21.11.2018, 08:50

Между первым и вторым: как изменился проект бюджета-2019

Александра Бетлий

Главный экономист Министерства финансов

Удалось ли Минфину отстоять сбалансированность бюджета ко второму чтению? (укр.)

Кожного року Міністерство фінансів намагається подати на перше читання до парламенту збалансований та реалістичний бюджет. Передусім він потрібен нам самим для забезпечення макроекономічної стабільності, але цього року це також маяк для нової програми МВФ, участь в якій Україні дуже потрібна. Тож Мінфін розраховував доходи бюджету на основі реалістичного макроекономічного прогнозу і витримував дефіцит бюджету в межах 2,3% ВВП. Але зазвичай буває, що пропозиції народних депутатів доволі радикально змінюють початковий план. Чи вдалося Мінфіну відстояти збалансованість і реалістичніть бюджету до другого читання? Схоже, що так.

Макропрогноз і соцстандарти: без сюрпризів

Макроекономічний прогноз, на якому йшла підготовка проекту Держбюджету до другого читання, не змінювався. Він передбачає номінальний ВВП 3 947 млрд грн, що співмірно із прогнозом НБУ та Світового банку. Основною рушійною силою зростання, як і у 2018 році, залишиться внутрішній попит.

У поданому на друге читання законопроекті незмінними залишитися також соціальні стандарти та мінімальна заробітна плата. Остання, як і планували раніше, становитиме 4173 грн порівняно із 3723 грн у 2018 році. Підвищення мінімальної заробітної плати та жорсткі умови на ринку праці (зокрема, через трудову міграцію) призведуть до підвищення середньої заробітної плати в економіці.

Доходи бюджету: 100 євро замість "трьох посилок"

Цього року врахування всіх пропозицій народних депутатів до проект держбюджету обійшлося би у додаткових 2,2 трлн грн видатків при запропонованих малореальних додаткових доходах близько 800 млрд грн. Але завдяки спільній роботі фахівців Міністерства та Бюджетного комітету ВР бюджет вдалося втримати в розумних межах під час голосування документу у першому читанні.

Водночас до другого читання Мінфін врахував ефект від рішення уряду підвищити тарифи на газ для населення на близько 23% з 1-го листопада та розглянув можливості збільшення видатків за окремими іншими програмами. В результаті з’явився новий ресурсний законопроект №9260, який вносить зміни до Податкового кодексу, замість проваленого проекта №9085. Додатковий ресурс від прийняття запропонованих змін становить близько 6,0 млрд грн у 2019 році.

Проект передбачає:

• Зниження неоподатковуваної вартості міжнародних посилок з 150 євро до 100 євро (при цьому норма про «три посилки» скасована, оскільки поштові оператори виявились неготовими до адміністрування такого обмеження);
• Збільшення ставок екологічного податку;
• підвищення акцизу на тютюн (індексація на 9% з липня, але з січня підвищуємо відповідно до попереднього графіку);
• підвищення ставок рентної плати за користування лісовими ресурсами та надрами для видобування залізної руди, нафти та газового конденсату.

Внаслідок розгляду можливості до збільшення ресурсу на 2019 рік заплановано збільшити доходи:
• 9,0 млрд грн від надходжень від рентної плати за користування надрами для видобування природного газу в результаті підвищення тарифів на газ з 1го листопада і плановане підвищення тарифів з травня;
• 2,9 млрд грн від надходження від податку на прибуток підприємств на 2,9 млрд грн;
• 2,0 млрд грн від прибутку НБУ.

Додаткові доходи також заплановано від екологічного податку (через підвищення ставок) та ПДВ (через зниження неоподаткованої вартості посилок з 150 євро до 100 євро). План неподаткових надходжень було також підвищено через більші очікувані власні доходи бюджетних установ.

