Нафтогаз разместил еврооблигации. Три важных вывода

12 липня компанія НАК Нафтогаз України розмістила два транші єврооблігацій на сумму 600 млн евро и $335 млн, залучивши сумарно понад $1 млрд. У своєму релізі в соціальних мережах Нафтогаз повідомив про високий інтерес інвесторів до цінних паперів компанії. По словам голови Нафтогазу Андрія Коболєва, запит перевищив пропозицію в 2,5 рази, а єврооблігації нацкопанії купили більше 120 інвесторів з Великобританії, інших країн Європи, Азії та Південної Америки. 

Нафтогаз очікує побачити кошти 19 липня, після завершення усіх юридичних формальностей, які, зазвичай, тривають п'ять робочих днів, і планує використовувати для формування достатніх запасів газу на випадок зупинки Росією транзиту з 1 січня 2020 року.

Компанія повідомила, що була готова до розміщення у травні і вийшла на міжнародні ринки капіталу щойно отримала всі погодження від уряду. Також Нафтогаз відмічає підтримку при розміщенні цінних паперів Міністерства фінансів, андерайтерів Citi та Deutsche Bank, а також юристів з Freshfields Bruckhaus Deringer, AEQUO, White & Case та Avellum.

З відкритих джерел відомо, що Нафтогаз розмістив п'ятирічні євробонди на 600 млн євро під 7,125% і трирічні євробонди на $335 млн під 7,375%. За попередніми даними, попит на облігації в доларах перевищив $850 млн, на євробонди в євро – 1,5 млн євро.

Не берусь давати оцінку роботі андерайтерів з досить складним емітентом, який несе на собі не тільки політичні, але і геополітичні ризики. Проте мушу відзначити три важливі для поточної економічної ситуації висновки:

По-перше, розміщення цінних паперів Нафтогазом - досить своєчасне, оскільки ціни на нафту марки Brent все ще тримаються на рівні значно нижче $70 за барель. Низькі ціни на енергоресурси та збільшення присутності США на ринку газу в ЄС дозволяє утримувати ціни на газ у єврозоні на досить низькому рівні. Тобто фінансування закупівлі газу на зиму зараз є запорукою стратегічного успіху виконання Нафтогазом своїх функцій та прибуткової роботи компанії у майбутньому.

По-друге, на мою думку, позика під 7,125% річних у євро була досить дорогою. Мінфін на внутрішньому ринку у євро позичає кошти під 4,5-5%. Ставка позик для prime-позичальника у ЄС не перевищує 1%, а банкам кошти дістаються під 0,5-0,8% річних. Втім, цілий пласт ризиків об’єктивно не дозволив Нафтогазу здійснити позику на кращих умовах, близьких до тих рекордів, які демонструє Мінфін на внутрішньому ринку.

По-третє, позика у доларах була вдалою і кращою за деякі суверенні позики України в 2019 році. На це об’єктивна причина – очікування зниження відсоткових ставок Федеральною резервною системою США. Анонс зниження відсоткових ставок ФРС вже зроблено і тепер інвестори шаленіють, намагаючись встигнути розмістити інвестиції в інструменти з високою відсотковою ставкою. Таку можливість їм надав Нафтогаз, тому попит і перевищив очікування в рази.

Думаю, що вікно можливостей для українських емітентів по позикам у доларах США буде відкритим як мінімум до кінця 2019 року.