Уявімо ситуацію: державна податкова служба не зареєструвала вашу податкову накладну та/або розрахунок коригування (ПН/РК). Ви оскаржили це рішення у суді першої інстанції, апеляції, Верховний суд також на вашому боці.

Вважаєте, що однозначне рішення усіх судових інстанцій на вашу користь – ґрунтовна підстава, аби податкова нарешті внесла вашу накладну до Єдиного реєстру податкових накладних? На жаль, доведеться дещо вас розчарувати.

У кращому випадку рішення суду буде виконано податковою через досить тривалий час, у гіршому – не буде виконано взагалі.  

Отже, як змусити ДПС виконувати рішення суду? Питання, скоріш, риторичне, але все ж таки спробуємо розібратися.

До основ

Реєстрація податкових накладних відбувається відповідно до вимог Постанови КМУ № 117 від 21 лютого 2018 року, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також Постанови КМУ № 1246 від 29 грудня 2010 року, якою затверджено Порядок ведення реєстру податкових накладних.

Пунктом 28 Порядку № 117 передбачено, що  податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як відомо, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, постанова суду апеляційної інстанції – з моменту її проголошення, постанова суду касаційної інстанції – з дати її ухвалення.

Рішення судів оприлюднюються в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Проте, слід розуміти, що можливість відслідковувати всі рішення щодо оскарження та дати набрання рішеннями судів законної сили у контролюючого органу, зокрема податкової, досить обмежена.

Перевірка після рішення суду

Але це ще не все. Як передбачає Порядок № 1246, реєстрація податкових накладних відбудеться після проведення відповідної автоматичної перевірки. Під час цієї перевірки контролюючим органом перевіряються: відповідність податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинність електронного цифрового підпису, порядок його накладення та наявність права підписання посадовою особою платника податку таких податкових накладних та/або розрахунку коригування; реєстрація особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, зокрема, чи є ця особа платником податку на момент складення та реєстрації такої податкової накладної та/або розрахунку коригування та інші критерії (ті, які перевіряються під час реєстрації податкових накладних).

ВАЖЛИВО! За умови, якщо при автоматизованій перевірці буде виявлено невідповідність хоча б за  одним з вищенаведених критеріїв, будьте готовими до того, що жодне рішення суду не допоможе вам  у реєстрації податкової накладної.

Що впливає на своєчасність реєстрації

На мій погляд, є дві основні досить поширені причини, що впливають на своєчасність реєстрації податкової накладної за рішенням суду.

Перша: відсутність реєстраційного ліміту

Якщо ліміту не вистачає, реєстрація може відбутися за рахунок показника ∑Перевищ (якщо розблокована ПН/РК уже встигла сформувати показник ∑Перевищ). Якщо ж ліміту не вистачає і за рахунок показника ∑Перевищ реєстрація ПН теж не проходить, ПН перебуватиме в статусі «Очікується реєстрація». Якщо відсутній ліміт та показник ∑Перевищ не сформований, то в реєстрації ПН/РК буде повторно відмовлено (залежить від платника податків).

Друга: зарегульованість у контролюючому органі процедури виконання рішення суду щодо реєстрації податкових накладних.

За Конституцією України судові рішення є обов’язковими до виконання. Кодекс адміністративного судочинства України також наполягає на виконанні судових рішень, що набрали законної сили, всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Європейський суд з прав людини зазначає: «Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок … саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції» (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.09 (заява №40450/04), пункти 51, 54).

Разом з тим, як показує практика, в Україні одними із найбільш злісних «невиконувачів» судових рішень є контролюючі органи, і зокрема, ДПС. Це підтверджується і судовою практикою.

Наприклад, у справі №1640/2358/18 суд констатував наявність протиправної бездіяльності ДФС України в частині невиконання вимог рішення суду у справі щодо реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних та частково задоволено заяву платника податків про зобов’язання вчинити дії. Подібних рішень досить багато.

Також не можу не звернути увагу, що на численні адвокатські запити, які ми робимо в інтересах клієнтів, про підстави невиконання рішень суду щодо розблокування податкових накладних, отримуємо від органів ДПС приблизно одну й ту ж саму відповідь, що «контролюючим органом вживаються заходи щодо виконання рішення суду».

Якщо чесно, не зовсім зрозуміло, що саме входить до «заходів щодо виконання рішення суду», але, на мій погляд, реальна проблема полягає саме у багаторівневості та забюракратизованості процесу.

Так, рішення суду спочатку надходить до канцелярії, потім розподіляється на відповідний підрозділ, готуються висновки, і тільки після цього інформація вноситься до автоматизованої бази.

Усі ці етапи залежать безпосередньо від контролюючого органу і не дають вчасно виконати рішення суду. Процедура виконання рішення суду затягується на два а то і три тижні.

Розв’язати проблему?

На мій погляд – цілком можливо на законодавчому рівні. Річ у тім, що у Порядку № 117 та № 1246 відсутні санкції за нереєстрацію податкової накладної у реєстрі після надходження рішення суду до контролюючого органу.

Також у вказаних порядках відсутні терміни виконання рішення судів щодо реєстрації податкових накладних. Платник податків не розуміє скільки часу необхідно на виконання рішення суду після його надходження до контролюючого органу.

Для того, аби хоч якось пришвидшити виконання рішення суду, доцільно встановити обмежувальні терміни. Наприклад, два-три операційні дні з моменту надходження рішення суду до контролюючого органу, а момент надходження визначити датою реєстрації в канцелярії контролюючого органу. Також вважаю, що наслідком цього міг би стати чіткий алгоритм та терміни щодо виконання рішення суду у вищевказаних порядках.