27.04.2020, 15:03

Бизнес минимизирует налогов через псевдо ФОП на 8 млрд грн в год. Что делать

Олег Гетман

экономист, координатор экономических групп Экономической экспертной платформы

Каковы возможные объемы минимизации налогов через ФОПов и как отделить честных ФОПов от минимизаторов? (укр.)

Дискусії навколо мінімізації податків через спрощену систему оподаткування не припиняються вже багато років. Частина учасників дискусії стверджують, що через спрощену систему мінімізуються величезні суми, а інші – наголошують що всі проблеми через недореформовану митницю та податкову службу, а ФОПів необхідно залишити у спокої.

Всі учасники дискусії наводять численні аргументи, приклади з життя, звинувачують опонентів - проте жодних цифр та розрахунків не наводять. Навіть Міністерство фінансів на численні запити щодо обґрунтування прийнятих змін до Податкового Кодексу щодо фіскалізації 2 та 3 груп платників єдиного податку з 2021 року, не надало розрахунку щодо економічного ефекту від прийнятого закону.

Але ж є така наука - економетрика, яка вивчає кількісні та якісні економічні взаємозв'язки з використанням математичних і статистичних методів та моделей. І вбачається доцільним скористатись науковими підходами – щоб нарешті поставити крапку у цій нескінченній дискусії.

Які ж обсяги мінімізації податків за допомогою спрощеної системи?

Інститут соціально-економічної трансформації опублікував дослідження, у якому розрахувано реальні доходи ФОП 1,2,3 груп платників єдиного податку та орієнтовні обсяги мінімізації податків через спрощену систему.

Відповідно до закону Гібрата, результатом зростання з елементами випадковості для сукупності нормально розподілених суб’єктів, має бути лог-нормальний розподіл результатів. Отже, ФОП, як і інші суб’єкти підприємницької діяльності у ринковій економіці, за розмірами річної виручки мають розподілятися лог-нормально.

Методологія: Фахівцями інституту було застосовано модель, яка передбачає, що справжній розподіл є логнормальним, але існування штучного порогу призводить до того, що ті, хто перевищують цей поріг ("порушники") повідомляють допорогові доходи, які розподілені у зворотний бік, за Вейбуллом.

Розрахунок проводився у середовищі Python за наступним методом: кожна точка (x, n) представляє собою кількість ФОП n(x), які звітували про річний дохід від х-1 до х тис. грн. Їі можна представити як n(x)=n0(x)+nр(х) де n0(х) – це кількість ФОП чий оборот дійсно лежить у цьому інтервалі, а nр(х) – кількість порушників, які вказали у звіті дохід, що лежить у тому самому інтервалі, хоча реально мають обороти, що перевищують поріг Т.

Основним вважається логнормальний розподіл n0(х) від х=2 до порогу х= Т (х=1 відповідає "сплячим" ФОП, які повідомили здебільшого про нульові доходи), на нього накладаються nр(х), які розподілені від порогу у зворотний бік за Вейбуллом. Детальніше про методологію - за посиланням.

За підсумками дослідження було отримано наступні результати щодо мінімізації податків:

1 група платників єдиного податку:

Спроба застосувати описаний метод до 1 групи платників ЄП не виявила скільки-небудь помітних ознак зловживань.

2 група платників єдиного податку:

Порогом для ФОП 2 групи, які не застосовують РРО, є на сьогодні 1 млн грн, оскільки, повідомивши про більший оборот, вони отримують зобов’язання у подальшій роботі користуватися РРО.

З проаналізованих даних випливає, що для більшості підприємців, це є неприйнятним. В результаті навіть ті, хто не перевищує верхнього порогу у 1,5 млн грн, повідомляють про менші за 1 млн грн доходи. При цьому, наявна група підприємців кількістю 55 666 (9,5% від загальної кількості), які, все ж, звітують про обороти між 1 та 1,5 млн грн. Але вони розподілені за іншим законом, і, вочевидь, становлять окрему групу, яка навряд чи приховує доходи, оскільки, скоріше за все, працює за безготівковим розрахунком.

Графічно ситуація зображена на рисунку 1 - розподіл кількості ФОП за задекларованими доходами та моделювання методом відсіювання аутлайерів за довірчим інтервалом у 20%.

За підсумками розрахунків по 2 групі було отримано такі цифри: близько 22% платників ЄП 2 групи приховує частину доходу. З них, 77 000-80 000, ймовірно, перевищили дозволений законом верхній ліміт для 2 групи, і мали б перейти на 3 групу з  сплатою 5% від обороту, або на загальну систему – це становить до 14% від загальної чисельності 2 групи.

Вони отримали разом близько 150 млрд грн за рік. Відповідно, умовне недоотримання надходжень бюджетом становить 5% від цієї суми, або 7,5 млрд грн, оскільки якби відповідні платники повідомляли по повний обсяг доходів, їм довелося б перейти на 3 групу ЄП.

За мінусом фактично сплаченого ними ЄП 2 групи (834,6 грн*12 міс*80 000) та з урахуванням помилки методу, умовні збитки бюджету можна оцінити від 6 до 7,3 млрд грн.

Водночас, якби пороги було піднято відповідно до проголосованих нещодавно парламентом 5 млн грн, то порушників майже не було б взагалі (тобто, насправді, кількість була б незначною).

Також існує ненульова кількість ФОП, які перевищують і поріг 3 групи, тобто, повинні були б сплачувати ПДФО у розмірі 18% та військовий збір 1,5%.

Ця кількість лежить за межами точності моделі – тож припущення полягає у тому, що це тисячі одиниць, а їхній внесок до оцінки умовної втрати надходжень бюджету міг би, відповідно, становити не більше 1 млрд гривень. Крім цього, є ще кілька окремих груп ФОПів із аномальною поведінкою, що детально описано у дослідженні.  

3 група платників єдиного податку:

Третя група складається з двох підгруп: це самозайняті фізичні особи, які надають послуги юридичним, а також мікробізнеси, які або більші за оборотами, ніж дозволено на 2 групі, або також надають послуги, в тому числі, юридичним особам.

Відповідно, для цієї групи було модифіковано формулу, додавши ще один лог-нормальний розподіл, що дозволило покращити статистичні результати. Також, залишається аномалія при наближенні до верхнього порогу, але вона має іншу інтерпретацію, ніж для 2 групи. Нарешті, приблизно від 2500 до 3 000 ФОПів утворюють невеличкий "ріг" близько 1 млн грн, позначений жовтими точками з тих же причин, що і на 2 гр.

Результати економетричного аналізу наведено на рисунку 2.

Синя крива, як і раніше, позначає головний розподіл; а блакитна – аномалію. В даному разі, головний тренд (R2 = 97,74%)  складається з двох, позначених тонкими зеленою та фіолетовою кривими, що мають різну форму (хоча обидві є логнормальними розподілами).

Фіолетова крива, ймовірно, описує самозайнятих осіб, оскільки вона має пік на невеликих обсягах доходів, що відповідають ФОП, задіяним у мережах прямих продажів. До неї входить загалом 226 600 одиниць, які разом заробили 92,9 млрд грн. Зелена крива, ймовірно, описує бізнеси: їх нараховується 170600, а сумарний оборот складає 177500 млрд грн. Нарешті, 11 000 ФОП, які задекларували близько 51 млрд грн представляють "аномалію".

Підприємці, що ймовірно занизили доходи, становлять сукупно менше 1% від усіх, хто задекларував доходи менші 1 млн грн на рік. Навіть якщо брати за умовними підгрупами, розглянутими вище, це становитиме 1,4% та 1,6% відповідно для "самозайнятих" та "бізнесів". Прихований дохід "порушників" не перевищує 2 млрд грн, а умовні втрати бюджету – 100 млн грн відповідно. 

Які очікувані затрати при встановленні РРО для 2 та 3 групи платників ЄП і чи допоможе це детінізації?

Щоб вивести з тіні тих, хто зловживає спрощеною системою на 2 та 3 групі, законодавець пропонує фіскалізувати всю другу та 3 групу з 2021 року. Яка ж вартість такої фіскалізації та чи допоможе це?

За різними оцінками (ДРС, Міністерство економіки, експерти), вартість придбання та обслуговування одного класичного касового апарату у перший рік роботи, з урахуванням придбання, реєстрації, обслуговування тощо – від 11000 до 20000 грн, а програмного РРО – близько 7600 грн.

Орієнтовна кількість підприємців 2 та 3 груп платників ЄП, які згідно поточного законодавства мають поставити касовий апарат з 1 квітня 2021 року – складає за даними ДПС - 1,18 млн осіб.

Відповідно, можемо отримати орієнтовну суму витрат підприємців на придбання та експлуатацію касових апаратів у перший рік роботи. Із припущенням, що не всі зможуть скористатись програмними РРО внаслідок різних причин, і близько 20% скористаються класичними РРО – орієнтовні витрати підприємців у перший рік складуть від 9,77 до 11,9 млрд гривень.

Висновки

Розрахунки свідчать про те, що передбачена законодавством модель фіскалізації всієї 2 та 3 груп платників ЄП призведе до втрат бізнесу у розмірі від 9,77 до 11,9 млрд грн у перший рік впроваждення, в той час, як ймовірні додаткові надходження до бюджету можуть скласти тільки від 6 до 8,4 млрд грн на рік. Суспільна користь від такої моделі фіскалізації від’ємна.

Вбачається доцільним, з фіскальної та управлінської точки зору, розглянути іншу модель фіскалізації – при якій увагу буде зосереджено виключно на ризикових категоріях платників. Це дасть можливість невеликими, але концентрованими зусиллями досягти значного фіскального ефекту, виловивши на першому етапі "велику рибу".

Відповідно до принципу Парето, це той випадок, коли 20% зусиль дають 80% результату. Це можуть бути підприємці, які здійснюють торгівлю на великих торгових площах або інші критерії, визначені на основі повноцінного аналізу витрат-вигід.

Критерій для обов’язкового встановлення РРО у вигляді річного обороту в 1 млн грн, виходячи із моделювання у дослідженні, демонструє свою повну неефективність. Він тільки змушує значну частину підприємців приховувати свої справжні обороти, викривлюючи тим самим статистику.

Також вкрай важливим є успішне завершення комплексної інституційної реформи податкової та митної служби, ліквідація Податкової міліції та інших економічних підрозділів у правоохоронних органах і створення єдиної служби по боротьбі із економічними злочинами.

За умови реалізації цих завдань, фіскалізація ризикових категорій платників буде одним з елементів комплексної реформи. Вона дозволить мінімізувати втрати бюджету від реальних порушників, які мінімізують податки за допомогою спрощеної системи, і в той же час не завдавати додаткових витрат та не ускладнювати умови ведення бізнесу для сотень тисяч підприємців, які працюють чесно та сплачують всі податки.

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