Налог на выведенный капитал: олигархи VS белый бизнес

В умовах, коли економіка України після стрімкого падіння демонструє лише кволе зростання, дуже важко повірити у обіцянки "швидких рецептів для розвитку". Адже такі обіцянки часто виникають напередодні виборів і, як правило, політики про них дуже швидко забувають. Тому зовсім не дивно, що наші громадяни ставляться до будь-яких, навіть найпрогресивніших та найефективніших реформ з глибокою недовірою, шукаючи підступ. Цим часто користуються ті, кому зміни в країні невигідні.

Впровадження податку на виведений капітал є саме тією ситуацією, коли ефективні рішення для розвитку економіки стають заручниками політичних спекуляцій представниками старої клептократичної системи. Розмови про його запровадження почались ще у 2014 році і за цей час встигли сформувати достатньо широку групу підтримки як серед громадських організацій та експертів, так і серед представників чесного бізнесу. Сутність реформи полягає в тому, що підприємства звільняються від одного з найбільш дискреційних та корупціогенних податків – податку на прибуток підприємств і, натомість, буде запроваджено принципово новий податкок – податок на виведений капітал (розподілений прибуток).

Читайте также: Иллюзия контроля. Почему ГФС не видит налоговых злоупотреблений

Довгий час недосконала законодавча база щодо адміністрування податку на прибуток разом з корумпованими державними інститутами вводила економіку у коматозний стан. Підприємства піддавались постійним атакам податківців, які мали дискреційні повноваження на власний розсуд трактувати базу оподаткування при сплаті податку на прибуток. Нечіткі та двозначні норми податкового законодавства дозволяли трактувати ті чи інші статті витрат чи доходів підприємств по-різному, відповідно змінювати розрахунок розміру прибутку підприємства.

В свою чергу самі підприємці також не гребували недосконалістю системи та використовували її недоліки для того, щоб зменшувати свої зобов"язання. На цей час близько 8000 великих підприємств задекларували збитки на загальну суму більше 1 трлн грн за попередні роки, здебільшого задля того, щоб уникнути оподаткування податком на прибуток. В той же час ті самі підприємства якимось дивним чином знаходять кошти на проведення транзакцій з кіпрськими компаніями, виводячи з економіки країни мільярди доларів щорічно.

В такій ситуації страждає, перш за все, чесний бізнес, який вимушений конкурувати з компаніями, які, по суті, майже не сплачують податку до бюджету.

Податок на виведений капітал – революція в системі оподаткування підприємств, адже саме його запровадження знищує необхідність у використанні схем з уникнення оподаткування. Немає оподаткування прибутку – немає схем. Все просто. Оподаткуванню підлягає лише та частина прибутку, яку власники вирішили розподілити у вигляді дивідендів чи прирівняних до них платежів.