової ями. Відтак змінами в документі пропонується захистити позичальників, які отримали такі кредити, від зловживань з боку кредитодавців та відновити платоспроможність позичальників, які не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами. 

Що саме пропонується:

- за наслідками реструктуризації перерахувати усі грошові зобов’язання у гривні за офіційним курсом, встановленим НБУ на день реструктуризації;

- переглянути відсоткову ставку за кредитом до реструктуризації на наступну: половина розміру українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізосіб у відповідній іноземній валюті;

- після реструктуризації встановити ставку за користування кредитом у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізосіб у гривні.

Виходить, що для позичальників пропонуються пільги, а кредитодавцю не залишається вибору, окрім як, за власний кошт, надати їх.

Бізнес-спільнота також вважає, що законопроект №4475 негативно вплине на розвиток бізнесу в Україні, тому просить президента Володимира Зеленського його ветувати.

З цим не можна не погодитись. Адже зміни, які пропонується ввести в дію, дуже вдарять по всій банківській та фінансовій системі країни.

Реструктуризація боргу валютних позичальників має відбуватися на прийнятних і для банків, і для позичальників збалансованих умовах. Не може бути задоволена лише одна сторона конфлікту, який склався. 

Більше того, певний механізм для проведення реструктуризації валютних боргів вже існує.

Зокрема, Кодексом України з процедур банкрутства визначено механізм реструктуризації боргу фізичної особи, який виник за кредитом в іноземній валюті та забезпечений іпотекою (квартири або житлового будинку), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника. Іпотечні кредити в іноземній валюті можуть бути реструктуризовані за процедурою неплатоспроможності (банкрутства) фізичної особи.

Така процедура ускладнюється тим, що при ній обов’язковим є звернення до суду, а це тривалий та кропіткий процес. Але в такому випадку суд може оцінити обставини справи та становище позичальника, а це дозволяє здійснити реструктуризацію заборгованості на більш-менш справедливих та збалансованих умовах.

Окрім цього, банки, усвідомлюючи ситуацію в цілому, пропонують валютним позичальникам власні програми добровільної реструктуризації валютної заборгованості. Звичайно, що умови такої реструктуризації задовольняють, в першу чергу, інтереси кредитодавців, однак, навіть початок перемовин сторін вже свідчить про їх готовність та бажання вирішити проблему.

Отже, у зв’язку з ситуацією, яка може скластися найближчим часом, недоцільним буде проведення примусової реструктуризації кредитів у іноземній валюті на тих умовах, які пропонує законопроект №4475. 

Лише системний та послідовний підхід сприятиме швидшому вирішенню проблеми реструктуризації боргів за валютними кредитами. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Вакансии
Больше вакансий
Керівник редакції Ліга.Money
Киев Медіа холдинг Ligamedia
Менеджер з продажів
Киев Медіа холдинг Ligamedia
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости