Простое решение. Как кешбэк может вывести бизнес из тени

Роздрібна торгівля завжди дуже тісно пов’язана з правами споживачів. Вона, власне, й існує, щоб задовольняти їх потреби. Регулювання держави в цьому секторі не обтяжливе, а завдяки зрозумілому адмініструванню підприємцям створено умови для легкого старту бізнесу та його ведення. Але разом з тим зростає й кількість випадків порушень прав споживачів, а також рівень тінізації цих продажів.

Як вирішити це питання, щоб, з одного боку, зберегти всі привабливі умови для розвитку чесних підприємців, а з іншого – зменшити порушення прав споживача, зловживання та ухилення від сплати податків, що разом суттєво спотворює конкуренцію?

Право на захист

Законотворці досі не приділяли достатньої уваги темі взаємовідносин у системі продавець - покупець - держава.

Одним із варіантів вирішення проблеми є так званий принцип кешбеку, який базується на праві споживача отримати компенсацію в розмірі повної вартості придбаного товару, у разі якщо його права були порушені.

Це може стати новим способом регулювання у відносинах споживач/продавець, де участь держави буде мінімальною. Модель працює таким чином: покупець матиме доступ до єдиного державного реєстру фіскальних чеків, за допомогою якого кожен охочий зможе особисто пересвідчитись, чи є виданий йому чек фіскальним, або ж він є підробкою або не є фіскальним тощо. Цей реєстр, до речі, існує і зараз, але він не є публічним.

Якщо законодавство передбачає обов’язок продавця видавати фіскальні чеки, а споживач при цьому отримує будь-який інший документ, він зможе за допомогою простої електронної форми повідомити фіскальні органи про порушення його прав та отримати компенсацію у 100% від вартості покупки, якщо вона перевищує 850 гривень.

Чому важливо отримати саме фіскальний чек? Тому що саме він є тим документом, що підтверджує права споживача, у тому числі на гарантійне обслуговування, та дозволяє значно спростити повернення товару протягом 14 днів у разі виникнення такої потреби.

Законодавчі колізії

Не всі роздрібні торговці видають фіскальні чеки, адже для них це невигідно. Видача чека означає, що підприємець відображає всі операції та повідомляє державі свій справжній об’єм продажів. Відповідно, з цих об’ємів необхідно сплачувати податки.

Зміна підходів до контролю за видачею розрахункових документів – це справжні концептуальні зміни в системі роздрібної торгівлі, які дозволять створити рівні конкурентні умови на цьому ринку. Однак цього замало – необхідно вирішити низку законодавчих колізій, що «стимулюють» підприємців приховувати свої реальні обороти.

Так, окремі норми законодавства зобов’язують продавців зберігати всю виручку в касі та здавати її наприкінці дня інкасатору або вносити на розрахунковий рахунок. Проте фізично це можна зробити далеко не завжди. У багатьох випадках, якщо товар продається через інтернет, надходження коштів може відбутися через добу і навіть пізніше.

Як результат, навіть якщо підприємець займається дистанційною торгівлею і прагне вести чесний бізнес, він стає порушником, а сама схема його діяльності дає податковим інспекторам підстави чинити на нього тиск.

Задача та її розв’язання

Спробу комплексно підійти до розв’язання наведених задач поки що здійснив лише Мінфін, який на початку квітня опублікував законопроект «Щодо створення умов для дистанційної торгівлі та детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

Проект базується на описаному вище кешбек-підході. Серед його інших нововведень – збільшення строку для повернення коштів у касу до 96 годин за умови особливої примітки на такому чеку, чого має бути цілком достатньо, щоб дозволити інтернет-підприємцям діяти в межах законодавства.

Ідею міністерства (у її розробці брали участь також експерти та представники бізнесу) можна назвати революційною, але при цьому її варто доповнити кількома важливими нормами.

Зокрема, річ у тім, що при здійсненні інтернет-торгівлі або продажу товарів безготівковим методом надходження на розрахунковий рахунок ДФС вважає готівкою. Тобто виникає ситуація, коли підприємець, фактично ніколи не тримаючи грошей у руках і отримуючи всі кошти на рахунок у банку, все одно додатково повинен показати фіскалам ці кошти.

Цей технічний момент часто є підставою для тиску податківців і однією з причин, чому в Україну не заходять великі платіжні системи на кшталт PayPal. Без вирішення цього питання інтернет-торгівля на нашому рикну ніколи не буде цілком легальною. Як варіант, Міністерство фінансів може скористатися своїм правом на узагальнювальні роз’яснення та врегулювати проблему на рівні підзаконних актів.

Ринок роздрібної торгівлі вже давно потребує окремого законодавства, що зробило б його більш організованим, конкуренцію на ньому більш чесною, інтернет-торгівлю — простою, а права споживачів – повністю захищеними. Таке законодавство має бути взаємовигідним для чесного бізнесу, споживачів і держави. І дуже важливо, щоб це зрозуміли і в уряді, і в парламенті.

Юрій Бондарєв,
голова ГС «Національна організація роздрібної торгівлі»,
член Української ради бізнесу