Против цикла. Как Нацбанк будет бороться с кризисами будущего

"Банкір — це людина, що позичить вам парасолю, коли світить сонце, але попросить назад, як тільки розпочнеться дощ". Достеменно невідомо, чи ця цитата дійсно належить Марку Твену, але вона добре ілюструє притаманну економіці, а отже й фінансовому сектору, циклічність. Коли періоди зростань активності чергуються з періодами спадів або криз.

Нова парадигма

Коли все добре, банки схильні надто оптимістично оцінювати ризики і необачливо роздавати кредити. Коли розпочинається буря, вони схильні до надмірного песимізму та закручування гайок. Тобто економіка та, зокрема, бізнес опиняються у ситуації людини, якій позичили парасольку у сонячну погоду (відкрили кредитний ліміт за наявності безлічі інших джерел фінансування) і забрали, коли розпочався дощ (припинили будь-яке необхідне фінансування).

Природу циклічності економісти пояснюють асиметричністю інформації між боржниками та кредиторами, а також психологічними чинниками на кшталт схильності до стадної поведінки чи сліпоти до небезпек.