Не вижу и не слышу. Чиновники закрывают глаза на махинации с НДС

Основною метою запровадження системи блокування податкових накладних було припинення зловживань з ПДВ. В якій ситуації опинилися звичайні платники, знають всі, особливо бухгалтери та юристи. Проаналізуемо, які схеми використовуються протягом чотирьох місяців роботи СМКОР та які критерії оцінки ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкової накладної (затверджені наказом Мінфіну №567) обходять "схемщики".

За чотири місяці роботи системи зупинки реєстрації податкових накладних вже маємо перші судові рішення за позовами платників податків до ДФС. Рішення переважно на користь платників. Проте профільне міністерство вперто наполягає, що система працює добре, "схемщиків" подолано, надходження ПДВ до бюджету зростають, а саму систему постійно доопрацьовують та вдосконалюють.

Схеми та бездіяльність

Однак, спочатку про повноваження і розмежування компетенції. Саме профільне Міністерство згідно з Податковим кодексом мало розробити критерії оцінки ризиків та вичерпний перелік документів, які мають подавати платники податків в комісію ДФС, якщо реєстрація відповідної накладної зупинена. Реєстрацію накладної у разі спрацювання ризику зупиняє система і автоматично формує квитанцію про відмову. Якщо платник не згоден, він подає відповідне повідомлення і документи через електронний кабінет спеціальній комісії, яка працює в центральному апараті ДФС України. Регіональні ГУ ДФС не зупиняють реєстрацію накладних, не розглядають документи платників, а просто мовчки спостерігають за тим, як працює система, налаштована згідно з підзаконними актами Мінфіну. Отже, ДФС виконує чинний наказ Міністерства фінансів. Тому все, що буде описано нижче, можна вважати бездіяльністю саме цього органу через відсутність реагування з його боку.

Читайте также - Ловкость рук. Как Украина выросла в рейтинге Doing Business

Перша і найбільш ресурсна схема пов'язана з реєстрацією податкових накладних за ризиком "неправомірне використання пільг". Фактично, схемщики шляхом неправомірного зазначення пільги створюють віртуальний склад товарів, робіт, послуг без ПДВ для своїх покупців, які в подальшому формують схемний податковий кредит наступному ланцюгу. Ліміт поповнюється за рахунок товарів різноманітної номенклатури, тобто фактично відбувається "пересорт" або підміна одних товарів іншими. За період з 1 липня по 13 серпня цього року зареєстровано податкових накладних на загальну суму постачання 3 млрд грн. (без ПДВ).

ДФС почало бити на сполох і повідомило про це Мінфін, який вніс зміни до свого наказу, щоб унеможливити цю схему з віртуальним складом. Однак, за період 14 серпня - 15 жовтня (вже після змін до наказу Мінфіну) виявлено платників, якими без формування відповідного ліміту в СЕА здійснено реєстрацію податкових накладних на загальну суму постачання 2,6 млрд. грн., в т.ч. ПДВ 0 грн (умовний ПДВ 0,52 млрд. грн). Вони сформували ризиковий податковий кредит 232 платникам наступного ланцюга постачання. Це означає, що зміни до наказу Мінфіна не були дієвими і надалі дають можливість реєстрації податкових накладних за рахунок "віртуального" складу товарів.

Друга схема демонструє, що СМКОР не працює в автоматичному режимі з однаковим підходом до всіх. Згідно з наказом Мінфіну реєстрація податкової накладної з ризиком "пересорт" має автоматично зупинятися. Однак, на практиці, цей критерій зупиняє реєстрацію добросовісних платників, особливо українських товаровиробників (купили сировину, продали готову продукцію), однак не завжди працює для "схемщиків". Наприклад, одним київським підприємством придбано "сигарети", "борошно деревне" а реалізовано "запасні частини", "мікросхеми, "виливки мідні" на загальну суму 403,5 млн. грн, в тому числі ПДВ 67,3 млн. грн. Фактично, здійснюється реєстрація податкових накладних з номенклатурою товарів, відмінною від придбаних. Лише по Києву в період з 1 липня по 15 жовтня 2017 року, здійснено реєстрацію податкових накладних з зазначеним ризиком на суму ПДВ 726,1 млн. грн. Знову питання до Міністерства фінансів, як це взагалі можливо і чому вони цього не помічають?

