Ничейные рынки. Зачем Украине единый регулятор финуслуг

На презентації стратегії 2019 року, що відбулася у середині січня, голова НБУ Яків Смолій наголосив на важливості консолідації функцій з регулювання та нагляду за учасниками фінансового ринку. За його словами, це одна з важливих умов забезпечення Національним банком фінансової стабільності. Заява голови НБУ цілком у світовому тренді – все більше країн віддають регулювання не тільки банківського, а й інших фінансових ринків своїм центробанкам. Чому?

Три моделі

Чимало країн скоротили кількість державних органів, відповідальних за регулювання фінансового сектора, ще у 1990-х або у 2000-х роках. Серед них флагманські економіки, як-от Велика Британія, Німеччина, США. В Україні ж, попри зміну назв регуляторів, якісних змін у цьому напрямі не відбувалося від часів здобуття незалежності.

Водночас за останні два десятиліття на світових ринках відбулися суттєві технологічні та структурні зміни, пов’язані із появою нових, складніших фінансових продуктів, зміною каналів взаємодії між постачальниками фінансових послуг та споживачами, зростанням кількості та впливу фінансових конгломератів. Ускладнення та взаємопроникність фінансових ринків, поєднання в одній структурі кількох напрямів діяльності, створює потребу у гармонізації регулювання. Зокрема - через зміни у підходах до держрегулювання фінансового сектора.