Українська митниця є однією з найбільш забюрократизованих служб. Складність та перешкоди, які вона створює на шляху міжнародної торгівлі, не лише погіршують становище держави в міжнародних рейтингах легкості ведення бізнесу, але й безпосередньо впливають на економічні результати діяльності національних товаровиробників і відлякують потенційних інвесторів.

Згідно з опитуванням Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, кожен п"ятий підприємець, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність, скаржиться на значний рівень бюрократії та завелику кількість дозвільних документів, необхідну для провадження міжнародної торгівлі. Забюрократизованість та заплутане законодавство породжують дискрецію, яка призводить до широкомасштабного розвитку корупції.

Уряд здійснив ряд кроків у напрямку вирішення даної проблеми, в тому числі за допомогою запровадження так званого "єдиного вікна". Проте, значних результатів даної реформи бізнес поки не відчув. Відповідно до задуму урядовців, контролюючий орган зобов"язаний прийняти рішення щодо дозволу про перетин кордону товару протягом 4 годин з моменту отримання електронного повідомлення та скан-копій документів від підприємства. І хоч сама митна служба цього правила дотримується, проте велика кількість супровідних служб, що також займаються оглядом товарів на кордоні, часто користаються своїм правом проводити перевірки вантажів, що може подовжити процес перебування товарів на кордоні у десятки разів.

Читайте також: Нина Южанина: ГФС пребывает в критическом состоянии

Промовистим є також факт затвердження планів зі збору платежів, які залишаються основною передумовою корупції у митних органах.

Суттєвою перешкодою на шляху розвитку експортних та імпортних підприємств в Україні стає порушення митних правил, які часто здійснюються за згоди з представниками митних служб. І навіть після конфіскації товару на кордоні України його часто можна знайти на прилавках різних ринків та магазинів-складів. Така ситуація є вбивчою для конкуренції, адже дозволяє таким реалізаторам економити від 20% до 32% через несплату ними ПДВ та митних платежів. Відтак, для легального імпортера суттєво погіршуються умови ведення бізнесу, викривляється конкурентне середовище та збільшується розмір тіньової економіки, що за даними МЕРТ на сьогодні становить 35% від ВВП.

Читайте також: Как могут измениться налоги для бизнеса, ГФС и Таможня

Митниця залишається дуже непрозорою. В Україні відсутній реєстр імпортних та експортних операцій, що створює корупційні можливості для митників. Запровадження такого реєстру дозволило б учасникам ринку самим здійснювати контроль за діяльністю митниці, а також стало б маркетинговим інструментом, що здатен зробити прозорим склад і структуру ринку. Так само непрозорим є процес видачі ліцензій на імпортовані товари. Інколи процес отримання такої ліцензії стає абсурдним, адже митні органи вимагають ліцензувати ті чи інші товари, які вже були сертифіковані в ЄС, хоча при цьому не мають технічних можливостей для проведення необхідних аналізів та експертиз.

Бізнес-спільнота однозначно позитивно оцінює будь-які дії уряду з якісного реформування митниці. Проте ефективність такої реформи прямо залежить від вирішення перелічених вище проблем. Зокрема, митна реформа має супроводжуватись широкомасштабним процесом дебюрократизації митниці. Розвиток та подальше впровадження "єдиного вікна" має бути зрозумілим та прозорим, також важливо організувати дієву систему пост-аудиту. Необхідною є робота не лише безпосередньо з самими митниками, але й із супроводжуючими службами, які часто залишаються головною причиною затримок товарів на кордоні. Втручання в роботу суміжних державних контролюючих органів (транспортна міліція, СБУ, прокуратура) та тиск на підприємців із корупційною метою мають бути унеможливлені у реформованій митниці.

Читайте також: Прибыльное дело. Нужен ли Украине налог на выведенный капитал

Нова митна реформа повинна нарешті покласти край розвитку контрабанди та її прикриттю з боку митників, повернути Україні довіру імпортерів та закордонних інвесторів. Ринок сьогодні потребує запровадження єдиних та простих правил гри для всіх суб"єктів, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Окремі кроки на шляху запровадження рівних умов гри вже зроблено, вищезгадане дослідження свідчить про наступне: якщо у 2015 році поверненя ПДВ вважали проблемою 41% опитаних підприємців, то в 2016 році - тільки 24%.

Однією з ключових умов для реформи митниці має бути перенабір співробітників на умовах відкритих конкурсів (із цензом допущення екс-співробітників) із забезпеченням гідних заробітних плат новим співробітникам. Крім цього, ефективна митна реформа має забезпечити прозорість роботи митниці шляхом запровадження єдиного реєстру експортних та імпортних операцій, спрощення процедур сертифікації товарів, а також запровадження спільного митного контролю з митниками країн-сусідів на митницях України.

Директор асоціації імпортерів та дистриб"юторів автокомпонентів, учасник Коаліції бізнес-асоціацій "За детінізацію економіки" Сергій Овсієнко

Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net