Третя схема пов'язана з можливістю реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних з підміною номенклатури товару. Наприклад, податкові накладні подаються з номенклатурою "соняшниковий шрот", "будівельні роботи з ремонту покрівлі", і система їх реєструє, а потім коригуванням "будівельні роботи" замінюються на "насіння". Загалом за цією схемою лише по м. Києву здійснено реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 99,2 млн грн. Жодні зміни в підзаконні акти, щоб перекрити цю схему, також не вносяться.

Читайте также - Фактор теневой экономики. Что мешает банкам работать с МСБ

Ще одним характерним прикладом недоліків СМКОР є ситуація, коли реєструються податкові накладні на продаж тютюнових виробів компанією, яка не має ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю ними. За законодавством це не можливо, оскільки моніторинг та зупинка податкової накладної у разі відсутності ліцензії або її анулювання повинна відбуватись автоматично згідно з п. 6 наказу Мінфіну. Але в реаліях лише протягом липня-вересня 2017 року по м. Києву успішно здійснено реєстрацію податкових накладних з номенклатурою "сигарети" на суму ПДВ 130,3 млн. грн. за відсутності у постачальника ліцензій.

Чому система "дірява", питання риторичне. Міністерство фінансів за 4 місяці так і не спромоглось виправити зазначені прогалини в той час, як завдяки некоректній роботі СМКОР та відсутності контролю та реагування з боку профільного міністерства "схемщики" отримали безспірний податковий кредит.

Цікаво подивитися також на маніпуляції з відсотком заблокованих накладних підприємств реального сектору, в яких працює більше 5 осіб та якими в 2017 році сплачено більше 250 тис. грн. податків. По Києву ця цифра становить в середньому за 4 місяці 36,9% за кількістю зупинених податкових накладних: всього станом на 30.10.2017 року зупинено 126 243 податкових накладних київських підприємств, з них 46 616 припадає саме на такі підприємства.

Помилки та мовчання

Яким чином з цього питання складається новітня судова практика? Варто звернутися до постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року по справі №817/1147/17 та Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2017 року по справі №802/1356/17. За результатами розгляду зазначених справ суди дійшли наступних висновків:

"контролюючим органом грубо порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у Квитанціях №2 конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування".

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанціях №2 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків. Натомість, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Тому, суд прийшов до висновку, що фіскальний орган був зобов"язаний у квитанціі чітко вказати конкретний вид критерію, з тих які містяться в пункті 6 Наказу №567.

В судовому рішенні зазначено, що визначення фіскальним органом у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься в Наказі №567. Натомість, встановлено, що рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містять загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрцію податкової накладної/розрахунку коригування. Проте, в рішеннях не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Читайте также: Что не так с блокировкой налоговых накладных

Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Проте, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Відтак, суди дійшли висновків, що оскаржувані рішення є необгрунтованими, оскільки платником податків надано всі документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними у реєстрації яких було відмовлено.

Як бачимо, система блокує роботу реального бізнесу, при цьому ДФС за мовчазної згоди Мінфіну, виконує його ж наказ, чим грубо порушує права платників податків:

- в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначається належним чином критерій, через який реєстрацію накладної зупинено;

- платник не повідомляється про те, яких саме документів він не надав Комісії та чому його документів недостатньо для ухвалення позитивного рішення, а також не повідомляється, з яких підстав його документи, на думку ДФС, складені з порушенням законодавства.

На зазначені зауваження, з якими всі платники стикаються на практиці, та які також встановлені в рішеннях адміністративних судів, Міністерство фінансів увагу не звертає. Хоча, за час дії підзаконних актів, якими регулюється процедура зупинення реєстрації податкових накладних, Мінфін вже мав достатньо часу аби усунути недоліки, вдосконалити процедуру реєстрації податкових накладних, та не створювати проблем сумлінним підприємствам. Тому постійне доопрацювання без реально відчутних покращень, а також невиконання урядовцями прямих вимог Податкового кодексу та грубі порушення прав платників податків, особливо українських виробників, невеликих підприємств, не може залишитися поза увагою парламентаріїв при розгляді законопроектів "бюджетного пакету".

Тетяна Острікова,
Член комітету Верховної Ради
з питань податкової та митної політики