Додатково ми дійшли згоди з профільним комітетом у питаннях "євроблях"–відповідні законопроекти №8487 та №8488 парламент вже ухвалив 8го листопада. Застосування цих норм сприятиме надходженню додаткових 5,0 млрд грн до спеціального фонду бюджету і складуть додатковий трансферт Пенсійному фонду, що наступного року вперше проведе індексацію пенсій за оновленою формулою (індексація на 50% інфляції плюс 50% зростання заробітної плати за останні три роки), а також має профінансувати наступний етап підвищення пенсій для колишніх військових.

В результаті доопрацювання проекту бюджету на 2019 рік план доходів Державного бюджету на 2019 рік зріс на 1,8% порівняно із першим читанням — до 1026,1 млрд грн (на 12,3 млрд грн по загальному фонду та 5,4 млрд грн по спеціальному фонду).

Видатки бюджету: додали на медицину і на доставку пенсій

Підвищення планових доходів дозволило уряду збільшити заплановані видатки на фінансування визначених урядом пріоритетів на таку ж суму. Як випливає із Пояснювальної записки до Держбюджету, поданого на друге читання, збільшити вдалося видатки на освітню субвенцію, безпеку та оборону, будівництво доріг.

Важливо, що фінансування охорони здоров’я збільшать на 3,4 млрд грн, адже це дозволить продовжити медичну реформу.

1 млрд грн передбачено на діяльність Фонду Президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді.

Як і в попередні роки, на вимогу народних депутатів було відновлено соціально-економічну субвенцію, хоча в наших умовах цей інструмент неефективний. Це відбуватиметься за рахунок перерозподілу фінансування діяльності Державного фонду регіонального розвитку. Також запроваджені інші субвенції місцевим органам влади.


Уряд також планує розпочати монетизацію житлово-комунальних субсидій, внаслідок чого відбувся частковий перерозподіл фінансування субсидій (у сумі 20 млрд грн) із субвенції, яка враховується у "Загальнодержавні функції", до нової програми "Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у готівковій формі", розпорядником якої визначено Міністерство соціальної політики. Тепер ця програма підпадає під функцію "Соціальний захист та соціальне забезпечення".

Також в бюджеті є тепер програма "Відшкодування витрат ПАТ "Укрпошта" за надання послуг, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсій і грошової допомоги населенню» із фінансуванням 500 млн грн. Це збільшує прозорість фінансування відповідної програми.

Дефіцит і борг: тримаємося

Планований розмір дефіциту залишився незмінним: близько 90 млрд грн. Це становить 2,3% ВВП, що відповідає орієнтиру, передбаченому в попередній програмі МВФ (Програмі розширеного фінансування).

Основним запланованим джерелом фінансування дефіциту залишаються зовнішні та внутрішні запозичення (чисті запозичення відповідно за планом становитимуть 50,8 млрд грн та 22,1 млрд грн).

Як і планували раніше, уряд очікує 17 млрд грн надходжень від приватизації завдяки початку великої приватизації.

Водночас основним викликом наступного року залишається вчасне і повне обслуговування боргу: на сплату відсотків та погашення передбачено 417 млрд грн. Більшу частину запозичень ми плануємо рефінансувати за рахунок випуску нових єврооблігацій, другого траншу макрофінансової допомоги від ЄС та позик Світового банку.

Утім, для того, щоби ці гроші отримати, українській владі потрібно продовжувати реформи, покликані сприяти економічному зростанню у майбутньому. Тож зараз уряду і парламенту треба спрацювати разом і ухвалити реалістичний бюджет на 2019 рік, що пришвидшить позитивне рішення Ради виконавчих директорів МВФ про нову програму для України.

Замість післяслови

Після ухвалення бюджету нагальним стане питання ухвалення законодавства із впровадження середньострокового бюджетного планування. Цей крок знизить вразливість бюджету до політичних циклів, а, отже, підвищить прогнозованість ділового середовища і поліпшить інвестиційний клімат. Такий підхід до бюджетування також надає можливість підвищити ефективність впровадження важливих структурних реформ.

Материалы, публикуемые в разделе "Мнения", отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с позицией редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ".
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