Жить по средствам. Украинцы не экономят - что с этим делать?

Нещодавно в Києві пройшов форум з Фінансової інклюзії, організований Національним банком спільно з компаніями Visa, Mastercard та організацією USAID. На ньому обговорювали, як зробити українців більш залученими до фінансової системи, наскільки ми є фінансово грамотними, та як сприяти зростанню такої грамотності.

Щоб зрозуміти, наскільки українці є фінансово грамотними та залученими до фінансової системи, Центр економічної стратегії спільно з міжнародною дослідницькою компанією Kantar TNS в Україні провів репрезентативне опитування 2000 респондентів. За даними цього опитування лише у 12% українців є депозитний рахунок в банку. Чому так сталося та що з цим робити?

Чи є українці далекоглядними?

У Національній стратегії з фінансової грамотності, яка була презентована сьогодні, звертали увагу на те, що українці більш орієнтовані на витрату коштів ніж заощадження. Це підтверджують і наші дані: 59% українців кажуть, що зазвичай не роблять довгострокових планів. Зважаючи на те, що  деякі люди в опитуваннях надають «соціально бажані» відповіді, насправді ця цифра може бути ще вищою.

Рівень використання депозитних рахунків є низьким та нерівномірним між містами та селами

Наші дані показують, що лише близько 12% українців мають депозитний рахунок в банку. Такий низький показник не є дивним, з огляду на відсутність довгострокового планування: якщо людина не думає про майбутнє, вона не буде і заощаджувати.

Різниця між розповсюдженістю депозитів в містах і селах є значною: депозитний рахунок є лише у 6% селян та у 20% мешканців міст з населенням більше 500 тис. Це вказує на те, що при розробці стратегії фінансової інклюзії потрібно звернути особливу увагу на надання фінансових послуг селянам та мешканцям невеликих міст.

Фінансовий стан українців не такий поганий, як здається

Основною причиною відсутності заощаджень 70% українців без депозитних рахунків називають нестачу коштів. Однак, суб’єктивне сприйняття українцями причин відсутності заощаджень може не відповідати реальності: не плануючи заздалегідь люди можуть витрачати більше коштів ніж вони мають, після чого може складатись враження, що коштів для заощаджень не достатньо

На те, що відсутність коштів не є основною причиною відсутності заощаджень свідчить той факт, що українці є напрочуд стійкими до фінансових криз. Так, 56% українців вважають, що вони зможуть покрити непередбачувані термінові витрати у 3000 грн без необхідності позичати (для 21% такі витрати не становитимуть проблеми, а 35% доведеться економити на інших витратах). Лише 32% українців кажуть, що їм доведеться позичати, щоб покрити такі витрати. Більше того, 51% українців також вказують, що при необхідності вони скоріше чи точно зможуть отримати фінансову допомогу від родичів чи друзів.

Такі результати говорять про те, що  стійкість українців до фінансових криз є відносно високою, порівняно з іншими країнами. Схоже опитування в Америці показало, що 40% американців потрібно буде позичати, щоб покрити непередбачувані термінові витрати у 400 доларів (що є нижчим відсотком від середнього доходу в Америці, ніж 3000 грн від середнього доходу в Україні).

Міфи про фінансову кризу

Хоча більшість українців і називають нестачу доходів основною причиною відсутності депозитних рахунків, це є не єдиною причиною низького рівня заощаджень. Так, 43% українців вважають, що депозити в гривні – це погана ідея, адже вірогідність банківської кризи зараз є високою. Іще 24% респондентів вважають, що доходи за депозитами є нижчими, ніж можливі втрати від інфляції та девальвації. Отже, навіть при зростанні доходів можна розраховувати, що переважна більшість українців не почне користуватися банківськими послугами, які вони вважають ризиковими чи просто невигідними.  

Разом з тим, такі страхи є перебільшеними та не відповідають дійсності – з часу піку банківської кризи у 2014-15 роках, банківська система суттєво зміцнилась: так, у 2018 році банківська система вперше за останні п’ять років стала прибутковою, а за даними Нацбанку кількість банків на ринку в останні роки була стабільною. За останній рік кількість банків зменшилась з 82 до 77, що більшою мірою було відбулося за рахунок об’єднання невеликих банків, а не через вихід банків з ринку. Для порівняння, у пік банківської кризи в 2015 році кількість банків зменшилась майже на третину: з 163 до 117.

Страх низької дохідності гривневих депозитів також є необґрунтованим: середня ставка по депозитам за останні 3 роки в гривнях, за даними Нацбанку становила 15,2%. Разом з тим, курс гривні змінився відносно несильно: з 25 грн за долар у 2016 до 27 грн за долар сьогодні, а інфляція в середньому становила 12%. Таким чином, насправді доходи за депозитами є вищими ніж втрати від інфляції та девальвації.

Той факт, що значний відсоток українців продовжує вірити у нову банківську кризу та недооцінюють доходи по депозитам демонструє, що наведені факти невідомі широкому загалу. При прийнятті рішення про заощадження пересічні українці мають звертати увагу на рівень інфляції, стабільність курсу гривні та стабільність банківської системи, щоб об’єктивно оцінити прибутковість депозитів та вірогідність банківської кризи. Також, потрібно уважно обирати банк: дивитися потрібно на обсяг безнадійних кредитів – саме цей показник вказує на ризиковість банку.

Що може вплинути на зростання заощаджень в Україні

Для підвищення рівня фінансової грамотності повинна проводитися просвітницька робота, факти про стабільність банківської системи мають доноситись до українців, щоб переконати їх робити заощадження. Така стратегія може бути ефективною: дослідження Центру економічної стратегії показує, що люди можуть кардинально змінювати свою думку щодо економічної політики, коли вони отримують нові аргументи.

Хоча більшість українців і називають відсутність коштів основною причиною відсутності заощаджень, наші дані показують, що справжня причина часто полягає у відсутність далекоглядності та довгострокових планів, а також у низькому рівні обізнаності про ймовірність фінансових криз та прибутковість депозитів. Разом з тим, фінансовий стан українців є кращим ніж може здаватися на перший погляд.

Таким чином, хоч зростання доходів і може збільшити рівень заощаджень, не менш важливим є розвиток фінансової грамотності та навиків планування. Зробити це можна об’єднавши зусилля різних учасників фінансового (та не тільки!) ринку на базі спільної для усіх зацікавлених сторін стратегії фінансової грамотності, яку сьогодні запропонував НБУ. Документ передбачає і масштабні комунікаційні кампаній, і проведення регулярного моніторингу рівня фінграмотності в Україні за міжнародною методологією.