Из валюты в гривню. Слуги народа взялись за валютных должников. Лучше бы не брались

Починаючи з 2000 років, валютні кредити стали користуватися популярністю серед населення та бізнесу. В свою чергу, банківські установи охоче надавали кредити в іноземній валюті споживачам, які, як виявилось пізніше, не змогли розрахуватися зі взятими на себе зобов’язаннями через відсутність регулярного доходу в іноземній валюті.

Наразі надання споживчих кредитів в іноземній валюті заборонено Законом України "Про споживче кредитування". Проте, починаючи ще з 2008 року, після різкої девальвації національної валюти з п’яти до восьми гривень за дол США, вартість валютних кредитів значно збільшилась, позичальники втратили можливість справно їх повертати. Як наслідок – тисячі судових справ про стягнення заборгованості за такими кредитами, а також справ про звернення стягнення на майно та виселення із житлового приміщення вже знаходяться у провадженні судів. Банки в судовому порядку намагаються повернути свої кошти, не зважаючи на те, що величезна кількість людей має реальний шанс залишитися без даху над головою.

Проблему було тимчасово вирішено у 2014 році введенням в дію мораторію на стягнення майна за валютними кредитами. Дія мораторію припиняється 21 квітня 2021 року. Саме тому 19 березня 2021 року Верховна Рада прийняла за основу законопроект №4475, який пропонує ввести обов’язкову (примусову) реструктуризацію боргів за валютними кредитами. Документ мав би стати перехідним мостом для позичальників після припинення дії мораторію, якби не декілька "Але".